ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤’ —ѕ–ј¬ ” –јѓЌ»

 »ѓ¬—№ »… Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“ ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤’ —ѕ–ј¬

 

 

 

 

 

 

 

Ќј” ќ¬ќ-ѕ–ј “»„Ќ»…  ќћ≈Ќ“ј–
ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќј–Ќќ√ќ —“ј“”“”

ќ–√јЌ≤¬ ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤’ —ѕ–ј¬ ” –јѓЌ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ињв-2007

 

 

 

 

 

 

ƒисципл≥нарний статут орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни. Ќауково-практич≠ний коментар. Ц  .:  ињвський нац≥ональний ун≥верситет внутр≥шн≥х справ, 2007. Ц 130 с.

 

ѕ≥д загальною редакц≥Їю першого заступника ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ доктора юридичних наук, професора  орн≥Їнка ћ.¬.

 

– е ц е н з е н т и:

 олпаков ¬. ., доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри адм≥н≥стративного права ≥ процесу  Ќ”¬—, полковник м≥л≥ц≥њ;

†

√орбачевський ¬.я., кандидат юридичних наук, начальник ƒепартаменту осв≥ти та науки ћ¬— ”крањни, полковник м≥л≥ц≥њ.

 

ќбговорено ≥ схвалено на зас≥данн≥ ради з науковоњ роботи  ињвського нац≥онального ун≥верситету внутр≥шн≥х справ 22.05.2007 (протокол є10).

 

 

 

ã  ињвський нац≥ональний ун≥верситет внутр≥шн≥х справ, 2007

–озд≥л I

«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

 

 

—татт¤ 1. —лужбова дисципл≥на

—лужбова дисципл≥на Ц дотриманн¤ особами р¤дового ≥ начальницького складу  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, наказ≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, п≥дпор¤дкованих йому орган≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в та ѕрис¤ги прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни.

—лужбова дисципл≥на в органах внутр≥шн≥х справ дос¤гаЇтьс¤:

створенн¤м належних умов проходженн¤ служби особами р¤дового ≥ начальницького складу;

набутт¤м високого р≥вн¤ профес≥онал≥зму;

забезпеченн¤м гласност≥ та обТЇктивност≥ п≥д час проведенн¤ оц≥нки результат≥в службовоњ д≥¤льност≥;

дотриманн¤м законност≥ ≥ статутного пор¤дку;

повс¤кденною вимоглив≥стю начальник≥в до п≥длеглих, пост≥йною турботою про них, ви¤вленн¤м поваги до њх особистоњ г≥дност≥;

вихованн¤м в ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу високих моральних ≥ д≥лових ¤костей;

забезпеченн¤м соц≥альноњ справедливост≥ та високого р≥вн¤ соц≥ально-правового захисту;

ум≥лим поЇднанн¤м ≥ правильним застосуванн¤м заход≥в переконанн¤, примусу, дисципл≥нарного та громадського впливу;

належним виконанн¤м умов контракту про проходженн¤ служби.

 

1. ≈тимолог≥¤ слова Удисципл≥наФ така: 1) обовТ¤зкове дл¤ вс≥х член≥в будь-¤кого колективу п≥дпор¤дкуванн¤ встановленим нормам права ≥ морал≥ сусп≥льства або вимогам певноњ орган≥зац≥њ; 2) дисципл≥нован≥сть Ц звичка до дисципл≥ни, усв≥домленн¤ власного ≥ сусп≥льного обовТ¤зку; 3) дисципл≥нарний (статут, ст¤гненн¤) Ц виправний, повТ¤заний ≥з справами про порушенн¤ дисципл≥ни. ÷¤ статт¤ визначаЇ, що службова дисципл≥на базуЇтьс¤ на бездоганному ≥ неухильному додержанн≥ вс≥ма прац≥вниками м≥л≥ц≥њ пор¤дку ≥ правил, передбачених  онституц≥Їю ”крањни, законами ”крањни, актами ѕрезидента ”крањни ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нормативними актами ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, «агальною декларац≥Їю прав людини, м≥жнародними правовими нормами, ратиф≥кованими у встановленому пор¤дку.

” ст. 3  онституц≥њ ”крањни зазначено, що права ≥ свободи людини та њх гарант≥њ визначають зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть держави, ¤ка в≥дпов≥даЇ перед людиною за свою д≥¤льн≥сть. ”твердженн¤ ≥ забезпеченн¤ цих прав ≥ свобод Ї головним обовТ¤зком держави. ј зг≥дно з≥ ст. 19 органи державноњ влади, њх посадов≥ особи зобовТ¤зан≥ д≥¤ти лише на п≥дстав≥, у межах повноважень та в спос≥б, що передбачен≥  онституц≥Їю та законами ”крањни.

–еал≥зац≥¤ цих конституц≥йних положень значно залежить в≥д орган≥зац≥њ державного управл≥нн¤, д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних державних орган≥в, у тому числ≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ, з метою забезпеченн¤ в њх д≥¤льност≥ головного принципу Ц суворого дотриманн¤ кожним прац≥вником законност≥ та дисципл≥ни.

«важаючи на це, наказом ћ¬— ”крањни Уѕро додатков≥ заходи щодо зм≥цненн¤ законност≥ та дисципл≥ни серед особового складу ќ¬— ”крањниФ в≥д 12 жовтн¤ 1997 року є 708 пр≥оритетним напр¤мом у д≥¤льност≥ кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в визнано роботу з≥ зм≥цненн¤ дисципл≥ни ≥ законност≥.

ѕроблеми законност≥ та службовоњ дисципл≥ни в органах внутр≥шн≥х справ досл≥джували так≥ автори, ¤к јнуфр≥Їв ћ.≤., Ѕандурка ќ.ћ., ¬енедиктов ¬.—., Ћихолоб ¬.“. , “арасюк ћ.¬., —ливка —.—., ўербина ¬.≤., —тародубцев ј.ј., ¤к≥ д≥йшли висновку, що законн≥сть та службова дисципл≥на Ц це так≥ властивост≥ функц≥онуванн¤ орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ визначають њх д≥¤льн≥сть, належне виконанн¤ покладених на них завдань ≥ функц≥й.

—лужбова дисципл≥на р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ передбачаЇ суворе п≥дпор¤дкуванн¤ прац≥вник≥в пор¤дку та правилам, встановлених законами, спец≥альними статутами ≥ наказами ћ¬— ”крањни та ірунтуЇтьс¤ на усв≥домленн≥ кожним з них свого службового обовТ¤зку ≥ особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за справу боротьби з≥ злочинн≥стю й охорони громадського пор¤дку.

—лужбова дисципл≥на, забезпечуючи законн≥сть, ч≥тк≥сть, злагоджен≥сть ≥ Їдн≥сть д≥й прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ в≥дпов≥дно до ѕрис¤ги прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, затвердженоњ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1991 року є 382 зобовТ¤зуЇ: завжди залишатис¤ в≥дданим народов≥ ”крањни, суворо дотримуватись њњ  онституц≥њ та чинного законодавства, бути чесним ≥ сумл≥нним прац≥вником, збер≥гати державну та службову таЇмницю; з високою в≥дпов≥дальн≥стю виконувати св≥й службовий обовТ¤зок, вимоги статут≥в ≥ наказ≥в, пост≥йно вдосконалювати профес≥йну майстерн≥сть та п≥двищувати р≥вень культури, вс≥л¤ко спри¤ти авторитету орган≥в внутр≥шн≥х справ, р≥шуче, не шкодуючи своњх сил ≥ житт¤, боротис¤ з≥ злочинн≥стю, захищати в≥д протиправних пос¤гань житт¤, здоровТ¤, права ≥ свободи громад¤н, державний устр≥й ≥ громадський пор¤док.

—татт¤ 1 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ визначаЇ, що службова дисципл≥на ірунтуЇтьс¤ на усв≥домленн≥ прац≥вниками м≥л≥ц≥њ свого обовТ¤зку захищати житт¤, здоровТ¤, права ≥ свободи громад¤н, власн≥сть, природне середовище, ≥нтереси сусп≥льства ≥ держави в≥д протиправних пос¤гань.

—тан службовоњ дисципл≥ни перебуваЇ п≥д пост≥йним контролем кер≥вництва ћ¬— ”крањни. “ак, пункт 1.15 ѕлану орган≥зац≥йно-практичних та методичних заход≥в щодо зм≥цненн¤ службовоњ дисципл≥ни ≥ законност≥ в д≥¤льност≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ, ухваленого р≥шенн¤м колег≥њ ћ¬— ”крањни в≥д 15 травн¤ 2001 року є 1км/1, зобовТ¤зуЇ представник≥в апарат≥в управл≥нь ћ≥н≥стерства п≥д час перебуванн¤ в службовому в≥др¤дженн≥, незалежно в≥д його мети, вивчати стан законност≥ та службовоњ дисципл≥ни в д≥¤льност≥ п≥дрозд≥л≥в, що перев≥р¤ютьс¤.

” ƒиректив≥ ћ¬— ”крањни† в≥д 28 кв≥тн¤ 2004 року є 8 п≥дкреслюЇтьс¤, що дисципл≥на в органах внутр≥шн≥х справ зобовТ¤зуЇ, зокрема, кожну особу р¤дового ≥ начальницького складу дотримуватис¤ законодавства, виконувати вимоги прис¤ги, статут≥в та наказ≥в начальник≥в; додержуватис¤ норм профес≥йноњ етики (етикету), не вчин¤ти д≥й, що можуть призвести до втрати незалежност≥ й обТЇктивност≥ при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в; пост≥йно вдосконалювати свою профес≥йну квал≥ф≥кац≥ю, п≥двищувати р≥вень культури в робот≥; спри¤ти начальникам у зм≥цненн≥ дисципл≥ни та забезпеченн≥ статутного пор¤дку, ви¤вл¤ти повагу до начальник≥в; старших по служб≥ й за званн¤м, бути вв≥чливим, дотримуватис¤ правил нос≥нн¤ встановленоњ форми од¤гу ≥ в≥ддаванн¤ в≥йськовоњ чест≥; з г≥дн≥стю та честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанн≥ громадського пор¤дку, утримувати ≥нших в≥д порушень правопор¤дку.

¬ивченн¤ загального стану службовоњ дисципл≥ни та законност≥ в д≥¤льност≥ орган≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в внутр≥шн≥х справ Ї обовТ¤зковою передумовою ви¤вленн¤ п≥д час проведенн¤ службових розсл≥дувань реальних причин та умов, що спри¤ли скоЇнню порушень, виникненню надзвичайних под≥й за участю особового складу.

2. ¬иконанн¤ завдань, покладених на м≥л≥ц≥ю, обТЇктивно створюють небезпечн≥ ситуац≥њ. «окрема, охорона громадського пор¤дку, затриманн¤ злочинц¤, конвоюванн¤ затриманих ≥ заарештованих, розкритт¤ та розсл≥дуванн¤ злочин≥в супроводжуютьс¤ ситуац≥¤ми ризику, небезпекою. Ќезважаючи на особливий правовий статус, ситуац≥¤ дл¤ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ залишаЇтьс¤ небезпечною.

” звТ¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть законодавчого визначенн¤ службового ризику д≥¤нь прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), зд≥йснюваних п≥д час виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, ¤к≥ характеризуютьс¤ невизначен≥стю в дос¤гненн≥ сусп≥льно корисного результату ≥ супроводжуютьс¤ екстремальною ситуац≥Їю.

ѕ≥стун ≤.ѕ. визначаЇ ризик ¤к усв≥домлену ймов≥рн≥сть небезпеки. ” правоохоронн≥й д≥¤льност≥ цей терм≥н уперше знайшов оф≥ц≥йне правове закр≥пленн¤ у ч. 4 ст. 12 «акону ”крањни Уѕро оперативно-розшукову д≥¤льн≥стьФ, в ¤к≥й зазначено: УЌе несе в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник оперативного п≥дрозд≥лу, ¤кий запод≥¤в шкоду правам, свободам людини, ≥нтересам держави п≥д час зд≥йсненн¤ оперативно-розшуковоњ д≥¤льност≥, перебуваючи в стан≥ необх≥дноњ оборони, крайньоњ необх≥дност≥ або профес≥йного ризикуФ.

—татт¤ 42  рим≥нального кодексу ”крањни вперше дала визначенн¤ д≥¤нн¤, повТ¤заного з ризиком ¤к обставини, ¤ка виключаЇ протиправн≥сть д≥¤нн¤, а саме: не Ї злочином д≥¤нн¤ (д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть), ¤ке запод≥¤ло шкоду ≥нтересам, що охорон¤ютьс¤ державою в≥д протиправних пос¤гань, ¤кщо це д≥¤нн¤ було вчинене в умовах виправданого ризику дл¤ дос¤гненн¤ значноњ сусп≥льно корисноњ мети. “обто за цих умов прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ не повинн≥ нести покаранн¤.

3. ¬≥дпов≥дно до ст. 3 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ д≥¤льн≥сть м≥л≥ц≥њ будуЇтьс¤ на принципах законност≥, гуман≥зму, поваги до особи, соц≥альноњ справедливост≥, взаЇмод≥њ з трудовими колективами, громадськими орган≥зац≥¤ми й населенн¤м.

—лужбова дисципл≥на зобовТ¤зуЇ м≥л≥ц≥онер≥в виконувати своњ завданн¤ неупереджено, у точн≥й в≥дпов≥дност≥ до закону. Ќ≥¤к≥ обставини або вказ≥вки службових ос≥б не можуть бути п≥дставою дл¤ будь-¤ких незаконних д≥й або безд≥¤льност≥ м≥л≥ц≥њ. ћ≥л≥ц≥¤ поважаЇ г≥дн≥сть особи ≥ ви¤вл¤Ї до нењ гуманне ставленн¤, захищаЇ права людини незалежно в≥д њњ соц≥ального походженн¤, майнового та ≥ншого стану, расовоњ та нац≥ональноњ належност≥, громад¤нства, в≥ку, мови та осв≥ти, ставленн¤ до рел≥г≥њ, стат≥, пол≥тичних та ≥нших переконань. ѕри зверненн≥ до громад¤нина прац≥вник м≥л≥ц≥њ зобовТ¤заний назвати своЇ пр≥звище, званн¤ предТ¤вити на його вимогу службове посв≥дченн¤. ” взаЇмов≥дносинах з громад¤нами прац≥вник м≥л≥ц≥њ мусить ви¤вл¤ти високу культуру ≥ такт.

ћ≥л≥ц≥¤ не розголошуЇ в≥домостей, що стосуютьс¤ особистого житт¤ людини, принижують њњ честь ≥ г≥дн≥сть, ¤кщо виконанн¤ обовТ¤зк≥в не вимагаЇ ≥ншого.

” раз≥ потреби прац≥вники м≥л≥ц≥њ вживають заход≥в щодо негайного наданн¤ медичноњ та ≥ншоњ допомоги затриманим та заарештованим (вз¤тих п≥д варту) особам.

ѕрац≥вник м≥л≥ц≥њ у межах повноважень, наданих законами та ≥ншими законодавчими актами, самост≥йно ухвалюЇ р≥шенн¤ ≥ несе за своњ протиправн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть дисципл≥нарну, матер≥альну, адм≥н≥стративну та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

4. ƒл¤ належного виконанн¤ завдань прац≥вникам м≥л≥ц≥њ потр≥бно створити належн≥ умови проходженн¤ служби. ÷≥ умови передбачен≥ в ѕоложенн≥ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањнськоњ –—– (затверджене постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни †††††††††††††††в≥д 29 липн¤ 1991 року є 114). ” ньому визначаютьс¤ пор¤док прийому на службу, присвоЇнн¤ спец≥альних звань, строки перебуванн¤ на служб≥, права, обовТ¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, призначенн¤ на посади, просуванн¤ по служб≥, атестац≥њ, в≥дпустки та зв≥льненн¤ з≥ служби.

ƒо особового складу м≥л≥ц≥њ вход¤ть особи р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ перебувають у кадрах ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни та ¤ким присвоЇно спец≥альн≥ званн¤ м≥л≥ц≥њ, встановлен≥ законодавством. ѕрац≥вникам м≥л≥ц≥њ, особам р¤дового ≥ молодшого начальницького складу встановлюЇтьс¤ такий терм≥н перебуванн¤ на служб≥: чолов≥кам Ц до дос¤гненн¤ 45-р≥чного в≥ку, ж≥нкам Ц 40-р≥чного в≥ку. ќсоби середнього ≥ старшого начальницького складу, за вин¤тком полковник≥в м≥л≥ц≥њ, перебувають на служб≥ до дос¤гненн¤ 45 рок≥в, полковники м≥л≥ц≥њ Ц 50 рок≥в. ќсоби вищого начальницького складу перебувають на служб≥: генерал-майори та генерал-лейтенанти м≥л≥ц≥њ Ц 55 рок≥в, генерал-полковники м≥л≥ц≥њ Ц 60 рок≥в.

ѕрац≥вникам м≥л≥ц≥њ видаютьс¤ безплатно формений од¤г зг≥дно з речовим забезпеченн¤м та службове посв≥дченн¤, ¤ке Ї оф≥ц≥йним документом, що засв≥дчуЇ спец≥альне званн¤ та посаду, встановлюЇтьс¤ тривал≥сть робочого часу, ¤ка не може перевищувати 41-годинний робочий тиждень.

ѕрац≥вникам м≥л≥ц≥њ надаютьс¤ права зг≥дно з≥ ст. 11 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ, њм забезпечуЇтьс¤ правовий та соц≥альний захист зг≥дно† з≥ ст. 21, 22 цього «акону.

«г≥дно з п. 16 ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби, особи р¤дового ≥ начальницького складу дл¤ набутт¤ високого профес≥онал≥зму можуть навчатис¤ ¤к у навчальних закладах системи ћ¬— ”крањни, так й ≥нших м≥н≥стерств, в адТюнктур≥, маг≥стратур≥, докторантур≥, на вищих курсах профес≥йноњ майстерност≥.

5. «г≥дно з наказом ћ¬— ”крањни в≥д 25 листопада 2003 року є 1444 Уѕро орган≥зац≥ю профес≥йноњ п≥дготовки ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањниФ прац≥вники м≥л≥ц≥њ п≥двищують профес≥йну майстерн≥сть, використовуючи практику сучасних форм ≥ метод≥в роботи в орган≥зац≥њ оперативно-службовоњ д≥¤льност≥ з виконанн¤ завдань, покладених на органи внутр≥шн≥х справ.

6. √ласн≥сть у робот≥ м≥л≥ц≥њ передбачаЇ в≥дкрит≥сть в њх д≥¤льност≥, обнародуванн¤ р≥шень та здобутих результат≥в, наданн¤ громад¤нам, орган≥зац≥¤м, трудовим колективам ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс¤ њхн≥х прав, обовТ¤зк≥в ≥ законних ≥нтерес≥в з обовТ¤зковим дотриманн¤м державноњ та комерц≥йноњ таЇмниц≥ субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

ƒл¤ забезпеченн¤ гласност≥ та обТЇктивност≥ п≥д час проведенн¤ оц≥нки результат≥в службовоњ д≥¤льност≥ в органах внутр≥шн≥х справ ”крањни встановлено систему в≥домчого контролю ¤к гласного, так ≥ негласного.

–озпор¤дженн¤м ѕрезидента ”крањни в≥д 26 березн¤ 2002 року Уѕро заходи щодо зм≥цненн¤ дисципл≥ни прац≥вник≥в та вдосконаленн¤ кадровоњ роботи у правоохоронних органахФ дл¤ зм≥цненн¤ дисципл≥ни прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в, п≥двищенн¤ њх профес≥йного р≥вн¤, удосконаленн¤ роботи з добору, розстановки ≥ вихованн¤ кадр≥в ћ≥н≥стерству внутр≥шн≥х справ ”крањни визначено вжити таких заход≥в:

вивчити стан додержанн¤ дисципл≥ни ≥ вимог «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ прац≥вниками насамперед кер≥вноњ ланки орган≥в внутр≥шн≥х справ прот¤гом м≥с¤ц¤ та обговорити стан дотриманн¤ дисципл≥ни ≥ вимог зазначеного «акону прац≥вниками в першу чергу кер≥вноњ ланки в≥дпов≥дного центрального органу виконавчоњ влади;

розробити достроков≥ програми, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ кадровоњ роботи, зм≥цненн¤ дисципл≥ни кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в, додержанн¤ законност≥ в њх д≥¤льност≥, створенн¤ умов дл¤ профес≥йного зростанн¤ кадр≥в, передбачивши в них ч≥тку систему добору, розстановки, вихованн¤ кадр≥в, просуванн¤ њх по служб≥, заходи щодо усуненн¤ формал≥зму, ≥ зр≥вн¤л≥вки, а також заходи щодо висуванн¤ на кер≥вн≥ посади досв≥дчених, дисципл≥нованих та достойних кандидат≥в;

удосконалити систему п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вних кадр≥в у напр¤м≥ поЇднанн¤ ¤костей ум≥лого кер≥вництва з розум≥нн¤м ≥нтерес≥в ≥ проблем п≥длеглих;

оц≥нювати п≥д час атестац≥њ кер≥вник≥в територ≥альних орган≥в та п≥дрозд≥л≥в њх особист≥ й д≥лов≥ ¤кост≥, вклад у виконанн≥ покладених на них завдань, додержанн¤ дисципл≥ни ≥ вимог цього «акону та враховувати думку представник≥в м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади ≥ громадськост≥;

ужити заход≥в щодо усуненн¤ причин та умов, що спри¤ють учиненню службових зловживань;

≥нформувати населенн¤ про заходи, ¤к≥ вживаютьс¤ до прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в у раз≥ неналежного виконанн¤ ними своњх обовТ¤зк≥в чи зловживанн¤ службовим становищем.

Ќачальники орган≥в внутр≥шн≥х справ контролюють дотриманн¤ службовоњ дисципл≥ни, законност≥ статутного пор¤дку безпосередньо через своњх заступник≥в. ‘ункц≥њ контролю зд≥йснюють: ћ≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ”крањни, його заступники, колег≥¤ ћ¬— ”крањни, √оловний штаб ћ¬— ”крањни, п≥дрозд≥ли внутр≥шньоњ безпеки, кадрового апарату, ≥нспекц≥њ з особового складу, начальники п≥дрозд≥л≥в та галузевих служб.

7. «абезпеченн¤ законност≥ в д≥¤льност≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ Ц це створенн¤ такого адм≥н≥стративно-правового режиму в сусп≥льств≥, при ¤кому вс¤ система орган≥в, виконуючи функц≥њ щодо охорони громадського пор¤дку, громадськоњ безпеки та боротьби з≥ злочинн≥стю, зобовТ¤зана, з одного боку, суворо дотримуватись вимог закон≥в, а з другого Ц вимагати в≥д посадових ос≥б та громад¤н безумовного виконанн¤ цих закон≥в та ≥нших законодавчих акт≥в, зд≥йснювати правоохоронн≥ та ≥нш≥ правозастосовн≥ заходи дл¤ зм≥цненн¤ правопор¤дку в держав≥.

8. —пособи забезпеченн¤ законност≥ в адм≥н≥стративн≥й д≥¤льност≥ ќ¬—. –езультатом законност≥ визначають правопор¤док. ќргани внутр≥шн≥х справ, охорон¤ючи громадський пор¤док, захищаючи в межах своњх повноважень житт¤, здоровТ¤ та свободу громад¤н, власн≥сть, природне середовище, ≥нтереси сусп≥льства та держави в≥д протиправних пос¤гань, тим самим посл≥довно забезпечують законн≥сть в наш≥й крањн≥.

‘ормами реал≥зац≥њ законност≥ в д≥¤льност≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ Ї:

зд≥йсненн¤ нагл¤ду за виконанн¤м посадовими особами ≥ громад¤нами закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що регулюють питанн¤ охорони громадського пор¤дку;

точне ≥ неухильне виконанн¤ та дотриманн¤ прац≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ правових акт≥в, що регулюють застосуванн¤ заход≥в адм≥н≥стративного впливу;

дотриманн¤ службовоњ дисципл≥ни.

ѕри порушенн≥ прац≥вником м≥л≥ц≥њ прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н орган внутр≥шн≥х справ зобовТ¤заний вжити заход≥в до в≥дновленн¤ цих прав, в≥дшкодуванн¤ матер≥альних збитк≥в, на вимогу громад¤нина публ≥чно принести вибаченн¤. ƒотриманн¤ законност≥ в д≥¤льност≥ м≥л≥ц≥њ забезпечуЇтьс¤ зд≥йсненн¤м контролю, нагл¤дом орган≥в прокуратури, оскарженн¤м незаконних д≥й прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ (м≥л≥ц≥њ).

ќсновним способом забезпеченн¤ законност≥ Ї контроль. ¬≥н пол¤гаЇ у перев≥рц≥ виконанн¤ р≥шень вищих орган≥в та ≥нспектуванн≥ щодо загального стану справ у п≥дконтрольному п≥дрозд≥л≥ м≥л≥ц≥њ.

–озр≥зн¤ють так≥ види контролю: державний, в≥домчий, громадський, оскарженн¤ незаконних д≥й прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ.

ƒержавний контроль. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни право вищого контролю за законн≥стю в д≥¤льност≥ ќ¬— належить ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни (”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини, ком≥тети, тимчасов≥ сл≥дч≥ ком≥с≥њ, депутати). ¬≥дпов≥дн≥ функц≥њ контролю покладено також на  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий перев≥р¤Ї виконанн¤ своњх постанов щодо охорони громадського пор¤дку, боротьби з≥ злочинн≥стю тощо.

Ќагл¤д орган≥в прокуратури. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни вищий нагл¤д за додержанн¤м закон≥в в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ прокуратурою. ѕоложенн¤ про нагл¤д за додержанн¤м законност≥ в д≥¤льност≥ м≥л≥ц≥њ закр≥плено ††††††††††††††††††††в ст. 27 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ.

Ќагл¤д прокуратури за д≥¤льн≥стю м≥л≥ц≥њ пол¤гаЇ у спостереженн≥ за точним виконанн¤м закон≥в, указ≥в ѕрезидента, постанов ¬ерховноњ –ади ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ус≥х акт≥в управл≥нн¤ ≥ в≥дпов≥дн≥стю њх  онституц≥њ ”крањни.

” процес≥ зд≥йсненн¤ нагл¤ду прокурор маЇ право вимагати дл¤ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ закону нормативн≥ та ≥нш≥ документи, акти, що видаютьс¤ ќ¬—; вимагати в≥д кер≥вник≥в ќ¬— ≥ служб м≥л≥ц≥њ предТ¤вленн¤ необх≥дних документ≥в, матер≥ал≥в та в≥домостей; проводити на м≥сц≥, у м≥л≥ц≥њ перев≥рку виконанн¤ закон≥в у звТ¤зку ≥з за¤вами, скаргами та ≥ншими сигналами про правопорушенн¤: перев≥р¤ти законн≥сть адм≥н≥стративного затриманн¤ громад¤н ≥ застосуванн¤ органами внутр≥шн≥х справ заход≥в адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤; вимагати в≥д кер≥вник≥в ќ¬— проведенн¤ перев≥рок д≥¤льност≥ окремих служб, п≥дрозд≥л≥в м≥л≥ц≥њ та окремих прац≥вник≥в у звТ¤зку з надходженн¤м пов≥домлень про порушенн¤ законодавчих акт≥в; вимагати в≥д прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ усних або письмових по¤снень з приводу порушенн¤ ними закону.

ќсновними формами реагуванн¤ прокурора на порушенн¤ закону Ї так≥ юридичн≥ акти: протест прокурора, поданн¤ прокурора, письмовий припис, постанова прокурора.

 онтроль судових орган≥в.  рим≥нально-процесуальний та ÷ив≥льний процесуальний кодекси ”крањни, а також  одекс адм≥н≥стративного судочинства ”крањни над≥л¤ють суди повноваженн¤ми одночасно з винесенн¤м вироку чи р≥шенн¤ стосовно крим≥нальноњ або цив≥льноњ справи за на¤вност≥ п≥дстав звертатись з окремою ухвалою до тих чи ≥нших орган≥в, у тому числ≥ й ќ¬—. ÷≥ акти винос¤тьс¤ також у випадках порушенн¤ адм≥н≥стративно-правових норм. —уд за на¤вност≥ п≥дстав виносить окрему ухвалу, в ¤к≥й звертаЇ увагу посадових ос≥б на встановлен≥ щодо справи факти порушенн¤ закону, причини та умови, що спри¤ли скоЇнню правопорушенн¤, з вимогою вжити в≥дпов≥дних заход≥в. Ќе п≥зн≥ше ¤к у м≥с¤чний строк за окремою ухвалою мають бути вжит≥ необх≥дн≥ заходи ≥ про результати пов≥домлено суд, ¤кий вин≥с ухвалу. ≈фективною формою забезпеченн¤ законност≥ в д≥¤льност≥ ќ¬— Ї розгл¤д судами (судд¤ми) матер≥ал≥в про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, що надсилаютьс¤ органами внутр≥шн≥х справ. –езультатом такого розгл¤ду Ї обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вказ≥вки суд≥в (судд≥в) про усуненн¤ ви¤влених порушень законност≥.

¬≥домчий контроль. ¬ажливим способом забезпеченн¤ законност≥ Ї також в≥домчий контроль в ќ¬—, ¤кий Ї елементом кер≥вництва, складовою частиною орган≥заторськоњ роботи ќ¬—, кожного в≥дд≥лу ≥ п≥дрозд≥лу м≥л≥ц≥њ.  онтроль може бути у вигл¤д≥ комплексного ≥нспектуванн¤, контрольних перев≥рок виконанн¤ окремих завдань або напр¤м≥в у д≥¤льност≥ ќ¬—, а також контроль посадових ос≥б р≥зного р≥вн¤.

√ромадський контроль. ѕравову основу участ≥ громадськост≥ в забезпеченн≥ контролю за д≥¤льн≥стю ќ¬— гарантуЇ ст. 3 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ, в ¤к≥й зазначено, що д≥¤льн≥сть м≥л≥ц≥њ Ї гласною. ¬она ≥нформуЇ органи державноњ влади й управл≥нн¤, трудов≥ колективи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, населенн¤ та «ћ≤ про свою д≥¤льн≥сть, стан громадського пор¤дку та заходи щодо його зм≥цненн¤.

ќскарженн¤ незаконних д≥й прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ.  ожен громад¤нин маЇ гарантоване  онституц≥Їю ”крањни право оскаржувати д≥њ посадових ос≥б, державних ≥ громадських орган≥в. ѕраво на оскарженн¤ незаконних д≥й прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ надаЇ також ≥ «акон ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ. ” ст. 25 цього «акону зазначено, що д≥њ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ можуть бути оскаржен≥ в установленому пор¤дку в ќ¬—, суд≥ або прокуратур≥. ѕ≥д час порушенн¤ прац≥вниками м≥л≥ц≥њ прав та законних ≥нтерес≥в громад¤н м≥л≥ц≥¤ зобовТ¤зана вжити заход≥в дл¤ в≥дновленн¤ цих прав, в≥дшкодуванн¤ завданих матер≥альних збитк≥в, на вимогу громад¤нина публ≥чно вибачитис¤.

Ќаказом ћ¬— ”крањни в≥д 27 грудн¤ 2005 року є 1243† затверджено ѕоложенн¤ про √ромадську раду при ћ≥н≥стерств≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни з питань забезпеченн¤ прав людини. ÷¤ √ромадська рада Ї консультативно-дорадчим органом, ¤кий надаЇ консультативно-методичну допомогу ћ¬— ”крањни в реал≥зац≥њ завдань ћ≥н≥стерства щодо дотриманн¤ прав людини, зд≥йснюЇ громадський контроль за дотриманн¤м прав людини та д≥¤льн≥стю орган≥в внутр≥шн≥х справ.

ѓњ створено дл¤ спри¤нн¤ ћ¬— ”крањни в питанн¤х забезпеченн¤ прав людини, зм≥цненн¤ законност≥, п≥двищенн¤ правовоњ культури серед прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, розум≥нн¤ ними необх≥дност≥ дотриманн¤ прав людини, укр≥пленн¤ взаЇмод≥њ з громадськими правозахисними орган≥зац≥¤ми, п≥двищенн¤ правовоњ культури та св≥домост≥ населенн¤ ”крањни.

Ќаказом ћ¬— ”крањни в≥д 30 червн¤ 2001 року є 515 Уѕро  омплексну програму кадровоњ пол≥тики в органах ≥ п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ та забезпеченн¤ законност≥ ≥ дисципл≥ниФ проводитьс¤ реформуванн¤ системи д≥¤льност≥ з питань зм≥цненн¤ дисципл≥ни та законност≥, духовно-моральних основ служби в органах внутр≥шн≥х справ, що передбачаЇ розробленн¤ наукових п≥дход≥в до укр≥пленн¤ дисципл≥ни ≥ законност≥ в органах ≥ п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ, п≥двищенн¤ персональноњ в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в за проведенн¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи з п≥длеглими та орган≥зац≥ю вихованн¤ в масштабах очолюваного п≥дрозд≥лу, створенн¤ максимально спри¤тливих умов дл¤ духовного ≥ морального зростанн¤, актив≥зац≥¤ роботи з≥ створенн¤ в органах та п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ ун≥верситет≥в культури, колектив≥в художньоњ самод≥¤льност≥, розвиток культури повед≥нки, суворого дотриманн¤ норм профес≥йного етикету в службових взаЇмов≥дносинах ≥ при сп≥лкуванн≥ з населенн¤м, посиленн¤ уваги до проблем забезпеченн¤ гарант≥й правового ≥ соц≥ального захисту прац≥вник≥в, член≥в њх с≥мей.

ўоб не допустити порушень службовоњ дисципл≥ни, необх≥дно систематично проводити зустр≥ч≥ кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в з прац≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ членами њх с≥мей безпосередньо в колективах та за м≥сцем проживанн¤ прац≥вник≥в, визначити можливост≥ в розвТ¤занн≥ соц≥ально-побутових проблем, а також надавати можливу допомогу.

ѕри проходженн≥ служби ≥ перем≥щенн≥ ос≥б р¤дового та начальницького складу на вс≥ посади обовТ¤зково проводитьс¤ психоф≥з≥олог≥чне обстеженн¤ на предмет придатност≥ та здатност≥ приймати р≥шенн¤ в екстремальних умовах.

ƒл¤ проф≥лактики порушень дисципл≥ни кер≥вникам ус≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ необх≥дно посилити виховну роботу серед особового складу, сконцентрувати зусилл¤ на њњ ≥ндив≥дуальних формах. «абезпечити пост≥йний ≥ндив≥дуальний контроль за повед≥нкою п≥длеглих поза службою. ”живати заход≥в щодо ви¤вленн¤ ≥ нормал≥зац≥њ конфл≥ктних с≥мейних стосунк≥в. ”с≥ма засобами виховного впливу вт≥лювати в житт¤ основн≥ принципи ≈тичного кодексу прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ.

Ќачальник п≥дрозд≥лу несе в≥дпов≥дальн≥сть за стан дисципл≥ни в ньому, тому повс¤кденно вимагаЇ в≥д своњх п≥длеглих виконанн¤ вимог ѕрис¤ги, наказ≥в ≥ норм морал≥, п≥дтримуЇ в них св≥доме ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, почутт¤ чест≥ й г≥дност≥, забезпечуЇ соц≥альну справедлив≥сть, ум≥ло поЇднуЇ ≥ правильно застосовуЇ засоби заохоченн¤, переконанн¤ та примусу.

Ќачальник п≥дрозд≥лу пост≥йно маЇ бути прикладом у додержанн≥ службовоњ дисципл≥ни, законност≥, ви¤вл¤Ї чуйн≥сть та увагу до п≥длеглих, поЇднувати вимоглив≥сть ≥ принципов≥сть з повагою до њх чест≥ й г≥дност≥, заглиблюватис¤ в проблеми њх побуту, забезпечувати соц≥альну та правову захищен≥сть, знати потреби ≥ запити особового складу, ухвалювати р≥шенн¤ за њх за¤вами, скаргами та ≥ншими зверненн¤ми.

—лужбова дисципл≥на орган≥в внутр≥шн≥х справ дос¤гаЇтьс¤ наступним належним виконанн¤м умов контракту про проходженн¤ служби.

 онтракт особлива форма трудового договору, укладеного в письмов≥й форм≥ на визначений сторонами строк чи на час виконанн¤ певноњ роботи (на той же строк). —фера застосуванн¤ контракту визначаЇтьс¤  «пѕ ”крањни. “ому його можна застосовувати т≥льки там, де це дозволено в≥дпов≥дними нормативними актами. ƒо таких акт≥в належить ≥ «акон ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ.

9. ѕравовий ≥ соц≥альний захист прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ.

ѕрац≥вники м≥л≥ц≥њ перебувають п≥д захистом держави. ƒержава гарантуЇ захист житт¤, здоровТ¤, чест≥, г≥дност≥, житла, майна прац≥вника м≥л≥ц≥њ, член≥в його с≥мТњ та близьких родич≥в в≥д злочинних пос¤гань та ≥нших протиправних д≥й.

ќбраза прац≥вника м≥л≥ц≥њ, оп≥р, погроза, насильство та ≥нш≥ д≥њ, ¤к≥ перешкоджають виконанню покладених на нього завдань, т¤гнуть за собою

встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть. ѕравопорушенн¤ щодо пенс≥онера орган≥в внутр≥шн≥х справ, член≥в його с≥мТњ, учинен≥ у звТ¤зку з його попередньою службовою д≥¤льн≥стю, а так само щодо особи, ¤ка спри¤Ї м≥л≥ц≥њ в охорон≥ громадського пор¤дку ≥ боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, та член≥в њњ с≥мТњ т¤гнуть за собою в≥дпов≥дальн≥сть за законом.

ѕрац≥вник м≥л≥ц≥њ маЇ право оскаржити до суду ухвален≥ щодо нього р≥шенн¤ службових ос≥б ќ¬—, ¤кщо вважаЇ, що вони ущемл¤ють його г≥дн≥сть ≥ особист≥ права, ¤к≥ не повТ¤зан≥ з≥ службовою д≥¤льн≥стю. «в≥льненн¤ прац≥вника м≥л≥ц≥њ з≥ служби у звТ¤зку з обвинуваченн¤м у вчиненн≥ злочину допускаЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ набутт¤ звинувачувальним вироком законноњ сили. ” раз≥ затриманн¤ за п≥дозрою у вчиненн≥ злочину або обранн¤ щодо нього запоб≥жного заходу у вигл¤д≥ триманн¤ п≥д вартою його тримають у призначених дл¤ цього установах ќ¬— окремо в≥д ≥нших ос≥б або на гарн≥зонн≥й гауптвахт≥.

 рим≥нальним кодексом ”крањни передбачено в≥дпов≥дальн≥сть за оп≥р прац≥вников≥ правоохоронного органу (ќ¬—), члену громадського формуванн¤ (ст. 342), втручанн¤ в д≥¤льн≥сть прац≥вника правоохоронного органу (ст. 343), погроза або насильство щодо прац≥вника правоохоронного органу; умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ майна правоохоронного органу (ст. 347); пос¤ганн¤ на житт¤ прац≥вника правоохоронного органу (ст. 348); захопленн¤ прац≥вника правоохоронного органу ¤к заручника (ст. 349).  одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ визначаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за протиправн≥ д≥њ стосовно прац≥вника органу внутр≥шн≥х справ: зл≥сна непокора законному розпор¤дженню або вимоз≥ прац≥вника м≥л≥ц≥њ, в≥йськовослужбовц¤ (ст. 185); публ≥чн≥ заклики до невиконанн¤ вимог прац≥вника м≥л≥ц≥њ (ст. 185-7).

ƒержава гарантуЇ прац≥вникам м≥л≥ц≥њ також соц≥альний захист. ѕрац≥вники м≥л≥ц≥њ користуютьс¤ п≥льгами при розпод≥л≥ житла, встановленн≥ квартирних телефон≥в, влаштуванн≥ д≥тей у дошк≥льн≥ заклади, вир≥шенн≥ ≥нших питань соц≥ально-побутового забезпеченн¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни. ѕрац≥вники м≥л≥ц≥њ користуютьс¤ п≥льгами, передбаченими законодавством, а при зв≥льненн≥ з≥ служби за в≥ком, хворобою або вислугою рок≥в за ними збер≥гаЇтьс¤ право на п≥льги.

ћ≥л≥ц≥¤ може мати службовий житловий фонд. ѕрац≥вникам м≥л≥ц≥њ, ¤к≥ використовують у службових ц≥л¤х особистий транспорт, виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ у встановлених розм≥рах. ƒл¤ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ встановлюЇтьс¤ 41-годинний робочий тиждень. ” необх≥дних випадках особи р¤дового ≥ начальницького складу несуть службу понад встановлену тривал≥сть робочого часу, а також у вих≥дн≥ та св¤тков≥ дн≥. ќплата прац≥ в надурочний ≥ н≥чний час, у вих≥дн≥ та св¤тков≥ дн≥ провадитьс¤ в≥дпов≥дно до вимог законодавства.

ѕрац≥вник м≥л≥ц≥њ п≥дл¤гаЇ обовТ¤зковому державному страхуванню на суму дес¤тир≥чного грошового утриманн¤ за останньою посадою, ¤ку в≥н об≥ймаЇ, за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в, а також кошт≥в, що надход¤ть на п≥дстав≥ договор≥в в≥д м≥н≥стерств, в≥домств, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й.

«битки, завдан≥ майну прац≥вника м≥л≥ц≥њ чи його близьким родичам у звТ¤зку з виконанн¤м ним службових обовТ¤зк≥в, компенсуютьс¤ у встановленому законом пор¤дку в повному обс¤з≥ ≥ за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дного бюджету.

¬≥дпов≥дно до ст. 21  одексу закон≥в про працю ”крањни контракт Ї особливою формою трудового договору, в ¤кому строк його д≥њ, права, обовТ¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н (у тому числ≥ й матер≥альна), умови матер≥ального забезпеченн¤ прац≥вника, умови роз≥рванн¤ договору можуть встановлюватис¤ угодою стор≥н.  онтракт повинен спр¤мовуватис¤ на забезпеченн¤ умов дл¤ ви¤вленн¤ ≥н≥ц≥ативност≥ та самост≥йност≥ прац≥вник≥в, ураховуючи його ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ й профес≥йн≥ навички п≥двищенн¤ взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥ стор≥н, правову ≥ соц≥альну захищен≥сть прац≥вника. —татт¤ †††††24  «пѕ” визначаЇ, що контракт укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥.

¬≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 березн¤ ††††††††††1994 року є 170 прийн¤тт¤ (найманн¤) на роботу прац≥вник≥в шл¤хом укладенн¤ з ними контракту може зд≥йснюватис¤ у випадках, пр¤мо передбачених законами. ¬ищезазначене передбачено ≥ «аконом ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ в≥д 20 грудн¤ †††††††††1990 року, зокрема, у ст. 17 зазначаЇтьс¤, що на службу до м≥л≥ц≥њ приймаютьс¤ на контрактн≥й основ≥ громад¤ни, здатн≥ за своњми особистими, д≥ловими ≥ моральними ¤кост¤ми, осв≥тн≥м р≥внем, ф≥зичною п≥дготовкою ≥ станом здоровТ¤ виконувати покладен≥ на м≥л≥ц≥ю завданн¤. ѕ≥д час прийн¤тт¤ на службу може бути встановлено ≥спитовий строк до одного року.

ѕри укладенн≥ контракту в ньому передбачаЇтьс¤ строк його д≥њ, права, обовТ¤зки, побутов≥ та ≥нш≥ умови, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ зобовТ¤зань, результати роботи, ¤к≥ маЇ забезпечити прац≥вник м≥л≥ц≥њ, п≥дстави дл¤ роз≥рванн¤ контракту.

—ам контракт Ї п≥дставою дл¤ подальшого виданн¤ наказу про прийн¤тт¤ на роботу або зарахуванн¤ на посаду з дн¤, встановленого за угодою стор≥н. “аким чином, контракт набуваЇ чинност≥ з≥ строку, зазначеного сторонами.

 

 

—татт¤ 2. ƒисципл≥нарний проступок

ƒисципл≥нарний проступок Ц невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ особою р¤дового або начальницького складу службовоњ дисципл≥ни.

 

«г≥дно з чинним законодавством ”крањни дисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть Ц це винне порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни ≥ службових обовТ¤зк≥в. “ак≥ порушенн¤ можуть бути виражен≥ ¤к у д≥¤х, так ≥ у безд≥¤льност≥, допускатис¤ ¤к св≥домо, так ≥ з необережност≥. ƒекотр≥ категор≥њ державних службовц≥в у звТ¤зку з виконанн¤м своњх повноважень несуть в≥дпов≥дальн≥сть у дисципл≥нарному пор¤дку ≥ за проступки, ¤к≥ ганьбл¤ть њх ¤к державних службовц≥в або дискредитують органи, в ¤ких вони працюють (кер≥вники, державн≥ службовц≥ Ц прац≥вники правоохоронних орган≥в, в≥йськовослужбовц≥ та ≥н.).

«аконодавство визначаЇ так≥ види дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ державних службовц≥в:

1)† у пор¤дку, встановленому законами ”крањни («акон ”крањни Уѕро державну службуФ «акон ”крањни Уѕро ƒисципл≥нарний статут орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањниФ);

2)† у пор¤дку, встановленому  одексом закон≥в про працю ”крањни;

3)† зг≥дно з правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку дл¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в;

4)† на п≥дстав≥ дисципл≥нарних статут≥в ≥ спец≥альних положень (ƒисципл≥нарний статут орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни), чинних у низц≥ галузей управл≥нн¤ ≥ де¤ких сферах державноњ д≥¤льност≥.

ѕ≥дставою дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї дисципл≥нарний проступок, сутн≥сть ¤кого пол¤гаЇ у невиконанн≥ або в неналежному виконанн≥ прац≥вником покладених на нього трудових або службових обовТ¤зк≥в.

ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби, —лужби безпеки ”крањни тощо регулюЇтьс¤ нормами адм≥н≥стративного права, що по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥стю, нар≥вн≥ з загальними правилами дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, ураховувати особлив≥ вимоги дисципл≥ни до них, специф≥ку њхньоњ дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

Ќезалежно в≥д того, на п≥дстав≥ ¤кого законодавчого акта настаЇ в≥дпов≥дальн≥сть, вона характеризуЇтьс¤ такими загальними ознаками:

њњ п≥дставою Ї дисципл≥нарний проступок;

за такий проступок передбачено накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤;

ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ уповноваженим на те органом (посадовою особою) у пор¤дку п≥дпор¤дкованост≥;

меж≥ Удисципл≥нарноњФ влади цього органу (посадовоњ особи) ч≥тко встановлюютьс¤ правовими нормами;

службовець, на ¤кого накладено дисципл≥нарне ст¤гненн¤, може оскаржити його до вищого органу (вищоњ посадовоњ особи) або до суду;

за один дисципл≥нарний проступок може бути накладено т≥льки одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤.

«начна к≥льк≥сть державних службовц≥в несе дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть не т≥льки за дисципл≥нарн≥ проступки, повТ¤зан≥ з невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м покладених на них обовТ¤зк≥в, але й за перевищенн¤ своњх повноважень, недотриманн¤ обмежень щодо державноњ служби, скоЇнн¤ д≥й, ¤к≥ ганьбл¤ть орган у ¤кому особа працюЇ, або њњ званн¤ (норми морал≥), ѕрис¤ги, обовТ¤зк≥в, передбачених контрактом, в≥йськовоњ чест≥ та ≥н.

” ст. 15  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ визначено в≥дпов≥дальн≥сть в≥йськовослужбовц≥в та ≥нших ос≥б, на ¤ких поширюЇтьс¤ д≥¤ дисципл≥нарних статут≥в за вчиненн¤ адм≥н≥стративних правопорушень. “обто ц≥Їю статтею встановлюЇтьс¤ дисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть та особи р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ скоњли правопорушенн¤. Ћише за скоЇнн¤ визначеного ст. 15  ”пјѕ перел≥ку адм≥н≥стративних правопорушень (порушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху, правил полюванн¤, рибальства, митних правил, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та сан≥тарно-протиеп≥дем≥чних правил ≥ норм, вчиненн¤ корупц≥йних д≥¤нь та ≥н.) ц≥ особи несуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть на загальних п≥дставах. ƒо них не може бути застосовано виправн≥ роботи й адм≥н≥стративний арешт. „астиною 3 згаданоњ статт≥ встановлено, що органи (посадов≥ особи), ¤ким надано право накладати адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, можуть зам≥сть накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ передавати матер≥али про правопорушенн¤ зазначених ос≥б в≥дпов≥дним органам дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про прит¤гненн¤ винних до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

” раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ особою р¤дового або начальницького складу службовоњ дисципл≥ни, начальник зобовТ¤заний нагадати йому про службов≥ обовТ¤зки та попередити про недопустим≥сть таких д≥¤нь, а при необх≥дност≥ накласти на винного дисципл≥нарне ст¤гненн¤ (порушити клопотанн¤ про накладенн¤ ст¤гненн¤ старшим начальником) або передати матер≥али про поступок на розгл¤д товариського суду.

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ повинно в≥дпов≥дати т¤жкост≥ вчиненого проступку ≥ ступеню провини.

«а вчинений проступок накладаЇтьс¤ т≥льки одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤. ѕри порушенн≥ дисципл≥ни сп≥льно к≥лькома особами дисципл≥нарне ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ на кожного винного окремо.

ѕри визначенн≥ виду ≥ м≥ри покаранн¤ беретьс¤ до уваги: характер проступку, його насл≥дки, обставини, за ¤ких його було вчинено, попередн¤ повед≥нка винного, його ставленн¤ до служби, стаж служби ≥ р≥вень квал≥ф≥кац≥њ.

ѕри невиконанн≥ чи неналежному виконанн≥ особою р¤дового або начальницького складу службовоњ дисципл≥ни, коли вчинено дисципл≥нарний проступок, дисципл≥нарне ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни.

ƒисципл≥нарний статут орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни зобовТ¤зуЇ кожну особу р¤дового ≥ начальницького складу дотримуватись службовоњ дисципл≥ни, що маЇ базуватись на висок≥й св≥домост≥ та зобовТ¤зуЇ прац≥вника м≥л≥ц≥њ дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги ѕрис¤ги, додержуватис¤ норм профес≥йноњ та службовоњ етики, ст≥йко переносити вс≥ труднощ≥ та обмеженн¤, повТ¤зан≥ з≥ службою.

“ому особа р¤дового або начальницького складу, ¤ка св≥домо вчин¤Ї дисципл≥нарний проступок, тим самим порушуЇ положенн¤ ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни ≥ п≥дл¤гаЇ накладенню дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

” раз≥ вчиненн¤ незначного порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни начальник може обмежитись усним попередженн¤м особи р¤дового або начальницького складу щодо необх≥дност≥ суворого дотриманн¤ службовоњ дисципл≥ни.

 еруючись ст. 21 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ, прац≥вник м≥л≥ц≥њ маЇ право оскаржити до суду прийн¤т≥ щодо нього р≥шенн¤ службових ос≥б орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤кщо вважаЇ, що вони ущемл¤ють його г≥дн≥сть ≥ особист≥ права.

”хваленню начальником р≥шенн¤ про накладенн¤ на п≥длеглого дисципл≥нарного ст¤гненн¤ передуЇ службове розсл≥дуванн¤. ¬оно проводитьс¤ з метою уточненн¤ причин ≥ умов, що спри¤ли вчиненню дисципл≥нарного проступку. —лужбове розсл≥дуванн¤ призначаЇтьс¤ начальником ≥ маЇ бути завершене прот¤гом одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його призначенн¤. ” раз≥ необх≥дност≥ цей терм≥н може бути продовжено начальником, ¤кий призначив службове розсл≥дуванн¤, або старшим пр¤мим начальником, але не б≥льше ¤к на один м≥с¤ць.

ѕеред накладенн¤м дисципл≥нарного ст¤гненн¤ начальник або особа, ¤ка проводить службове розсл≥дуванн¤, повинн≥ отримати в≥д порушника письмове по¤сненн¤. Ќебажанн¤ порушника надати по¤сненн¤ не перешкоджаЇ накладенню дисципл≥нарного ст¤гненн¤. ѕро накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ видаЇтьс¤ наказ, зм≥ст ¤кого оголошуЇтьс¤ особовому складу.

 

—татт¤ 3. Ќачальники та п≥длегл≥, старш≥ й молодш≥ за званн¤м та посадою

Ќачальник Ц особа начальницького складу, ¤ка маЇ право в≥ддавати накази та розпор¤дженн¤, застосовувати заохоченн¤ ≥ накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ або порушувати клопотанн¤ про це перед старшим пр¤мим начальником.

Ќачальники, ¤ким особи р¤дового ≥ начальницького складу п≥дпор¤д≠кован≥ по служб≥ хоча б тимчасово, ¤кщо про це оголошено наказом, вважаютьс¤ пр¤мими.

Ќайближчий до п≥длеглого пр¤мий начальник Ї його безпосередн≥м начальником.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ займають р≥вн≥ посади та не п≥дпор¤дкован≥ одна одн≥й по служб≥, можуть бути старшими чи молодшими, що визначаЇтьс¤ зг≥дно ≥з спец≥альним званн¤м.

” раз≥ сп≥льного виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в особами р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ не п≥дпор¤дкован≥ одна одн≥й по служб≥, старшою вважаЇтьс¤ особа, ¤ка визначена начальником або займаЇ вищу посаду. ѕри р≥вних посадах начальником Ї старший за спец≥альним званн¤м.

” раз≥ тимчасового виконанн¤ обовТ¤зк≥в, ¤кщо про це оголошено наказом, начальник користуЇтьс¤ дисципл≥нарною владою, передбаченою посадою, ¤ку в≥н об≥ймаЇ тимчасово.

Ќачальники в межах наданих њм повноважень можуть видавати накази, ¤к≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤.

«г≥дно з ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ (затверджене постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 липн¤ 1991 року є 114), до особового складу м≥л≥ц≥њ вход¤ть особи р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ перебувають у кадрах ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни й ¤ким присвоЇно спец≥альн≥ званн¤ м≥л≥ц≥њ, установлен≥ законодавством.

ќсобовий склад м≥л≥ц≥њ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на р¤довий, молодший, середн≥й, старший та вищий начальницький склад залежно в≥д присвоЇних њм спец≥альних звань.

 ер≥вник Ц це насамперед формальна категор≥¤.  ер≥вництво пол¤гаЇ у прав≥ конкретноњ особи, ¤ка об≥ймаЇ певну посаду в систем≥, давати оф≥ц≥йн≥ дорученн¤ п≥длеглим ≥ вимагати њхнього виконанн¤. ÷е право випливаЇ з повноважень кер≥вника, ¤к≥ визначають його компетенц≥ю у межах формальноњ орган≥зац≥њ. ƒ≥апазон кер≥вництва залежить в≥д статусу кер≥вника, тобто чи в≥н Ї Їдиноначальником, чи особою, ¤ка очолюЇ колективний орган управл≥нн¤.  ер≥вник-Їдиноначальник зд≥йснюЇ управл≥нн¤ на основ≥ Їдиноначального ухваленн¤ р≥шень ≥ контролю за процесом прац≥, несучи повну в≥дпов≥дальн≥сть за д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ. ѕри колег≥альному управл≥нн≥ спостер≥гаЇтьс¤ под≥л кер≥вних обовТ¤зк≥в м≥ж колег≥альним органом управл≥нн¤ (презид≥¤, рада, правл≥нн¤) ≥ особою, ¤ка очолюЇ цей орган. “акий под≥л зд≥йснюЇтьс¤ розмежуванн¤м компетенц≥њ колег≥ального органу ≥ кер≥вника. як правило, колег≥альний орган розвТ¤зуЇ найб≥льш важлив≥ проблеми д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ ≥ делегуЇ кер≥внику функц≥њ виконавц¤ колег≥альних р≥шень та оперативного розпор¤дництва.

ƒл¤ того щоб виконувати функц≥њ кер≥вника, в≥н повинен бути над≥лений в≥дпов≥дними повноваженн¤ми, тобто можлив≥сть впливати на повед≥нку ≥нших.  ер≥вний вплив залежить ¤к в≥д особистост≥, на ¤ку спр¤мований цей вплив, так ≥ в≥д ситуац≥њ, ¤ка склалас¤, ≥ в≥д ¤костей кер≥вника.

 ер≥вник Ц оф≥ц≥йний л≥дер органу внутр≥шн≥х справ, до функц≥й ¤кого належать: визначенн¤ ц≥лей колективу; плануванн¤; узгодженн¤; стимулюванн¤; контроль та вихованн¤ п≥длеглих.

¬ладн≥ повноваженн¤ кер≥вника над п≥длеглими залежить також в≥д його особистих ¤костей ≥ насамперед, в≥д профес≥йноњ компетентност≥ й вм≥нн¤ знайти ефективн≥ важел≥ впливу на людей. ¬ умовах орган≥зац≥њ роботи визначаЇтьс¤ також ≥Їрарх≥Їю взаЇмов≥дносин, тобто м≥сцем того чи ≥ншого кер≥вника на щабл¤х управл≥нн¤. Ќа перший погл¤д, чим вище перебуваЇ кер≥вник в ≥Їрарх≥њ управл≥нн¤, тим сильн≥ший владний вплив в≥н може справл¤ти. ÷е правильно щодо колективу в ц≥лому. ўо ж до окремоњ людини, то б≥льш≥ повноваженн¤ маЇ безпосередн≥й кер≥вник, н≥ж той, хто перебуваЇ на вищому щабл≥ управл≥нн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ т≥Їю обставиною, що дл¤ на¤вност≥ впливу на п≥длеглих потр≥бно контролювати щось, що маЇ суттЇве значенн¤ дл¤ останнього, створюЇ його залежн≥сть в≥д кер≥вника ≥ змушуЇ його д≥¤ти так, ¤к того бажаЇ кер≥вник.

ѕон¤тт¤ УавторитетФ маЇ досить певний психолог≥чний зм≥ст. Ќасамперед, сл≥д зауважити, що це складне пон¤тт¤, ¤ке включаЇ низку доданк≥в. ƒосл≥дники част≥ш називають чотири так≥ доданки.

ѕо-перше, Ц це знанн¤ кер≥вником своЇњ справи. ¬ажко соб≥ у¤вити, щоб кер≥вник мав авторитет, ¤кщо в≥н не знаЇ справи, котру зобовТ¤заний очолювати. «нанн¤ справи Ц це м≥н≥мальна умова авторитету, м≥н≥мальна вимога до кер≥вника.

ѕо-друге, авторитет кер≥вника передбачаЇ творчу спр¤мован≥сть мисленн¤ ≥ самост≥йн≥сть вчинк≥в. ѕ≥длеглим завжди ≥мпонуЇ кер≥вник, ¤кий вм≥Ї виробл¤ти, висловлювати та обстоювати свою думку ≥ в≥дпов≥дати за д≥њ своњх п≥длеглих.

“рет≥м доданком авторитету кер≥вника Ї його ≥ндив≥дуальн≥сть. ѕ≥длегл≥ завжди намагаютьс¤ знайти в своЇму начальников≥ риси, котр≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д решти. ¬они завжди з б≥льшим старанн¤м виконують розпор¤дженн¤ особи, ¤ка в чомусь Ї незвичайною, ориг≥нальною, видатною.

≤ндив≥дуальн≥сть може ви¤вл¤тис¤ в р≥зних сферах д≥¤льност≥ й у най р≥зноман≥тних людських учинках. ÷е й обдарован≥сть, ≥ усп≥хи кер≥вника в науц≥, профес≥њ, мистецтв≥, й ориг≥нальна, ¤скрава манера висловлюватись. як правило, кер≥вник, ¤кий волод≥Ї позитивною ≥ндив≥дуальн≥стю, зд≥йснюЇ б≥льш ефективне управл≥нн¤.

„етвертим елементом авторитету кер≥вника Ї р≥вень його загальноњ культури. ÷¤ ¤к≥сть Ї в≥дносною в тому розум≥нн≥, що навр¤д чи можна вимагати в≥д кер≥вника будь-¤кого рангу, щоб в≥н був бездоганно ≥нтел≥гентний ≥ широко ерудований, але у вс¤кому раз≥ в≥н маЇ волод≥ти не меншим, н≥ж його п≥длегл≥, ступенем загальноњ культури чи компенсувати њњ недостатн≥сть ≥ншими ¤кост¤ми (наприклад, б≥льш високим р≥внем, н≥ж у п≥длеглих профес≥йних знань).

–озр≥зн¤ють формальний, особистий ≥ повний авторитет кер≥вника.

‘ормальний авторитет кер≥вника випливаЇ з його прав ¤к посадовоњ особи розпор¤джатис¤ п≥длеглими, давати њм завданн¤, вимагати њх виконанн¤, стимулювати ≥ контролювати њхню працю (це ¤краз ≥ Ї авторитет влади).

ќсобистий авторитет кер≥вника визначаЇтьс¤ комплексом його особистих ¤костей ¤к людини, таких рис, ¤к люд¤н≥сть, толерантн≥сть, етичн≥сть та ≥н.

ѕовний авторитет кер≥вника ви¤вл¤Їтьс¤ при поЇднанн≥ формального й особистого авторитету особи, ¤ка об≥ймаЇ кер≥вну посаду (це вже буде влада авторитету).

“ип кер≥вництва Ц непорушна думка кер≥вника в≥дносно того ступен¤ свободи, ¤кий маЇ бути наданий п≥длеглим у п≥дготовц≥ р≥шень. ÷ей ступ≥нь свободи може зм≥нюватис¤ в≥д нул¤ (жорстка диктатура) до дуже високого (колег≥альне кер≥вництво).

 ер≥вник, ¤кий використовуЇ жорсткий авторитарний тип кер≥вництва (жорстка диктатура), почуваЇ себе абсолютним диктатором. ¬≥н уважаЇ, що маЇ право вир≥шувати, що добре, а що† погано, а також уважаЇ правильними т≥льки так≥ стосунки м≥ж кер≥вником ≥ п≥длеглими, коли останн≥ беззастережно виконують його вказ≥вки. “акий тип кер≥вництва необовТ¤зково передбачаЇ використанн¤ влади, однак маЇтьс¤ на уваз≥, що влада в раз≥ потреби може бути застосована. ƒе¤к≥ прац≥вники добре сприймають такий Утип Ф кер≥вництва, однак дл¤ б≥льшост≥ в≥н все ж таки не прийн¤тний.

ƒоброзичливий авторитарний тип кер≥вництва (доброзичливе самовладд¤) характеризуЇтьс¤ тим, що кер≥вник турбуЇтьс¤ не т≥льки про усп≥шне виконанн¤ службових завдань, але й про благополучч¤ п≥длеглих. ¬исуваючи на перший план виконанн¤ поставлених ним завдань, в≥н також ураховуЇ бажанн¤, почутт¤ ≥ потреби своњх п≥длеглих. ѕо можливост≥, доброзичливий автократ ви¤вл¤Ї турботу про п≥длеглих ≥ пов≥домл¤Ї њм на чому базуютьс¤ р≥шенн¤, ¤к≥ в≥н ухвалюЇ.

Ќаступний тип кер≥вництва Ц дорадчий.  ер≥вник у цьому раз≥ пропонуЇ п≥длеглим курс д≥й. ¬≥н чекаЇ в≥д них чесного ставленн¤ ≥ залишаЇ в≥дкритою можлив≥сть дл¤ висуненн¤ нових альтернатив, тобто п≥длегл≥ можуть розраховувати на ухваленн¤ р≥шенн¤, ¤ке вони сам≥ пропонують. ѕри цьому не сл≥д, однак, думати, що кожний буде мати р≥вне право голосу. ¬решт≥-решт кер≥вник ухвалюЇ р≥шенн¤ одноособово. ¬≥н повн≥стю бере на себе всю в≥дпов≥дальн≥сть за це р≥шенн¤, нав≥ть ¤кщо воно базувалос¤ на порадах п≥длеглих, ¤к≥ ви¤вилис¤ невдалими.

ѕри колег≥альному кер≥вництв≥ п≥длегл≥ залучаютьс¤ до процесу п≥дготовки р≥шенн¤.  ер≥вник просить њх пропонувати альтернативн≥ р≥шенн¤ проблеми ≥ розгл¤даЇ так≥ пропозиц≥њ нар≥вн≥ з власними. ћаючи повний перел≥к альтернатив, в≥н разом ≥з п≥длеглими обираЇ найоптимальн≥ший вар≥ант. “акий кер≥вник не демонструЇ своЇњ влади при п≥дготовц≥ р≥шенн¤. ¬≥н ухвалюЇ р≥шенн¤, запропоноване групою, нав≥ть ¤кщо воно не зб≥гаЇтьс¤ з його власним.

—л≥д п≥дкреслити, що кращого типу кер≥вництва не ≥снуЇ. ” кожному конкретному випадку тип кер≥вництва визначаЇтьс¤ такими факторами, ¤к, наприклад: 1) зд≥бност≥ й особист≥ ¤кост≥ кер≥вника; 2) зд≥бност≥ й особист≥ ¤кост≥ п≥длеглих; 3) специф≥ка керованоњ системи; 4) тип кер≥вництва безпосереднього начальника (кожний керуЇ своњми п≥длеглими майже так, ¤к його начальник); †††††5) традиц≥њ ≥ принципи управл≥нн¤, ¤к≥ д≥ють у даному орган≥ внутр≥шн≥х справ.

 р≥м указаних, на тип кер≥вництва впливаЇ також низка додаткових фактор≥в.

’ороший кер≥вник застосовуЇ той тип кер≥вництва, котрий Ї найб≥льш зручним дл¤ нього ≥ в≥д котрого в≥н в≥дхил¤Їтьс¤ лише в раз≥ гостроњ потреби. “акий кер≥вник розум≥Ї, що короткочасна зм≥на типу кер≥вництва з переор≥Їнтац≥Їю на ≥нтереси прац≥вник≥в, ¤к правило, схвалюЇтьс¤ ними, тод≥ ¤к перех≥д до кер≥вництва, що зосереджене виключно на завданн¤х орган≥зац≥њ, не завжди п≥дтримуЇтьс¤.

—правжн≥й кер≥вник завжди намагаЇтьс¤ залучати прац≥вник≥в до п≥дготовки р≥шень, що безпосередньо порушують њхн≥ ≥нтереси.

—л≥д ураховувати, вибираючи тип кер≥вництва, його ор≥Їнтац≥ю. Ќа що доц≥льно ор≥Їнтуватис¤, ухвалюючи р≥шенн¤? Ќа виконанн¤ завданн¤ чи на ≥нтереси п≥длеглих? Ќачальник, зор≥Їнтований на виконанн¤ завданн¤, прид≥л¤тиме йому б≥льшу увагу, н≥ж ≥нтересам своњх п≥длеглих. ¬≥н розробл¤тиме способи п≥двищенн¤ ефективност≥ њхньоњ прац≥, шукатиме нов≥ методи прац≥, п≥дсилюватиме контроль ≥ т. ≥н. Ќачальник, котрий зор≥Їнтований на п≥длеглих, намагатиметьс¤ керувати, ураховуючи њхн≥ ≥нтереси, демонструючи њм, ¤ким чином њхн≥ потреби можуть бути задоволен≥ пор¤д ≥з потребами орган≥зац≥њ. “акий п≥дх≥д, природно, не означаЇ, що начальник, зор≥Їнтований на п≥длеглих, не буде також зац≥кавлений у виконанн≥ завдань, оск≥льки кожне завданн¤ завжди повинно бути виконане. ќр≥Їнтац≥¤ на прац≥вник≥в означаЇ, що такий кер≥вник прагне виконувати поставлен≥ завданн¤ б≥льш прийн¤тним способом.  ер≥вник, ¤кий враховуЇ ≥нтереси своњх п≥длеглих, ¤к правило, дос¤гаЇ б≥льш високих результат≥в, н≥ж той, ¤кий ор≥ЇнтуЇтьс¤ виключно на виконанн¤ доручених йому завдань.

ѕризначенн¤м на посаду т≥льки розпочинаЇтьс¤ становленн¤ кер≥вника органу внутр≥шн≥х справ. ѕрактика показуЇ, що пер≥од його адаптац≥њ на новому робочому м≥сц≥ може тривати в≥д одного м≥с¤ц¤ до одного року.

” теор≥њ управл≥нн¤ важливе значенн¤ дл¤ усп≥шноњ д≥¤льност≥ кер≥вника органу внутр≥шн≥х справ маЇ його стиль управл≥нн¤, ¤кий у теор≥њ управл≥нн¤ розум≥ють ¤к особливост≥ взаЇмод≥њ кер≥вника з п≥длеглими, сукупн≥сть метод≥в, прийом≥в та засоб≥в, що використовуютьс¤ ним у процес≥ управл≥нн¤. ќсоблив≥стю стилю управл≥нн¤ Ї те, що в ньому в≥дображаютьс¤ власна концепц≥¤ кер≥вника, його особист≥сть, досв≥д, кругоз≥р, характер, д≥лова профес≥йна грамотн≥сть. ” стил≥ управл≥нн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ Їдн≥сть профес≥йних орган≥зац≥йних ≥дейно-пол≥тичних, моральних та ≥нших ¤костей кер≥вника.

Ќа недооц≥нюванн¤ значенн¤ стилю управл≥нн¤ в управл≥нськ≥й практиц≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ звертаЇ увагу Ѕандурка ќ.ћ., ¤кий зазначаЇ, що Унеможливо погодитис¤ з тим, що т≥льки ретельне виконанн¤ наказ≥в, ≥нструкц≥й та управл≥нських р≥шень вищого кер≥вництва, дотриманн¤ статут≥в забезпечить достатн≥й р≥вень д≥¤льност≥ системиФ. ¬≥д кер≥вника вимагаЇтьс¤ сьогодн≥ застосуванн¤ найб≥льш оптимальних прийом≥в та метод≥в розвТ¤занн¤ або пол≥пшенн¤ ситуац≥њ, використанн¤ найб≥льш ефективних шл¤х≥в виходу з≥ складного становища, ухваленн¤ р≥шень в екстремальних ситуац≥¤х та ситуац≥¤х, що швидко зм≥нюютьс¤, моб≥л≥зац≥њ зусиль п≥длеглих на сп≥льн≥ д≥њ. ¬≥д стилю управл≥нн¤ значною м≥рою залежить м≥крокл≥мат у кожному окремому п≥дрозд≥л≥, настр≥й прац≥вник≥в, р≥вень њх задоволенн¤ роботою.

ѕрактика показала, що за умови швидкоњ зм≥ни оперативноњ обстановки найкращим буде той стиль, ¤кий поЇднуЇ гнучк≥сть кер≥вника з його ум≥нн¤м адаптуватис¤ до ситуац≥њ. ƒл¤ цього кер≥вник мусить добре у¤вл¤ти соб≥ першочергов≥сть завдань, поставлених перед конкретним органом, повноту й ¤к≥сть ≥нформац≥њ, що забезпечуЇ њх виконанн¤, своњ можливост≥ й повноваженн¤, зд≥бност≥ та потреби особового складу.

—учасний кер≥вник органу внутр≥шн≥х справ, ¤кий д≥йсно бажаЇ працювати ефективно, не може задовольн¤тис¤ раз ≥ назавжди встановленим стилем. ¬≥н маЇ навчатис¤ використовувати вс≥ стил≥, методи, типи впливу з огл¤ду на њх б≥льшу в≥дпов≥дн≥сть конкретн≥й ситуац≥њ.

јнгл≥йський досл≥дник Ѕ. ћаккенз≥ в статт≥ У√рупова форма роботи пол≥ц≥њ: необх≥дн≥сть нових метод≥в управл≥нн¤ цим видом д≥¤льност≥Ф зазначаЇ, що стиль управл≥нн¤ наприк≥нц≥ ’’ ст. не може бути таким же, ¤к у 60-т≥ роки цього ж стол≥тт¤. ”же в≥д≥йшов у минуле начальник колишнього типу, ¤кий здеб≥льшого був верховним диктатором, ¤кий видаЇ накази та команди, але не маЇ реальноњ можливост≥ контролювати своњх людей. «а сучасних умов, акцентуЇ Ѕ. ћаккенз≥, у пол≥ц≥њ маЇ бути б≥льш консультативний стиль управл≥нн¤ ≥з загальними ц≥л¤ми ≥ в≥дпов≥дальн≥стю за к≥нцевий результат. ” звТ¤зку з цим в≥н надаЇ увагу групов≥й форм≥ роботи, основою ¤коњ Ї створенн¤ команд. ÷е ретельно сформований, добре керований колектив, ¤кий швидко та ефективно реагуЇ на будь-¤к≥ зм≥ни, виконуЇ вс≥ завданн¤ ¤к Їдине ц≥ле.

«азначимо, що в сучасн≥й теор≥њ та практиц≥ управл≥нн¤ створенн¤ команд розгл¤даЇтьс¤ ¤к важлива д≥л¤нка д≥¤льност≥ кер≥вника. ¬ласне кажучи, весь колектив маЇ бути командою, ¤ка самост≥йно розвТ¤зуЇ поточн≥ проблеми.

¬исновки Ѕ. ћаккенз≥ щодо застосуванн¤ в пол≥тиц≥ груповоњ форми роботи та висновки ≥нших досл≥дник≥в мають практичну значим≥сть дл¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ в органах внутр≥шн≥х справ ”крањни. ѕом≥ж головних складових д≥¤льност≥ команди в≥дзначаютьс¤: Їдн≥сть ц≥л≥; загальн≥ справи, на¤вн≥сть ритуал≥в та символ≥ки; взаЇмна дов≥ра м≥ж членами команди; добр≥ стосунки з ус≥ма членами команди; загальна в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть результат≥в та дотриманн¤ певних стандарт≥в д≥¤льност≥; оц≥нка та визнанн¤ член≥в команди; висока моральн≥сть; горд≥сть за належн≥сть до певноњ команди та де¤к≥ ≥нш≥.

—л≥д також п≥дкреслити значенн¤ такого чинника, ¤к позитивне кер≥вництво Ц управл≥нська ситуац≥¤, коли кер≥вник своЇю повед≥нкою, своњми д≥¤ми забезпечуЇ обстановку в≥дпов≥дальност≥, п≥дтримки та взаЇмодопомоги, Ї прикладом дл¤ член≥в команди, створюЇ умови дл¤ найкращого виконанн¤ членами команди своњх функц≥ональних обовТ¤зк≥в. Ќайважлив≥шою складовою позитивного кер≥вництва Ї виховний вплив кер≥вника на п≥длеглих.

¬ умовах обТЇктивноњ необх≥дност≥ вдосконаленн¤ управл≥нського механ≥зму важливого значенн¤ набуваЇ ц≥леспр¤мований впор¤дковуючий управл≥нський вплив кер≥вника на ¤к≥сну реал≥зац≥ю управл≥нських р≥шень у процес≥ управл≥нн¤.

 ер≥вников≥ (начальнику) органу чи п≥дрозд≥лу доводитьс¤ виконувати р≥зноман≥тн≥, але взаЇмодоповнююч≥ функц≥њ. ¬≥н в одн≥й особ≥ виконуЇ функц≥њ адм≥н≥стратора, орган≥затора, спец≥ал≥ста, громадського д≥¤ча ≥ виховател¤.

Ќачальник Ц це особа начальницького складу, ¤ка над≥лена вс≥Їю повнотою розпор¤дчоњ влади стосовно п≥длеглих ≥ несе персональну в≥дпов≥дальн≥сть перед державою за вс≥ сторони житт¤ та д≥¤льност≥ п≥длеглих ≥ п≥дрозд≥лу.

“ака особа маЇ право видавати накази та розпор¤дженн¤, застосовувати заохоченн¤, накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ ≥ зобовТ¤зана перев≥р¤ти њх виконанн¤.

ѕ≥длеглий зобовТ¤заний беззастережно виконувати накази начальника, кр≥м випадк≥в в≥дданн¤ ¤вно злочинного наказу, ≥ ставитис¤ до нього з повагою.

Ќачальник може в≥ддавати наказ ¤к усно, так ≥ письмово, одному чи груп≥ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ, у тому числ≥ з використанн¤м техн≥чних засоб≥в, в≥н формулюЇтьс¤ ч≥тко ≥ не може допускати подв≥йного тлумаченн¤. Ќачальник в≥дпов≥даЇ за в≥дданий наказ, його насл≥дки та в≥дпов≥дн≥сть законодавству, а також за невжитт¤ заход≥в дл¤ його виконанн¤, за зловживанн¤, перевищенн¤ влади чи службових повноважень.

Ќачальники, ¤ким особи р¤дового ≥ начальницького складу п≥дпор¤дкован≥ по служб≥ хоча б тимчасово, ¤кщо це оголошено наказом, уважаютьс¤ пр¤мими.

Ќачальники мають пост≥йно бути зразком високоњ культури, скромност≥ й витримки, зобовТ¤зан≥ завжди памТ¤тати, що за повед≥нкою њх, та п≥длеглих суд¤ть про органи внутр≥шн≥х справ.

Ќачальники й старш≥ за званн¤м прац≥вники м≥л≥ц≥њ у питанн¤х служби до п≥длеглих ≥ молодших звертаютьс¤ за званн¤м ≥ пр≥звищем або т≥льки за званн¤м.

ѕр¤м≥ начальники зобовТ¤зан≥ дбати про безпечн≥ умови служби п≥длеглих, надавати њм реальн≥ можливост≥ дл¤ службового, культурного й морального зростанн¤, створювати належн≥ умови дл¤ побуту й в≥дпочинку. ѕри цьому маЇ враховуватис¤ думка колективу органу внутр≥шн≥х справ, забезпечувати гласн≥сть ≥ соц≥альну спр¤мован≥сть.

«а зразкове виконанн¤ обовТ¤зк≥в ≥ дос¤гнут≥ висок≥ результати в служб≥ особи р¤дового ≥ начальницького складу можуть бути заохочен≥ пр¤мими начальниками зг≥дно з ƒисципл≥нарним статутом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни (ст. 9).

ќсобам р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ Ї близькими родичами чи сво¤ками (батьки, подружж¤, брати, сестри, д≥ти, а також батьки, брати, сестри ≥ д≥ти подружж¤) не дозвол¤Їтьс¤ проходити службу в одному ≥ тому ж орган≥ внутр≥шн≥х справ, ¤кщо њх служба повТ¤зана з безпосередньою п≥длегл≥стю або п≥дконтрольн≥стю одного з них ≥ншому.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ не п≥дпор¤дкован≥ один одному по служб≥, можуть бути старшими ≥ молодшими. —таршинство визначаЇтьс¤ спец≥альними званн¤ми.

—тарш≥ за званн¤м в ус≥х випадках зобовТ¤зан≥ вимагати в≥д молодших додержанн¤ ними дисципл≥ни, правил нос≥нн¤ форменого од¤гу ≥ в≥дданн¤ чест≥. ѕри спец≥альному несенн≥ служби особами р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ не п≥дпор¤дкован≥ один одному, коли њх взаЇмов≥дносини не визначен≥ начальником, старший з них за посадою, а при однакових посадах Ц старший за званн¤м Ї начальником ≥ користуЇтьс¤ дисципл≥нарною владою, наданою йому посадою, ¤ку в≥н займаЇ.

ѕри тимчасовому зайн¤тт≥ посади, ¤кщо про це оголошено наказом, начальник користуЇтьс¤ дисципл≥нарною владою, що надаЇтьс¤ йому за тимчасово займаною посадою.

ѕ≥дзаконн≥ нормативно-правов≥ акти видаютьс¤ ћ¬— ”крањни, начальниками органами внутр≥шн≥х справ у межах, наданих њм повноважень, ¤к≥ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤.

ƒо таких акт≥в належать: накази, розпор¤дженн¤ (вказ≥вки), р≥шенн¤ колег≥њ, ≥нструкц≥њ, статути, настанови.

јлексЇЇв —.—. писав: Уƒобре в≥дпрацьован≥ в≥домч≥ акти мають важливе значенн¤ в регулюванн≥ сусп≥льних в≥дносин, у них конкретн≥ше, н≥ж у закон≥, визначено зм≥ст сусп≥льних в≥дносин, ураховано особливост≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ ситуац≥њ, усунено неч≥ткост≥, що виникають на практиц≥Ф.

” б≥льшост≥ юридичних джерел м≥ститьс¤ думка про те, що в≥домч≥ п≥дзаконн≥ нормативно-правов≥ акти регулюють внутр≥шньов≥домч≥ в≥дносини. ќднак це положенн¤ не стосуЇтьс¤ ћ¬— ”крањни.

”с≥ накази, що видаютьс¤ ћ¬— ”крањни ≥ регулюють д≥¤льн≥сть м≥л≥ц≥њ щодо забезпеченн¤ загальнолюдських стандарт≥в прав людини, можна умовно под≥лити на три групи.

ѕершу групу складають накази ћ¬— ”крањни, ¤к≥ видаютьс¤ зг≥дно з чинним законодавством ≥ дл¤ його виконанн¤. «а њх допомогою створюютьс¤ загальн≥ умови, що спри¤ють реал≥зац≥њ вс≥х або будь-¤коњ певноњ групи прав людини, наприклад, наказ ћ¬— ”крањни в≥д 14 березн¤ 1996 року є 160 Уѕро додатков≥ заходи щодо виконанн¤ «акону ”крањни Уѕро боротьбу з корупц≥ЇюФ.

ƒо другоњ групи сл≥д в≥днести сп≥льн≥ накази, що були видан≥ ћ¬— ”крањни разом з ≥ншими державними органами виконавчоњ влади. Ќаприклад, наказ ћ¬— ”крањни ≥ —лужби безпеки ”крањни в≥д 10 серпн¤ 1994 року є 429/129 Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про пор¤док запоб≥жного затриманн¤ особиФ; наказ ћ¬— ”крањни ≥ ƒержавного ƒепартаменту з питань виконанн¤ покарань †††††††††††††††††††в≥д 4 листопада 2003 року є 1303/203 Уѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ про орган≥зац≥ю зд≥йсненн¤ адм≥н≥стративного нагл¤ду за особами, зв≥льненими з м≥сць позбавленн¤ вол≥Ф.

ƒо третьоњ групи в≥днос¤ть накази ћ¬— ”крањни, що регулюють д≥¤льн≥сть м≥л≥ц≥њ ≥з забезпеченн¤ конкретних прав людини. “ак, наприклад, накази ћ¬— ”крањни в≥д 14 кв≥тн¤ 2004 року є 400 Уѕро ѕор¤док прийманн¤, реЇстрац≥њ та розгл¤ду в органах ≥ п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ ”крањни за¤в ≥ пов≥домлень про злочини, що вчинен≥ або готуютьс¤Ф; в≥д 10 жовтн¤ 2004 року є 1177 Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про пор¤док роботи з≥ зверненн¤ми громад¤н ≥ орган≥зац≥њ њх особистого прийому в систем≥ ћ¬— ”крањниФ.

 

—татт¤ 4. Ќакази

Ќаказ Ї формою реал≥зац≥њ службових повноважень особи начальницького складу, зг≥дно з ¤кими визначаютьс¤ мета ≥ предмет завданн¤, строк його виконанн¤ та в≥дпов≥дальна особа, ¤к≥й належить його виконати.

Ќакази можуть даватись ¤к в усн≥й, так ≥ в письмов≥й форм≥.

” раз≥ одержанн¤ наказу в≥д старшого пр¤мого начальника п≥длеглий зобовТ¤заний виконати його та пов≥домити про це свого безпосереднього начальника.

—касувати наказ маЇ право т≥льки начальник, ¤кий видав в≥дпов≥дний наказ, або старший пр¤мий начальник.

Ќакази повинн≥ бути законними, зрозум≥лими ≥ виконуватис¤ беззаперечно, точно та у визначений строк.

” раз≥ одержанн¤ наказу, ¤кий суперечить закону, п≥длеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно по≥нформувати начальника, ¤кий в≥ддав наказ, а в раз≥ п≥дтвердженн¤ цього наказу Ц письмово по≥нформувати старшого пр¤мого начальника.

¬≥дданн¤ ≥ виконанн¤ наказу, ¤кий суперечить закону, або невиконанн¤ правом≥рного наказу т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть, передбачену цим —татутом та ≥ншими законодавчими актами.

 

” теор≥њ права пон¤тт¤ УнаказФ розгл¤даЇтьс¤ ¤к р≥зновид правового акта та застосовуЇтьс¤ у двох значенн¤х: 1) найменуванн¤ акта органу управл≥нн¤; 2) зм≥ст акта управл≥нн¤, тобто його юридична сила Ц обовТ¤зков≥сть дл¤ виконанн¤.

ѕравом начальника Ї в≥дданн¤ (виданн¤) наказ≥в, а обовТ¤зком п≥длеглих Ц њх виконанн¤. ƒисципл≥нарний статут передбачаЇ дв≥ форми наказу: усну та письмову.  оло ос≥б, ¤к≥ мають право видавати письмов≥ накази, Ї обмеженим, зазвичай це начальники окремих орган≥в, п≥дрозд≥л≥в та служб.

Ќа жаль, чинне законодавство не м≥стить ч≥ткого розмежуванн¤ випадк≥в виданн¤ письмового та усного наказу. ¬имога виданн¤ виключно письмового наказу (¤к розпор¤дчого документа) ≥нод≥ випливаЇ з≥ зм≥сту вимог трудового законодавства чи окремих нормативних акт≥в ћ¬— ”крањни. Ќаприклад, зарахуванн¤ на службу до орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни проводитьс¤ виключно шл¤хом внесенн¤ прац≥вника до наказу по особовому складу.

Ќаказ ћ¬— ”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 2004 року є 55, ¤кий затверджуЇ ≤нструкц≥ю Уѕро вимоги щодо оформленн¤ документ≥в у систем≥ ћ¬— ”крањниФ, м≥стить таке визначенн¤ письмово наказу: УЌаказ Ц основний розпор¤дчий документ, що видаЇ кер≥вник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ на основ≥ Їдиноначальност≥ ≥ м≥стить ≥ндив≥дуальн≥ приписи або правов≥ норми з питань внутр≥шньоорган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥, адресован≥ п≥дпор¤дкованим органам ≥ прац≥вникамФ.

Ќа думку багатьох правознавц≥в, дл¤ б≥льш вдалого розмежуванн¤ пон¤тт¤ УнаказФ за його формою, було б доц≥льно щодо письмового наказу використовувати терм≥н Увиданн¤ наказуФ, а усного Ц Ув≥дданн¤ наказуФ.

Ќаказ маЇ в≥ддаватис¤ чи видаватис¤ начальником в≥дпов≥дно до на¤вних повноважень зг≥дно з займаною посадою, на п≥дстав≥ законодавства, не принижувати чест≥ та г≥дност≥ п≥длеглих, бути ч≥тким, зрозум≥лим ≥ виконуватис¤ у визначений строк.

—касувати наказ чи розпор¤дженн¤ маЇ право начальник, ¤кий його в≥ддав (видав), або старший пр¤мий начальник.

” раз≥ одержанн¤ наказу, що суперечить чинному законодавству, прац≥вник ќ¬— зобовТ¤заний негайно допов≥сти про це начальнику, ¤кий його в≥ддав (видав), а в раз≥ напол¤ганн¤ на виконанн≥ Ц письмово пов≥домити старшого пр¤мого начальника.

Ќачальник завжди несе в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дданий (виданий) наказ та його правом≥рн≥сть.

«г≥дно з≥ ст. 60  онституц≥њ ”крањни н≥хто не зобовТ¤заний виконувати ¤вно злочинн≥ розпор¤дженн¤ чи накази. «а в≥дданн¤ й виконанн¤ ¤вно злочинного наказу настаЇ юридична в≥дпов≥дальн≥сть (крим≥нальна, дисципл≥нарна тощо).

÷≥лком очевидно, що крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дданн¤ (виданн¤) незаконного наказу та його виконанн¤ Ї найб≥льш суворою м≥рою реагуванн¤ держави на протиправн≥сть д≥й.

“ак, ст. 41  рим≥нального кодексу ”крањни регулюЇ питанн¤ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, повТ¤заноњ з виконанн¤м особою злочинного наказу або розпор¤дженн¤. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ стосуютьс¤ без вин¤тку вс≥х ос≥б, що можуть бути субТЇктами виконанн¤ наказу (розпор¤дженн¤): в≥йськовослужбовц≥в, прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в, ус≥х категор≥й цив≥льних ос≥б, оск≥льки зг≥дно з≥ ст. 24  онституц≥њ ”крањни вс≥ громад¤ни мають р≥вн≥ конституц≥йн≥ права й свободи та Ї р≥вними перед законом.

ѕредставники орган≥в влади, у межах своњх повноважень, мають право в≥ддавати накази (розпор¤дженн¤) необмеженому колу ос≥б. Ќаприклад, зг≥дно з≥ ст. 20 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ законн≥ вимоги прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ громад¤нами ≥ службовими особами.

¬одночас треба зауважити, що кожний субТЇкт, ¤кий маЇ право в≥ддавати накази (розпор¤дженн¤) ¤к п≥длеглим, так ≥ необмеженому колу громад¤н, ≥ субТЇкт, ¤кий ц≥ накази (розпор¤дженн¤) маЇ виконувати, Ї особами, ¤к≥ несуть крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ злочину.

ѕроблема в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ наказу (розпор¤дженн¤) виникаЇ у раз≥, коли цим виконанн¤м запод≥¤на шкода правоохоронюваним ≥нтересам. «г≥дно з ч. 1 ≥ 2 ст. 41    ”крањни Уƒ≥¤ або безд≥¤льн≥сть особи, що запод≥¤ла шкоду правоохоронюваним ≥нтересам, визнаЇтьс¤ правом≥рною, ¤кщо вона була вчинена з метою виконанн¤ законного наказу або розпор¤дженн¤.

Ќаказ або розпор¤дженн¤ Ї законними, ¤кщо вони в≥ддан≥ в≥дпов≥дною особою в належному пор¤дку та в межах њњ повноважень ≥ за зм≥стом не суперечать чинному законодавству та не повТ¤зан≥ з порушенн¤м конституц≥йних прав та свобод людини й громад¤нинаФ.

—л≥д також памТ¤тати, що незаконний наказ (розпор¤дженн¤) не завжди Ї злочином ≥ тод≥ крим≥нально-правовоњ проблеми не виникаЇ.

¬≥дпов≥дно до ч. 4 ст. 41    особа, що виконала ¤вно злочинний наказ або розпор¤дженн¤, за д≥¤нн¤, учинен≥ з метою виконанн¤ такого наказу або розпор¤дженн¤, п≥дл¤гаЇ крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ на загальних п≥дставах. “обто сл≥д ч≥тко встановити, що наказ мав дл¤ виконавц¤ ¤вно (зав≥домо, очевидно) злочинний характер. Ќаприклад, жодний начальник не може на законних п≥дставах в≥ддати прац≥вников≥ м≥л≥ц≥њ наказ (розпор¤дженн¤) приховати факт злочину в≥д державноњ реЇстрац≥њ.

“аким чином, при усв≥домленн≥ злочинност≥ наказу, той, хто в≥ддав його, ≥ той, хто його виконав, по сут≥ д≥ють у сп≥вучаст≥ за попередньою змовою (перший Ц ¤к орган≥затор, другий Ц ¤к виконавець). «ауважимо, що дл¤ виконавц¤ за певних умов зазначена ситуац≥¤ може бути оц≥нена ¤к вчиненн¤ злочину через службову залежн≥сть, що Ї обставиною, ¤ка помТ¤кшуЇ покаранн¤ †††††††††††††††††††††††††††††(п. 6 ч. 1 ст. 66    ”крањни).

«акон захищаЇ ос≥б, що сто¤ть на позиц≥¤х його суворого дотриманн¤. «г≥дно з ч. 3 ст. 41    ”крањни, не п≥дл¤гаЇ крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ особа, ¤ка в≥дмовилась виконувати ¤вно злочинний наказ або розпор¤дженн¤.

јле далеко не завжди злочинний характер наказу (розпор¤дженн¤) може бути зрозум≥лим виконавцев≥. якщо особа не усв≥домлювала ≥ не могла усв≥домлювати злочинного характеру наказу чи розпор¤дженн¤, то за д≥¤нн¤, учинене з метою виконанн¤ такого наказу чи розпор¤дженн¤, в≥дпов≥дальност≥ п≥дл¤гаЇ т≥льки особа, що в≥ддала злочинний наказ чи розпор¤дженн¤ †††††††††††††††††††(ч. 5 ст. 41    ”крањни).

ѕрим≥ром, не може нести в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник м≥л≥ц≥њ, ¤кий, не будучи об≥знаний в обставинах справи, виконав незаконний наказ начальника щодо затриманн¤ певноњ особи в пор¤дку ст. 106  ѕ  ”крањни. “ут у рол≥ виконавц¤ злочину буде виступати особа, ¤ка в≥ддала наказ.

¬одночас невиконанн¤ прац≥вником м≥л≥ц≥њ законного наказу (розпор¤дженн¤), ¤кщо воно спричинило насл≥дки, передбачен≥ ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††ст. 364    ”крањни  У«ловживанн¤ владою або службовим становищемФ, ††††††††††††††††††††††††ст. 367    ”крањни  У—лужбова недбал≥стьФ, Ї п≥дставою дл¤ прит¤гненн¤ його до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

 

 

—татт¤ 5. ¬≥дпов≥дальн≥сть ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу

«а вчиненн¤ дисципл≥нарних проступк≥в особи р¤дового ≥ начальницького складу несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з цим —татутом.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу, ¤ких в установленому законодавством пор¤дку прит¤гнуто до адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ або матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, водночас можуть нести ≥ дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з цим —татутом.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу не несуть дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ в раз≥, ¤кщо шкода завдана правом≥рними д≥¤ми внасл≥док сумл≥нного виконанн¤ наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

ѕ≥дставою дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ ос≥б р¤дового та начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ Ї вчиненн¤ ними дисципл≥≠нарного проступку, зм≥ст ¤кого розкриваЇтьс¤ в статт≥ 2 —татуту.

 

Ќачальник у раз≥ ви¤вленн¤ передумов порушенн¤ особою р¤дового чи начальницького складу службовоњ дисципл≥ни зобовТ¤заний нагадати њй про обовТ¤зки служби, указати на в≥дпов≥дн≥ помилки, а в раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ п≥сл¤ цього особою р¤дового та начальницького складу службових обовТ¤зк≥в Ц накласти на нењ дисципл≥нарне ст¤гненн¤.

¬изначенн¤ державно-владних повноважень прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ пр¤мо повТ¤зане з питанн¤м юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

«аконом ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ передбачено, що прац≥вник м≥л≥ц≥њ у межах повноважень, наданих цим «аконом та ≥ншими законодавчими актами, за протиправн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть, несуть два види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ц крим≥нальну та дисципл≥нарну.

ќднак, анал≥зуючи украњнське законодавство, можна однозначно стверджувати, що прац≥вники ќ¬—, за тих чи ≥нших обставин, можуть нести вс≥ види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥:

крим≥нально-правову;

адм≥н≥стративну;

цив≥льно-правову;

трудову (дисципл≥нарну, матер≥альну).

«окрема, це повТ¤зане з тим, що прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ, окр≥м перебуванн¤ в трудових в≥дносинах з державою, над≥лен≥ специф≥чними державно-владними повноваженн¤ми, ¤к≥ визначен≥ спец≥альними нормативними актами (ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ, «аконом ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ тощо).

«а вчиненн¤ корупц≥йних д≥¤нь чи ≥нших правопорушень, повТ¤заних з корупц≥Їю, особи р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро боротьбу з корупц≥ЇюФ. ” раз≥ вчиненн¤ злочину прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ прит¤гуютьс¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ в установленому пор¤дку.

ѕрац≥вник орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤кий виконуЇ своњ обовТ¤зки в≥дпов≥дно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе в≥дпов≥дальност≥ за завдан≥ збитки, ¤к≥ компенсуютьс¤ за рахунок держави. ¬одночас, у раз≥ порушенн¤ прац≥вником прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤нина м≥л≥ц≥¤ (¤к державний орган) зобовТ¤зана вжити заход≥в до поновленн¤ цих прав та в≥дшкодуванн¤ завданих матер≥альних збитк≥в (ч. 3 ст. 25 «аконом ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ).

«а вчиненн¤ протиправних д≥й, ¤к≥ законодавством в≥днесен≥ до адм≥н≥стративних проступк≥в, прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть. ≤ лише у випадках, передбачених ст. 15  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, прац≥вники ќ¬— п≥дл¤гають адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥.

«азначена статт¤ м≥стить вичерпний перел≥к таких випадк≥в. ÷е:

порушенн¤ правил, норм ≥ стандарт≥в, що стосуютьс¤ забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ сан≥тарно-протиеп≥дем≥чних правил ≥ норм, правил полюванн¤, рибальства та охорони рибних запас≥в, митних правил;

учиненн¤ корупц≥йних д≥¤нь та ≥нших правопорушень, повТ¤заних з корупц≥Їю;

порушенн¤ тиш≥ в громадських м≥сц¤х;

неправом≥рне використанн¤ державного майна;

незаконне придбанн¤ або збер≥ганн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в дл¤ зн¤тт¤ ≥нформац≥њ з канал≥в звТ¤зку, ≥нших засоб≥в негласного отриманн¤ ≥нформац≥њ;

невжитт¤ заход≥в щодо окремоњ ухвали суду чи окремоњ постанови судд≥, стосовно поданн¤ органу д≥знанн¤, сл≥дчого або протесту, припису чи поданн¤ прокурора, ухиленн¤ в≥д виконанн¤ законних вимог прокурора;

порушенн¤ законодавства про державну таЇмницю, порушенн¤ пор¤дку обл≥ку, збер≥ганн¤ ≥ використанн¤ документ≥в та ≥нших нос≥њв ≥нформац≥њ, ¤к≥ м≥ст¤ть конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю, що Ї власн≥стю держави.

 одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ заборон¤Ї застосовувати до прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ окрем≥ види адм≥н≥стративних ст¤гнень, наприклад, виправн≥ роботи та адм≥н≥стративний арешт.

—татт¤ 5 ƒисципл≥нарного статуту передбачаЇ, що при прит¤гненн≥ в установленому законом пор¤дку особи р¤дового ≥ начальницького складу до адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ або матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ винна особа може одночасно нести ≥ дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть. ÷¤ норма закону базуЇтьс¤ на тому, що вчиненн¤ прац≥вником ќ¬— крим≥нального злочину, адм≥н≥стративного проступку чи протиправних д≥й, ¤к≥ пот¤гли за собою матер≥альн≥ збитки, водночас можуть бути ≥ дисципл≥нарним проступком, оск≥льки при цьому неналежно виконуютьс¤ службов≥ обовТ¤зки. “ому в таких випадках «акон передбачаЇ можлив≥сть прит¤гненн¤ до двох окремих вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ (ст. 4 —татуту). «азвичай, це питанн¤ маЇ вир≥шуватис¤ в кожному конкретному випадку з урахуванн¤м вс≥х обставин справи ≥ особи винного.

ќдночасно, закон не заборон¤Ї посадовим особам, ¤ким надано право накладати адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ на прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ (визначен≥ ст. 15), можуть зам≥сть накладенн¤ ст¤гнень передавати матер≥али про правопорушенн¤ в≥дпов≥дним органам дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про прит¤гненн¤ винних до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

Ќачальники, ¤к≥ не вжили заход≥в дл¤ прит¤гненн¤ п≥длеглих до в≥дпов≥дальност≥ за вчинен≥ ними дисципл≥нарн≥ правопорушенн¤, корупц≥йн≥ д≥¤нн¤, а також не подали матер≥али про вчиненн¤ особами р¤дового ≥ начальницького складу злочин≥в органу досудового сл≥дства, мають нести в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з ƒисципл≥нарним статутом та в≥дпов≥дними законами.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу не несуть дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ у раз≥, ¤кщо шкода завдана правом≥рними д≥¤ми внасл≥док сумл≥нного виконанн¤ наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.

—умл≥нн≥сть у виконанн≥ наказу характеризуЇтьс¤ його правом≥рн≥стю, точн≥стю та своЇчасн≥стю. —татт¤ 42  рим≥нального кодексу ”крањни вперше дала визначенн¤ д≥¤нн¤, повТ¤заного з ризиком, ¤к обставини, ¤ка виключаЇ протиправн≥сть д≥¤нн¤, а саме: не Ї злочином д≥¤нн¤ (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), ¤ке запод≥¤ло шкоду ≥нтересам, що охорон¤ютьс¤ державою в≥д протиправних пос¤гань, ¤кщо це д≥¤нн¤ було вчинене в умовах виправданого ризику дл¤ дос¤гненн¤ значноњ сусп≥льно корисноњ мети.

–изик вважаЇтьс¤ виправданим, ¤кщо поставленоњ мети не можна було дос¤гти в дан≥й ситуац≥њ д≥Їю (безд≥¤льн≥стю), не поЇднаною з ризиком, ≥ особа, ¤ка йшла на ризик, обірунтовано вважала, що вжит≥ нею заходи Ї достатн≥ми дл¤ в≥дверненн¤ шкоди.

–изик не визнаЇтьс¤ виправданим, ¤кщо в≥н зав≥домо створював загрозу дл¤ житт¤ ≥нших людей або загрозу катастрофи чи ≥нших надзвичайних под≥й. “обто ≥снуЇ несп≥врозм≥рн≥сть можливих насл≥дк≥в ≥ насл≥дк≥в, що наступили.

“аким чином, службовий ризик прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ Ц це д≥¤нн¤ (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), зд≥йснюван≥ п≥д час виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, ¤к≥ характеризуютьс¤ невизначен≥стю в дос¤гненн≥ сусп≥льно корисного результату, супроводжуютьс¤ екстремальною ситуац≥Їю: ≥нформац≥йною невизначен≥стю, швидк≥стю ≥ динам≥чн≥стю, протид≥Їю, неврегульован≥стю законом, небезпекою державним ≥нтересам дл¤ особи, ¤ка ризикуЇ, трет≥х ос≥б, а також можлив≥стю настанн¤ негативних насл≥дк≥в, дл¤ попередженн¤ ¤ких вжито можливих заход≥в в обстановц≥, що склалас¤.

—л≥д п≥дкреслити важлив≥сть таких ¤костей прац≥вника м≥л≥ц≥њ, ¤к ступ≥нь впевненост≥ в соб≥, профес≥йна готовн≥сть до д≥й у повс¤кденних стандартних ≥, головне, нестандартних ситуац≥¤х.

ћожна запропонувати таку класиф≥кац≥ю вибору ризиковоњ форми повед≥нки залежно в≥д на¤вност≥ або в≥дсутност≥ ситуативного чинника:

1. —итуативний ризик, п≥д час ¤кого ситуац≥¤ змушуЇ прац≥вника м≥л≥ц≥њ йти на ризик, ставить його перед необх≥дн≥стю ризикувати. ” свою чергу, в≥н под≥л¤Їтьс¤ на альтернативний ризик, коли в прац≥вника м≥л≥ц≥њ ≥снуЇ (хоча й обмежений) виб≥р, та безальтернативний ризик, коли можлив≥сть вибору в≥дсутн¤, тобто утриманн¤ в≥д ризиковоњ д≥њ загрожуЇ б≥льш т¤жкими насл≥дками (загибеллю, катастрофою тощо).

ѕрикладом альтернативного ризику Ї захопленн¤ злочинц¤, що чинить збройний оп≥р. ѕри цьому не виключаЇтьс¤ запод≥¤нн¤ шкоди здоровТю або загибель людей.

Ѕезальтернативний ризик передбачаЇ д≥њ в ситуац≥¤х, коли утриманн¤ в≥д д≥њ т¤гне за собою неминучу загибель людей, еколог≥чну або техногенну катастрофу. ” такому випадку ризикова повед≥нка Ї не одним ≥з можливих вар≥ант≥в, а Їдино можлива ≥ обовТ¤зкова дл¤ особи, ¤ка вдалас¤ до ризику у звТ¤зку з виконанн¤м профес≥йних обовТ¤зк≥в.

2. Ќадситуативний ризик, коли прац≥вник м≥л≥ц≥њ вибираЇ форму ризиковоњ повед≥нки в силу своњх особистих ¤костей, хоча ситуац≥¤, що виникла, не передбачала обовТ¤зковоњ необх≥дност≥ ризикувати.

 

—татт¤ 6. ќбл≥к заохочень ≥ дисципл≥нарних ст¤гнень

ќбл≥к заохочень ≥ дисципл≥нарних ст¤гнень, що застосовуютьс¤ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, ведуть п≥дрозд≥ли по робот≥ з персоналом орган≥в внутр≥шн≥х справ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних наказ≥в.

¬≥домост≥ про заохоченн¤ та дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, застосован≥ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, занос¤тьс¤ в м≥с¤чний строк до особових справ цих ос≥б ≥з зазначенн¤м таких даних:

1) хто, коли та на ¤к≥й п≥дстав≥ застосував заохоченн¤ або наклав дисципл≥нарне ст¤гненн¤;

2) номер ≥ дата наказу про заохоченн¤ або накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, в≥дм≥тка про ознайомленн¤ з наказом та ≥нформац≥¤ про те, чи не оскаржувавс¤ наказ про накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (а в раз≥ оскарженн¤ Ц ¤ке р≥шенн¤ прийн¤то, ким ≥ коли);

3) номер ≥ дата наказу про зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ або в≥дм≥тка про зак≥нченн¤ строку його д≥њ.

‘орма та пор¤док веденн¤ особових справ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу затверджуютьс¤ м≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни.

 

”с≥ передбачен≥ ƒисципл≥нарним статутом заходи заохочень та дисципл≥нарних ст¤гнень, за вин¤тком оголошених усно, п≥дл¤гають обовТ¤зковому обл≥ку. ћетою такоњ роботи Ї накопиченн¤ та згрупуванн¤ за певними однор≥дними ознаками даних первинних документ≥в.

ѕравовою п≥дставою дл¤ веденн¤ обл≥к≥в Ї накази начальник≥в, що над≥лен≥ в≥дпов≥дними дисципл≥нарними повноваженн¤ми.

¬≥домост≥ про заохоченн¤ ос≥б р¤дового та начальницького складу та накладенн¤ на них дисципл≥нарних ст¤гнень повинн≥ не п≥зн≥ше н≥ж у м≥с¤чний терм≥н з дн¤ виданн¤ в≥дпов≥дних наказ≥в бути занесен≥ до особових справ цих ос≥б.

ѕрац≥вником кадрового п≥дрозд≥лу в особов≥й справ≥ в обовТ¤зковому пор¤дку повинн≥ бути в≥дображен≥ так≥ дан≥:

1) хто, коли та на ¤к≥й п≥дстав≥ застосував заохоченн¤ або наклав дисципл≥нарне ст¤гненн¤;

2) номер ≥ дата наказу про заохоченн¤ або накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, в≥дм≥тка про ознайомленн¤ з наказом та ≥нформац≥¤ про те, чи не оскаржувавс¤ наказ про накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (а в раз≥ оскарженн¤ Ц ¤ке р≥шенн¤ прийн¤то, ким ≥ коли);

3) номер ≥ дата наказу про зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ або в≥дм≥тка про зак≥нченн¤ строку його д≥њ.

¬≥дпов≥дно до У≤нструкц≥њ з орган≥зац≥њ обл≥ку кадр≥в у систем≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањниФ, затвердженою наказом ћ¬— ”крањни в≥д 30 грудн¤ 2005 року є 1276, залежно в≥д обс¤г≥в, завдань, способ≥в збиранн¤ в≥домостей та ≥нших критер≥њв, обл≥ки розпод≥л¤Їтьс¤ на так≥ види:

персональний;

номерний;

штатно-посадовий;

к≥льк≥сний.

ќбл≥к заохочень та дисципл≥нарних ст¤гнень Ї предметом персонального обл≥ку. ќстанн≥й ¤вл¤Ї собою систему збиранн¤, накопиченн¤ та узагальненн¤ персональних в≥домостей про особу, ¤ка проходить службу або працюЇ в органах внутр≥шн≥х справ за перел≥ками та формами, установленими вищевказаною ≤нструкц≥Їю.

ѕерсональний обл≥к передбачаЇ веденн¤ прац≥вниками п≥дрозд≥л≥в по робот≥ з персоналом карток обл≥ку ст¤гнень та заохочень, форму, зм≥ст ≥ пор¤док веденн¤ ¤ких визначають ѕравилами оформленн¤ та веденн¤ особових справ прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни (додатки 3, 4 вказаноњ ≤нструкц≥њ).

—л≥д памТ¤тати, що за  онституц≥Їю ”крањни кожна особа маЇ право на в≥льне ознайомленн¤ з ≥нформац≥Їю, з≥браною про нењ. ÷е положенн¤ в повн≥й м≥р≥ стосуЇтьс¤ ≥ в≥домостей, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в особов≥й справ≥ прац≥вника.

Ќа практиц≥, обл≥к заохочень та дисципл≥нарних ст¤гнень не обмежуЇтьс¤ внесенн¤м запис≥в до особових справ прац≥вник≥в та веденн¤м в≥дпов≥дних карток.

« метою централ≥зованого накопиченн¤ ≥нформац≥њ та њњ подальшоњ систематизац≥њ, доц≥льно вести окрем≥ обл≥ки заохочень ≥ дисципл≥нарних ст¤гнень у кожному п≥дрозд≥л≥ чи орган≥.

« ц≥Їю метою, розпор¤дженн¤м кер≥вника може бути передбачено веденн¤ журнал≥в обл≥ку дисципл≥нарних ст¤гнень та обл≥ку заохочень, а також в≥дпов≥дних алфав≥тних реЇстр≥в, у тому числ≥, ≥ на електронних нос≥¤х.

“ак, журнал обл≥ку дисципл≥нарних ст¤гнень доц≥льно вести за формою:

номер за пор¤дком;

пр≥звище, ≥мТ¤, по батьков≥ ф≥гуранта;

номер та дата дисципл≥нарного наказу;

посада, званн¤ та м≥сце роботи;

характер порушенн¤;

вид та зм≥ст дисципл≥нарного ст¤гненн¤;

в≥дм≥тка про дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (ким, коли) чи в≥дм≥тка про зн¤тт¤ ст¤гненн¤ у звТ¤зку ≥з зак≥нченн¤м строку його д≥њ тощо.

∆урнал обл≥ку заохочень прац≥вник≥в р¤дового та начальницького складу може вестис¤ за под≥бною спрощеною формою.

Ќакладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ Ц Ї правовим насл≥дком учиненн¤ дисципл≥нарного правопорушенн¤. ќстанн≥, у свою чергу, обл≥ковуютьс¤ в в≥дпов≥дност≥ до вимог наказу ћ¬— ”крањни в≥д 6 грудн¤ 1991 року є 552 Уѕро заходи по зм≥цненню законност≥ в д≥¤льност≥ орган≥в внутр≥шн≥х справФ, ¤ким затверджено ≤нструкц≥ю про пор¤док обл≥ку порушень законност≥ (правопорушень) та надзвичайних под≥й за участю особового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни.

 

–озд≥л II

ќЅќ¬Тя« » ќ—≤Ѕ –яƒќ¬ќ√ќ ≤ Ќј„јЋ№Ќ»÷№ ќ√ќ — Ћјƒ”
ўќƒќ ƒќ“–»ћјЌЌя —Ћ”∆Ѕќ¬ќѓ ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»

 

—татт¤ 7. ќбовТ¤зки ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу

—лужбова дисципл≥на базуЇтьс¤ на висок≥й св≥домост≥ та зобовТ¤зуЇ кожну особу р¤дового ≥ начальницького складу:

дотримуватис¤ законодавства, неухильно виконувати вимоги ѕрис¤ги прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, статут≥в ≥ наказ≥в начальник≥в;

захищати ≥ охорон¤ти в≥д протиправних пос¤гань житт¤, здоровТ¤, права та свободи громад¤н, власн≥сть, довк≥лл¤, ≥нтереси сусп≥льства ≥ держави;

поважати людську г≥дн≥сть, ви¤вл¤ти турботу про громад¤н ≥ бути готовим у будь-¤кий час надати њм допомогу;

дотримуватис¤ норм профес≥йноњ та службовоњ етики;

берегти державну таЇмницю;

у службов≥й д≥¤льност≥ бути чесною, обТЇктивною ≥ незалежною в≥д будь-¤кого впливу громад¤н, њх обТЇднань та ≥нших юридичних ос≥б;

ст≥йко переносити вс≥ труднощ≥ та обмеженн¤, повТ¤зан≥ з≥ службою;

пост≥йно п≥двищувати св≥й профес≥йний та культурний р≥вень;

спри¤ти начальникам у зм≥цненн≥ службовоњ дисципл≥ни, забезпеченн≥ законност≥ та статутного пор¤дку;

ви¤вл¤ти повагу до колег по служб≥ та ≥нших громад¤н, бути вв≥чливим, дотримуватис¤ правил внутр≥шнього розпор¤дку, нос≥нн¤ встановленоњ форми од¤гу, в≥танн¤ та етикету;

з г≥дн≥стю ≥ честю поводитис¤ в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманн≥ громадського пор¤дку, припин¤ти протиправн≥ д≥њ ос≥б, ¤к≥ њх учин¤ють;

берегти та п≥дтримувати в належному стан≥ передан≥ њй в користуванн¤ вогнепальну зброю, спец≥альн≥ засоби, майно ≥ техн≥ку.

” раз≥ ви¤вленн¤ порушень законодавства, зловживань чи ≥нших правопорушень у службов≥й д≥¤льност≥ особа р¤дового або начальницького складу повинна вжити заход≥в щодо припиненн¤ цих порушень та допов≥сти про це безпосередньому або старшому пр¤мому начальников≥.

 

ѕринцип законност≥ в д≥¤льност≥ прац≥вника м≥л≥ц≥њ займаЇ одне з найважлив≥ших м≥сць. ¬≥н пол¤гаЇ насамперед у ч≥ткому та неухильному дотриманн≥ посадовими особами законодавства, ¤к≥ в≥дпов≥дно до свого становища повинн≥ забезпечити виконанн¤ закон≥в, ѕрис¤ги прац≥вника м≥л≥ц≥њ, наказ≥в кер≥вництва. ѕрац≥вники м≥л≥ц≥њ при виконанн≥ покладених на них обовТ¤зк≥в керуютьс¤ т≥льки законом, д≥ють в його межах ≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ своњм безпосередньому та пр¤мому начальнику. «а порушенн¤ чинного законодавства прац≥вники м≥л≥ц≥њ несуть юридичну в≥дпов≥дальн≥сть.

ѕрац≥вники м≥л≥ц≥њ виступають ¤к представники влади. ¬они над≥лен≥ широкими повноваженн¤ми дл¤ виконанн¤ завдань з охорони громадського пор¤дку ≥ боротьби з≥ злочинн≥стю, захисту житт¤, здоровТ¤, прав та свобод громад¤н, власност≥, довк≥лл¤, мають право застосовувати в необх≥дних випадках заходи державного примусу. ѓх д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ в основному на очах у населенн¤, нер≥дко повТ¤зана з необх≥дн≥стю втручанн¤ в особист≥ ≥нтереси громад¤н. “ому њх д≥њ мають бути завжди виправданими, справедливими ≥ зрозум≥лими дл¤ громад¤н. «аконодавством установлено загальн≥ дл¤ вс≥х прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ обовТ¤зки, ¤к≥ вони повинн≥ виконувати незалежно в≥д службового становища ≥ об≥йманоњ посади: попереджувати ≥ припин¤ти злочини та ≥нш≥ правопорушенн¤, забезпечувати захист особи, прав ≥ свобод громад¤н в≥д протиправних пос¤гань.

ƒ≥¤льн≥сть м≥л≥ц≥њ будуЇтьс¤ на принципах законност≥, гласност≥, гуман≥зму, поваги до особи, справедливост≥, взаЇмод≥њ з громадськими орган≥зац≥¤ми ≥ населенн¤м. ѕрац≥вник м≥л≥ц≥њ мусить поважати г≥дн≥сть особи ≥ ви¤вл¤ти до нењ гуманне ставленн¤, захищати права людини незалежно в≥д њњ соц≥ального походженн¤, майнового та ≥ншого становища, расовоњ ≥ нац≥ональноњ належност≥, громад¤нства, в≥ку, мови та осв≥ти, становища до рел≥г≥њ, стат≥, пол≥тичних та ≥нших переконань. ” взаЇмов≥дносинах з громад¤нами в≥н маЇ ви¤вл¤ти високу культуру ≥ такт, не розголошувати в≥домост≥, ¤к≥ стосуютьс¤ особистого житт¤, принижують честь ≥ г≥дн≥сть громад¤н, ¤кщо виконанн¤ обовТ¤зк≥в не вимагаЇ ≥ншого.

ƒисципл≥на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу в органах внутр≥шн≥х справ пол¤гаЇ в п≥дтриманн≥ пор¤дку ≥ правил, установлених законодавством ”крањни, прис¤гою, статутами, нормативними актами ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни ≥ наказами начальник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, що видаютьс¤ в межах њх повноважень. ƒисципл≥на в органах внутр≥шн≥х справ зобовТ¤зуЇ кожну особу р¤дового ≥ начальницького складу: у службов≥й д≥¤льност≥ бути чесним, обТЇктивним ≥ в≥льним в≥д р≥шень пол≥тичних парт≥й та громадських орган≥зац≥й, сумл≥нно нести службу щодо охорони громадського пор¤дку, дотримуватись норм профес≥йноњ етики, не вчин¤ти д≥й, ¤к≥ можуть призвести до втрати самост≥йност≥ й обТЇктивност≥ при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в, шанувати людську г≥дн≥сть, п≥клуватис¤ про людей ≥ бути готовим у будь-¤кий час надати њм допомогу.

—татт¤ 3 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ передбачаЇ, що не п≥дл¤гають розголошенню в≥домост≥, що становл¤ть державну або службову таЇмницю.  р≥м того, сл≥д ураховувати вимоги процесуального законодавства про недопустим≥сть розголошенн¤ даних досудового сл≥дства. «акон ”крањни Уѕро ≥нформац≥юФ, а саме ст. 47 передбачаЇ, що порушенн¤ законодавства ”крањни про ≥нформац≥ю т¤гне за собою дисципл≥нарну, цив≥льно-правову, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законодавством. —татт¤ 328  рим≥нального кодексу ”крањни передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за розголошенн¤ державноњ таЇмниц≥, особою, ¤к≥й ц≥ в≥домост≥ були дов≥рен≥ або стали в≥дом≥ у звТ¤зку з виконанн¤м службових обовТ¤зк≥в.

ƒл¤ того щоб прац≥вники м≥л≥ц≥њ при виконанн≥ своњх обовТ¤зк≥в у правоохоронн≥й д≥¤льност≥ були незалежн≥ в≥д впливу будь-¤ких пол≥тичних парт≥й або громадських орган≥зац≥й, «акон ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ заборон¤Ї в њњ п≥дрозд≥лах д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й, рух≥в та ≥нших громадських орган≥зац≥й, що мають пол≥тичну мету. ÷е положенн¤ ч≥тко в≥дображено в† ††††††††ст. 20 цього «акону, ¤ка проголошуЇ, що прац≥вник м≥л≥ц≥њ при виконанн≥ покладених на нього обовТ¤зк≥в керуЇтьс¤ т≥льки законом, д≥Ї в його межах ≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ своњм безпосередньому ≥ пр¤мому начальникам.

—лужба в органах внутр≥шн≥х справ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д служби в ≥нших державних установах тим, що т≥, хто вступаЇ на службу до орган≥в внутр≥шн≥х справ, складають прис¤гу на в≥рн≥сть ”крањн≥ й кл¤нутьс¤ оборон¤ти громадський пор¤док в≥д злочинних та ≥нших протиправних пос¤гань, при цьому не шкодувати своњх сил, а в раз≥ потреби ≥ житт¤ заради виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в.

ѕрофес≥йна п≥дготовка ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ Ц це орган≥зований ≥ ц≥леспр¤мований процес оволод≥нн¤ знанн¤ми, ум≥нн¤ми ≥ навичками, необх≥дними дл¤ усп≥шного виконанн¤ оперативно-службових завдань. ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в зд≥йснюЇтьс¤ з метою посл≥довного вдосконаленн¤ профес≥йноњ майстерност≥, вивченн¤ найнов≥ших дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, використанн¤ позитивного досв≥ду в робот≥. —тажуванн¤ Ц це вид п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, ¤кий дозвол¤Ї прац≥вникам орган≥в внутр≥шн≥х справ набути нових знань, практичних навичок, необх≥дних дл¤ усп≥шного виконанн¤ службових завдань на об≥йман≥й посад≥. —амост≥йне навчанн¤ Ц це один з вид≥в п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, ¤ке проводитьс¤ з метою безперервного, систематичного поновленн¤ ≥ поглибленн¤ знань, ум≥нь ≥ навичок.

«а стан дисципл≥ни в органах ≥ п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ в≥дпов≥даЇ кер≥вник.  ер≥вник п≥дрозд≥лу мусить пост≥йно п≥дтримувати дисципл≥ну, вимагати њњ додержанн¤ в≥д п≥длеглих, не залишати поза увагою жодного дисципл≥нарного правопорушенн¤. —тан дисципл≥ни в п≥дрозд≥л≥ визначаЇтьс¤ здатн≥стю особового складу виконувати в повному обс¤з≥ та в строк поставлен≥ завданн¤, морально-психолог≥чним станом особового складу, спроможн≥стю начальник≥в п≥дтримувати на належному р≥вн≥ дисципл≥ну. —тосовно кожного випадку правопорушенн¤ кер≥вник зобовТ¤заний ухвалити р≥шенн¤ про необх≥дн≥сть прит¤гненн¤ винного до в≥дпов≥дальност≥ залежно в≥д обставин скоЇнн¤ правопорушенн¤, ступен¤ вини, попередньоњ повед≥нки порушника та розм≥ру завданих держав≥ та ≥ншим особам збитк≥в. ƒ≥¤льн≥сть кер≥вника щодо п≥дтриманн¤ дисципл≥ни оц≥нюЇтьс¤ не к≥льк≥стю накладених ним дисципл≥нарних ст¤гнень, а виконанн¤м обовТ¤зк≥в з додержанн¤м вимог закон≥в ≥ наказ≥в, повним використанн¤м дисципл≥нарноњ влади дл¤ наведенн¤ пор¤дку ≥ запоб≥ганн¤ порушенн¤м дисципл≥ни.  ожний прац≥вник м≥л≥ц≥њ зобовТ¤заний спри¤ти начальников≥ у в≥дновленн≥ та пост≥йному п≥дтриманн≥ пор¤дку й дисципл≥ни.

 ожен прац≥вник м≥л≥ц≥њ маЇ ви¤вл¤ти повагу до колег по служб≥ та при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в до громад¤н, завжди бути вв≥чливим, охайним, додержуватись статутного пор¤дку, бути вимогливим до себе та до своњх колег.

ѕри поводженн≥ з табельною вогнепальною зброЇю дотримуватись заход≥в безпеки та п≥дтримувати њњ в належному стан≥.

” службов≥й д≥¤льност≥ особа р¤дового ≥ начальницького складу маЇ дотримуватись ≥ виконувати закони, накази та розпор¤дженн¤ безпосередн≥х начальник≥в, а в раз≥ ви¤вленн¤ порушень чинного законодавства, уживати вс≥х необх≥дних заход≥в правового характеру дл¤ припиненн¤ злочин≥в та ≥нших протиправних д≥й.

 

—татт¤ 8. ќбовТ¤зки начальника

Ќачальник несе персональну в≥дпов≥дальн≥сть за стан службовоњ дисципл≥ни ≥ повинен пост≥йно його контролювати. Ќачальник зобовТ¤заний бути прикладом у дотриманн≥ законност≥, службовоњ дисципл≥ни, бездоганному виконанн≥ вимог ѕрис¤ги прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, статут≥в, наказ≥в, норм морал≥, профес≥йноњ та службовоњ етики, розвивати ≥ п≥дтримувати в п≥длеглих св≥доме ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, честь ≥ г≥дн≥сть, заохочувати розумну ≥н≥ц≥ативу, самост≥йн≥сть, старанн≥сть у служб≥, ум≥ло застосовувати заходи дисципл≥нарного впливу.

ќсобливу увагу начальник повинен прид≥л¤ти вивченню ≥ндив≥дуальних ¤костей п≥длеглих, дотриманню статутних в≥дносин м≥ж ними, створенню здорового морально-психолог≥чного кл≥мату в колектив≥, його згуртуванню, своЇчасному запоб≥ганню порушенн¤м службовоњ дисципл≥ни та ви¤вленню причин њх учиненн¤, формуванню нетерпимого ставленн¤ до порушник≥в, враховуючи при цьому думку колективу та громадськост≥.

Ќачальник зобовТ¤заний попередити про неприпустим≥сть порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни, а в раз≥ вчиненн¤ п≥длеглим таких д≥¤нь за необх≥дност≥ накласти на винного дисципл≥нарне ст¤гненн¤ або порушити клопотанн¤ про накладенн¤ ст¤гненн¤ старшим пр¤мим начальником.

—тарш≥ за званн¤м та посадою в ус≥х випадках зобовТ¤зан≥ вимагати в≥д молодших дотриманн¤ службовоњ дисципл≥ни, зокрема, правил внутр≥шнього розпор¤дку, нос≥нн¤ встановленоњ форми од¤гу, в≥танн¤ та етикету.

 

¬ основ≥ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни лежить принцип Їдиноначальства. Ќин≥ в стил≥ роботи кер≥вника нам≥тилась практика поступового в≥дходу в≥д авторитарних метод≥в до використанн¤ метод≥в б≥льш демократичних, ¤к≥ пол¤гають у прозорост≥ та застосуванн≥ координац≥йного п≥дходу до зд≥йсненн¤ керуванн¤, суттю ¤кого Ї ¤к демократичн≥ принципи, так ≥ колег≥альн≥сть, делегуванн¤ повноважень, мотивац≥¤ персоналу.

÷¤ статт¤ ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни визначаЇ обовТ¤зки начальника п≥дрозд≥лу ќ¬—. ѕриймаючи цю норму законодавець надав б≥льше уваги загальному опису обовТ¤зк≥в начальника. —л≥д зазначити, що ц¤ статт¤ —татуту враховуЇ загальн≥ вимоги до начальника, зобовТ¤зуЇ його до активних д≥й, повТ¤заних ≥з забезпеченн¤м ефективноњ д≥¤льност≥, а також дотриманн¤ дисципл≥ни ≥ законност≥ серед його п≥длеглих ¤к п≥д час виконанн¤ завдань служби, так ≥ поза нею.

1. Ќачальник (кер≥вник) Ц посадова особа, ¤ку над≥лено адм≥н≥стративною владою щодо очолюваного нею колективу ≥ ¤ка зд≥йснюЇ внутр≥шньоорган≥зац≥йне управл≥нн¤ ним. —пециф≥чн≥ ознаки начальника: перебуванн¤ на чол≥ певного формально орган≥зованого колективу; управл≥нн¤ п≥длеглими, що маЇ внутр≥шн≥й (у межах орган≥зац≥йноњ структури керованоњ системи) та орган≥зац≥йний характер Ц орган≥зац≥¤ п≥дпор¤дкованоњ начальнику системи управл≥нн¤ ≥ самого процесу управл≥нн¤ шл¤хом затвердженн¤ схеми управл≥нн¤, регулюванн¤ режиму, зм≥нност≥, правового становища та реал≥зац≥њ функц≥й щодо орган≥зац≥њ кер≥вного апарату Ц розробленн¤ положень про структурн≥ п≥дрозд≥ли, посадов≥ ≥нструкц≥њ тощо. Ќачальник зд≥йснюЇ управл≥нн¤ на основ≥ пр¤мого п≥дпор¤дкуванн¤ йому п≥длеглих, що в правових в≥дносинах набуваЇ характеру юридичноњ залежност≥ одн≥Їњ сторони в≥д ≥ншоњ. ƒл¤ начальника встановлюютьс¤ меж≥, зм≥ст його юридичного владарюванн¤ шл¤хом наданн¤ повноважень. Ќачальнику надано прерогативу ухвалювати в межах своЇњ компетенц≥њ управл≥нськ≥ р≥шенн¤, видавати управл≥нськ≥ акти, обовТ¤зков≥ дл¤ дотриманн¤ та виконанн¤ його п≥длеглими.

Ќаука управл≥нн¤ под≥л¤Ї начальник≥в на л≥н≥йних ≥ функц≥ональних.

Ћ≥н≥йн≥ начальники зд≥йснюють комплексне управл≥нн¤ обТЇктом в ц≥лому з ус≥ма його п≥дродами, зокрема, через реал≥зац≥ю переважно адм≥н≥стративно-розпор¤дчих повноважень, що в≥дображають найвищий ступ≥нь владност≥ й Ї обовТ¤зковими дл¤ субТЇкт≥в, до ¤ких вони звернен≥, в≥дпов≥дають не лише за результати своЇњ прац≥, а й за орган≥зац≥ю д≥¤льност≥ член≥в керованого ними колективу.

‘ункц≥ональн≥ начальники зд≥йснюють кер≥вництво в межах орган≥зац≥йноњ структури виконанн¤ певних функц≥й управл≥нн¤ або елемент≥в цих функц≥й, в≥дпов≥дають за результативн≥сть такого кер≥вництва, провод¤ть орган≥зац≥йну, ≥нформац≥йну, економ≥чну, правову, матер≥ально-техн≥чну п≥дготовку управл≥нських р≥шень.

ќбовТ¤зком начальника п≥дрозд≥лу ќ¬— Ї дотриманн¤ ним законност≥ у внутр≥шньо управл≥нськ≥й д≥¤льност≥. ”правл≥нн¤ п≥длеглими маЇ зд≥йснюватис¤ на основ≥ закон≥в, а також положень, ≥нструкц≥й, наказ≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в. —уворе дотриманн¤ визначених вимог Ї необх≥дною умовою усп≥шного внутр≥шнього управл≥нн¤, ефективност≥ орган≥заторськоњ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на виконанн¤ поставлених перед п≥длеглим п≥дрозд≥лом завдань.  р≥м того, забезпеченн¤ законност≥ у д≥¤льност≥ п≥длеглих стаЇ одн≥Їю з основних ц≥лей внутр≥шньоуправл≥нськоњ д≥¤льност≥ кожного начальника, так само, ¤к ≥ кожного вищого органу внутр≥шн≥х справ.

ƒл¤ дос¤гненн¤ та ¤к≥сного виконанн¤ поставлених перед п≥дрозд≥лом завдань начальник маЇ знати, а також практично застосовувати вс≥ на¤вн≥ засоби матер≥ального, орган≥зац≥йного, психолог≥чного, юридичного характеру. ƒ≥¤ начальника маЇ бути спр¤мована на дотриманн¤ прав ≥ свобод громад¤н, п≥д час виконанн¤ завдань служби п≥длеглими, а також забезпеченн¤ ефективного виконанн¤ прац≥вниками своњх профес≥йних обовТ¤зк≥в.

«м≥ст профес≥йноњ правовоњ культури начальника п≥дрозд≥лу орган≥в внутр≥шн≥х справ включаЇ: знанн¤ чинного законодавства ¤к системи загальнообовТ¤зкових правових норм, а також в≥домчих ≥ м≥жв≥домчих нормативних документ≥в, ¤к≥ регулюють належне виконанн¤ службовоњ д≥¤льност≥; переконанн¤ в необх≥дност≥ точного ≥ неухильного виконанн¤ правових норм; усв≥домленн¤ того, що боротьба з≥ злочинн≥стю, охорона громадського пор¤дку ≥ безпеки Ї найважлив≥шими державними функц≥¤ми в умовах формуванн¤ правовоњ держави; суворе дотриманн¤ законност≥ Ї про¤вом високих профес≥йно-моральних рис особистост≥; правом≥рну службову д≥¤льн≥сть, засновану на профес≥йн≥й компетенц≥њ прац≥вника.

—формован≥сть профес≥йноњ культури начальника передбачаЇ правову осв≥чен≥сть, правову розвинен≥сть ≥ правову вихован≥сть, ¤к≥ зумовлюють його правову соц≥ал≥зац≥ю.

ѕравова осв≥чен≥сть начальника характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю правових знань, погл¤д≥в ≥ переконань, ¤к≥ дозвол¤ють йому розум≥ти правову сферу сусп≥льства, роль права ≥ правопор¤дку, оц≥нювати њх ¤к необх≥дн≥сть дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥, усв≥домлювати своњ права, обовТ¤зки й свободи. ѕравова осв≥чен≥сть передбачаЇ знанн¤ нормативних документ≥в, ¤к≥ регламентують життЇд≥¤льн≥сть особистост≥; ум≥нн¤ й навички правом≥рноњ повед≥нки; знанн¤ можливостей ≥ правил юридичного захисту своњх ≥нтерес≥в, прав ≥ свобод. ѕравова осв≥чен≥сть Ї основою правосв≥домост≥.

ѕравова розвинен≥сть передбачаЇ розвиток правосв≥домост≥, ¤ка дозвол¤Ї оц≥нювати д≥њ, вчинки, повед≥нку; робити виб≥р; ухвалювати р≥шенн¤; а також розвиток ¤костей, ¤к≥ не допускають в≥ктимну повед≥нку; розвиток мотив≥в ≥ потреб до самовдосконаленн¤ в аспект≥ правовоњ культури.

–≥вень розвитку правовоњ осв≥ченост≥, розвиненост≥ й вихованост≥ визначаЇ р≥вень сформованост≥ профес≥йноњ правовоњ культури. ѕередовс≥м це стосуЇтьс¤ начальник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥, по-перше, зд≥йснюють правоохоронну д≥¤льн≥сть, а по-друге, мус¤ть бути вз≥рцем сформованост≥ правовоњ культури, на власному приклад≥ демонструвати необх≥дн≥сть знанн¤ њњ сутност≥ та застосуванн¤ у процес≥ профес≥йно-управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ¬она маЇ специф≥чн≥ ц≥л≥ й завданн¤, котр≥ виконуютьс¤ в процес≥ управл≥нн¤ сп≥вроб≥тник≥в ≥ п≥длеглих, та характеризуютьс¤ особливост¤ми службових завдань, ¤к≥ виконуютьс¤ в ќ¬—: кер≥вництво навчально-виховною д≥¤льн≥стю начальник≥в, ¤к≥ мають п≥длеглих; орган≥зац≥¤ ≥ веденн¤ громад¤нського, правового ≥ профес≥йного вихованн¤; формуванн¤ кадр≥в ќ¬—; забезпеченн¤ профес≥йноњ ≥ морально-психолог≥чноњ п≥дготовки особового складу до д≥й в екстремальних умовах; п≥двищенн¤ культури сп≥лкуванн¤ прац≥вник≥в; звТ¤зок ≥з громадськ≥стю, «ћ≤.

ќсоблива увага прид≥л¤лас¤ формуванню в начальник≥в та кер≥вник≥в п≥дрозд≥л≥в ќ¬— високоњ моральноњ культури ≥ гуман≥зму, необх≥дност≥ врахуванн¤ сусп≥льноњ думки, поваги до конституц≥йних прав ≥ свобод громад¤н, готовност≥ до захисту њх житт¤, вихованню почутт¤ власноњ г≥дност≥, зд≥бностей до саморозвитку ≥ самовдосконаленн¤, п≥двищенню престижу своЇњ профес≥њ в очах громад¤н.

2. „астина 2 ст. 8 ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни покладаЇ на начальника обовТ¤зок проведенн¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи з п≥длеглими. √оловн≥ зусилл¤ начальника мають бути спр¤мован≥ ¤к на роботу з колективом п≥длеглих так ≥ на ≥ндив≥дуальну роботу, у тому числ≥ виховного характеру, ¤ка маЇ забезпечити належний р≥вень морального кл≥мату в колектив≥, поЇднанн¤ ≥нтерес≥в п≥дрозд≥лу з особистими ≥нтересами кожного його прац≥вника, з метою належного його виконанн¤ прац≥вниками покладених завдань в ≥нтересах п≥дрозд≥лу.

“ака д≥¤льн≥сть начальника Ї в≥дображенн¤м ц≥лого комплексу нових п≥дход≥в та погл¤д≥в на роботу з п≥длеглими. ” найб≥льш загальному визначенн≥ воно обТЇднуЇ всю сукупн≥сть орган≥зац≥йних заход≥в, спр¤мованих на оптимальне к≥льк≥сне та ¤к≥сне формуванн¤ персоналу та найб≥льш повне використанн¤ його можливостей у процес≥ профес≥йноњ д≥¤льност≥. …ого головна мета Ц забезпеченн¤ рац≥онального ступен¤ стаб≥льност≥ та моб≥льност≥ персоналу, його ефективного використанн¤ та розвитку, створенн¤ оптимальних умов дл¤ самореал≥зац≥њ у служб≥ та житт≥.

”правл≥нн¤ персоналом ќ¬— розгл¤даЇтьс¤ ¤к ц≥л≥сна система, ¤ка включаЇ: обТЇкт управл≥нн¤ Ц персонал ќ¬—, у тому числ≥ нос≥њ функц≥й управл≥нн¤ персоналом; субТЇкт управл≥нн¤ Ц п≥дрозд≥ли та посадов≥ особи, ¤к≥ виконують функц≥њ управл≥нн¤ персоналом та взаЇмозвТ¤зки м≥ж ними. ” робот≥ визначаЇтьс¤ загальна схема взаЇмод≥њ субТЇкт≥в управл≥нн¤ персоналом, пр≥оритетн≥ напр¤ми ц≥Їњ д≥¤льност≥. јкцентуЇтьс¤ увага на проблем≥ реорган≥зац≥њ кадрових п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ за сучасних умов т≥льки незначною м≥рою можуть претендувати на роль ≥нструменту управл≥нн¤ персоналом.

≤нтереси забезпеченн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ ќ¬— зумовлюють потребу у визначенн≥ пр≥оритет≥в в орган≥зац≥њ адекватноњ п≥дготовки та п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вного складу. —учасний кер≥вник-начальник п≥дрозд≥лу ќ¬— маЇ в≥льно волод≥ти методами управл≥нн¤ з п≥длеглими, механ≥змом виробленн¤, ухваленн¤ та орган≥зац≥њ виконанн¤ ефективних управл≥нських р≥шень. Ќалежне м≥сце в систем≥ п≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вник≥в повинн≥ знайти навчальн≥ програми з≥ стратег≥чного управл≥нн¤, управл≥нн¤ персоналом, орган≥зац≥йноњ повед≥нки, формуванн¤ л≥дерських ¤костей, ≥ндив≥дуальноњ та ≥ндив≥дуально-виховноњ роботи та ≥н. «а тепер≥шн≥х умов сьогоденн¤ набуваЇ значущост≥ проблема стилю та метод≥в управл≥нн¤ начальника п≥дрозд≥лом ќ¬—, залежност≥ ¤кост≥ управл≥нн¤ ќ¬— в≥д гнучкост≥ кер≥вник≥в у використанн≥ р≥зних стил≥в та метод≥в управл≥нн¤, сформованост≥ у них л≥дерських ¤костей, певних алгоритм≥в д≥й щодо њх використанн¤, знань результат≥в та насл≥дк≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥.

ћаЇмо вказати на прогалину, ¤ка ≥снуЇ в коментованому нормативно-правовому акт≥, оск≥льки в ньому немаЇ пр¤мо визначеного обовТ¤зку начальника щодо недопущенн¤ та попередженн¤ конфл≥ктних ситуац≥й ¤к в межах п≥дрозд≥лу, так ≥ поза ним. ѕопередженн¤ конфл≥ктних ситуац≥й в органах внутр≥шн≥х справ Ц це зд≥йсненн¤ кер≥вництвом п≥дрозд≥л≥в чи служб орган≥в внутр≥шн≥х справ низки запоб≥жних заход≥в щодо уникненн¤ деструктивного, дисфункц≥онального розвитку конфл≥кт≥в, ¤к≥ обТЇктивно ≥снують ≥ розвиваютьс¤ в п≥дрозд≥лах.

”правл¤ючи внутр≥шн≥ми конфл≥ктними ситуац≥¤ми, що виникають у п≥дрозд≥лах орган≥в внутр≥шн≥х справ, в ¤ких управл≥нський вплив справл¤Ї кер≥вник п≥дрозд≥лу, науковц≥ та практики рекомендують застосовувати так≥ методи управл≥нн¤ конфл≥ктами: адм≥н≥стративн≥ (покаранн¤, примус, перем≥щенн¤), економ≥чн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥, педагог≥чн≥. ¬ арсенал≥ кожного методу Ї засоби (у тому числ≥ й правов≥), завд¤ки використанню ¤ких кер≥вник зд≥йснюЇ управл≥нн¤ п≥дрозд≥лами при виникненн≥ конфл≥ктноњ ситуац≥њ. ¬изначено, що кер≥вник маЇ застосовувати р≥зн≥ методи ≥ правов≥ засоби управл≥нн¤ конфл≥ктами адекватно сам≥й ситуац≥њ, однак стиль сп≥впрац≥, спр¤мований на розвТ¤занн¤ проблеми, маЇ бути основним, оск≥льки саме в≥н робить конфл≥кт функц≥ональним. ”насл≥док того, що д≥њ кер≥вника щодо управл≥нн¤ конфл≥ктом у п≥дрозд≥л≥ не т≥льки суворо регламентован≥ низкою законодавчих, в≥домчих нормативних акт≥в, але й виражаютьс¤ в правов≥й форм≥ (наказ про покаранн¤ прац≥вника, наказ про перем≥щенн¤), це ще раз п≥дтверджуЇ нашу точку зору про на¤вн≥сть правових конфл≥кт≥в в органах внутр≥шн≥х справ.

3. „астини 3 та 4 ст. 8 —татуту зобовТ¤зують начальника зд≥йснювати контроль та впливати на стан дисципл≥ни серед п≥длеглих, а, отже, покладають на нього певну в≥дпов≥дальн≥сть за загальний стан дисципл≥ни в п≥дрозд≥л≥, а також застосовувати надан≥ йому права накладенн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень або порушувати перед старшим кер≥вництвом щодо такого заходу впливу на п≥длеглих.

ѕ≥длегл≥ Ц це особи, ¤к≥ працюють у зазначеному м≥н≥стерств≥, стосовно ¤ких в≥дпов≥дн≥ кер≥вники мають право давати обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вказ≥вки, а також право застосовувати дисципл≥нарну владу.

¬иконанн¤ службових обовТ¤зк≥в прац≥вниками ќ¬— м≥стить у соб≥ й великий ризик деформац≥њ, вона про¤вл¤Їтьс¤ в порушенн≥ чинного законодавства ≥ службовоњ дисципл≥ни, свав≥лл≥ ≥ грубощах у взаЇминах з громад¤нами ≥ т. ≥н. ¬ажливу роль у проф≥лактиц≥ цих та ≥нших негативних ¤вищ в≥д≥грають дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤. ¬одночас сучасна практика њх застосуванн¤ вимагаЇ б≥льш ч≥ткоњ розробленост≥ технолог≥њ цього процесу, ≥ндив≥дуал≥зац≥њ заход≥в дисципл≥нарного впливу. “аким чином, постаЇ проблема посиленн¤ етичних засад ц≥Їњ д≥¤льност≥, њњ виховного значенн¤.

ќдним ≥з дестаб≥л≥зуючих чинник≥в розвитку ќ¬— Ї про¤ви корупц≥њ, що до цього часу набули системного характеру. Ќегативн≥ ¤вища, що мають м≥сце в середовищ≥ прац≥вник≥в ќ¬—, призвод¤ть до пом≥тного зниженн¤ њх профес≥йноњ активност≥, спотворенн¤ образу прац≥вника ќ¬—, п≥дриву ќ¬— зсередини. ¬они позбавл¤ють прац≥вник≥в почутт¤ власноњ г≥дност≥, поваги до кер≥вник≥в, стаЇ не можливою ефективна дисципл≥на. ¬часний вплив начальника на будь-¤к≥ порушенн¤ дисципл≥ни серед п≥длеглих маЇ важливе значенн¤ в забезпеченн≥ ефективноњ д≥¤льност≥ всього п≥дрозд≥лу та його окремих прац≥вник≥в. якщо нав≥ть будь-¤ке незначне правопорушенн¤ п≥длеглого залишитьс¤ без в≥дпов≥дноњ реакц≥њ начальника та впливу на його негативну повед≥нку, це призведе до виникненн¤ в≥дчутт¤ безкарност≥, ¤к у того п≥длеглого, ¤кий Ї субТЇктом правопорушенн¤, так й решти прац≥вник≥в, що з часом може трансформуватис¤ в почутт¤ безв≥дпов≥дальност≥ та свав≥лл¤. «а таких умов виникаЇ загроза порушенн¤ принцип≥в п≥дпор¤дкуванн¤ п≥длеглих начальнику, а також постаЇ питанн¤ щодо принциповост≥ такого кер≥вника при виконанн≥ внутр≥шн≥х орган≥зац≥йних завдань та його особистого авторитету.

 райн≥м заходом дисципл≥нарного ст¤гненн¤ Ї зв≥льненн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу з ќ¬—.

Ќачальник п≥дрозд≥лу ќ¬— виступаЇ в рол≥ адм≥н≥стратора, орган≥затора, спец≥ал≥ста-профес≥онала, психолога, громадського д≥¤ча, котрий виконуЇ своњ функц≥њ на визначен≥й територ≥њ у своЇму п≥дрозд≥л≥, педагога, ¤кий проводить виховну роботу серед п≥длеглих.

ќц≥нка д≥¤льност≥ начальника, його стилю керуванн¤, р≥вн¤ п≥дготовки т≥сно повТ¤зана з≥ знанн¤ми ≥ вм≥нн¤ми, ¤кими в≥н особисто волод≥Ї, а також з ¤к≥стю виконанн¤ своњх функц≥ональних обовТ¤зк≥в.

Ќачальник будь-¤кого рангу мусить бути не просто фах≥вцем у визначен≥й галуз≥, але й менеджером. ¬одночас кер≥вник маЇ бути новатором, нос≥Їм творчих ≥дей. …ому необх≥дно бути вимогливим ≥ здатним створити високу напругу в ефективн≥й робот≥ колективу.

—учасний начальник п≥дрозд≥лу орган≥в внутр≥шн≥х справ маЇ волод≥ти арсеналом передових форм та метод≥в впливу на п≥дпор¤дкований йому колектив. ” минуле мають в≥д≥йти карально-репресивн≥ способи примусу. —оц≥ально-психолог≥чне мотивуванн¤ прац≥вник≥в до б≥льш високих профес≥йних здобутк≥в, постановка реальних завдань та перспектив њх виконанн¤, поЇднанн¤ ≥нтерес≥в п≥дрозд≥лу з ≥нтересами кожного ≥з його прац≥вник≥в Ї основою нового типу начальника в ќ¬—.

 

–озд≥л III

«јќ’ќ„≈ЌЌя

 

—татт¤ 9. ¬иди заохочень

«а мужн≥сть, в≥двагу, героњзм, розумну ≥н≥ц≥ативу, старанн≥сть, сумл≥нне та бездоганне виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу можуть бути застосован≥ так≥ види заохочень:

1) дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤;

2) оголошенн¤ под¤ки;

3) нагородженн¤ грошовою винагородою;

4) нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

5) нагородженн¤ ѕочесною грамотою ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;

6) занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ;

7) нагородженн¤ в≥дзнаками ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;

8) дострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤;

9) присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤, вищого на один ступ≥нь в≥д званн¤, передбаченого займаною штатною посадою;

10) нагородженн¤ в≥дзнакою ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ У¬огнепальна збро¤Ф.

¬≥дзнакою ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ У¬огнепальна збро¤Ф маЇ право нагороджувати м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ”крањни за сумл≥нну службу, особлив≥ заслуги в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю та охорон≥ громадського пор¤дку ос≥б начальницького складу.

«а мужн≥сть, в≥двагу, героњзм, особлив≥ заслуги перед державою в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, охорон≥ громадського пор¤дку особи р¤дового ≥ начальницького складу можуть бути подан≥ до присвоЇнн¤ почесних звань та нагородженн¤ державними нагородами ≥ в≥дзнаками ѕрезидента ”крањни.

ƒо курсант≥в навчальних заклад≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, кр≥м заохочень, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥, можуть також застосовуватис¤:

нагородженн¤ особистою фотокарткою курсанта або слухача, сфотографованого б≥л¤ розгорнутого прапора навчального закладу;

направленн¤ батькам курсанта листа з под¤кою;

наданн¤ дозволу на позачергове зв≥льненн¤ з розташуванн¤ навчального закладу;

наданн¤ короткостроковоњ в≥дпустки тривал≥стю до 5 д≥б.

 

«аохоченн¤ Ц цей метод застосовуЇтьс¤ тод≥, коли особа сумл≥нно ставитьс¤ до виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в ≥, тим самим, власним прикладом демонструЇ стандарт повед≥нки решт≥. „инна система заохочень ≥ ст¤гнень спр¤мована на формуванн¤ в прац≥вника м≥л≥ц≥њ у¤влень про необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи, р≥вн¤ загальноњ та правовоњ культури, дисципл≥нованост≥, в≥дпов≥дальност≥. ”се це спри¤тиме,† досконал≥шому захисту прав та свобод громад¤н.

«аохоченн¤ Ї важливим засобом вихованн¤ ос≥б р¤дового та начальницького складу ≥ зм≥цненн¤ дисципл≥ни.

 ожний начальник у межах прав, наданих йому ƒисципл≥нарним статутом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, зобовТ¤заний заохочувати п≥длеглих по служб≥ за старанн≥сть, розумну ≥н≥ц≥ативу та сумл≥нне виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в.

” раз≥, коли начальник уважаЇ, що наданих йому прав недостатньо дл¤ заохоченн¤ п≥длеглих, ¤к≥ в≥дзначилис¤, в≥н може клопотати про заохоченн¤ перед старшим начальником.

«аохоченн¤ маЇ бути заслуженим. ѕри визначенн≥ виду заохоченн¤ враховуютьс¤ характер заслуг прац≥вника м≥л≥ц≥њ та його ставленн¤ до служби за попередн≥й час.

«аохоченн¤ оформл¤Їтьс¤ наказом, оголошуЇтьс¤ на нарадах, зборах, перед особовим складом або особисто. ”с≥ заохоченн¤ та дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, передбачен≥ цим —татутом, оголошен≥ р¤довому або начальницькому складу, занос¤тьс¤ в тижневий строк до службовоњ картки (справи).

¬исуненн¤ кандидатур дл¤ застосуванн¤ вс≥х вид≥в заохочень, зг≥дно з≥ ст. 12 —татуту, ос≥б р¤дового та начальницького складу повинно зд≥йснюватис¤ в≥дкрито, ¤к правило, в орган≥ або п≥дрозд≥л≥ (служб≥), в ¤кому працюЇ особа, ¤ку представл¤ють до заохоченн¤.

ѕрац≥вник м≥л≥ц≥њ, що маЇ дисципл≥нарне ст¤гненн¤, заохочуЇтьс¤ шл¤хом зн¤тт¤ накладеного ст¤гненн¤, але не ран≥ше н≥ж через три м≥с¤ц≥ з дн¤ виданн¤ наказу.

ƒострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ в раз≥, ¤кщо прац≥вник м≥л≥ц≥њ ставленн¤м до служби ≥ повед≥нкою дов≥в своЇ виправленн¤. ѕри особливих службових заслугах, зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ може застосовуватис¤ у вигл¤д≥ додаткового засобу заохоченн¤.

Ќагородженн¤ грошовою винагородою може бути застосоване в межах кошт≥в п≥дрозд≥лу, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ на такий вид заохоченн¤. –озм≥р грошовоњ винагороди встановлюЇтьс¤ начальником п≥дрозд≥лу в≥дпов≥дно до дос¤гнень ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу в бойов≥й п≥дготовц≥ та при зразковому виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в.

ѕропозиц≥њ щодо заохоченн¤ грошовою винагородою можуть подаватис¤ безпосередн≥м начальником п≥длеглого до в≥дд≥лу кадр≥в, ¤кий готуЇ списки та проект наказу по особовому складу, ≥ подаЇ кер≥внику. Ќагородженн¤ ц≥нним подарунком Ї одним ≥з вид≥в заохоченн¤, але окремого пор¤дку (≥нструкц≥њ) на даний момент не ≥снуЇ, тому застосовуЇтьс¤ на загальних п≥дставах.

≤нструкц≥¤, ¤ка затверджена наказом ћ¬— ”крањни в≥д 5 червн¤ 2007 року є 180 Уѕро систему заохочень у ћ¬— ”крањниФ, визначаЇ Їдиний пор¤док застосуванн¤ в≥домчих заохочувальних в≥дзнак до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, громад¤н ”крањни та ≥ноземних громад¤н, положенн¤ про них та њх описи.

«азначеною ≤нструкц≥Їю визначено види основних в≥дзнак ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни:

Уѕочесний прац≥вник ћ¬— ”крањниФ;

УЋицар «аконуФ;

У’рест —лавиФ;

У«а безпеку народуФ ≤ та ≤≤ ступен≥в;

†У«акон ≥ честьФ;

Уѕочесний знак ћ¬— ”крањниФ;

У«а в≥дзнаку в служб≥Ф ≤ та II ступен≥в;

У«а м≥жнародне сп≥вроб≥тництво у правоохоронн≥й д≥¤льност≥Ф;

У«а спри¤нн¤ органам внутр≥шн≥х справ ”крањниФ;

У«а розвиток науки, техн≥ки та осв≥тиФ ≤ та II ступен≥в;

У«а миротворчу д≥¤льн≥стьФ;

У«а сумл≥нну службуФ ≤, II та ≤≤≤ ступен≥в;

У¬огнепальна збро¤Ф;

Уѕочесна грамота ћ¬— ”крањниФ

¬иди в≥дзнак структурних п≥дрозд≥л≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни:

Уѕочесна в≥дзнака √”Ѕќ« ћ¬— ”крањниФ ≤ та II ступен≥в;

нагрудний знак У√”Ѕќ« ћ¬— ”крањниФ;

У«а доблесть ≥ в≥двагу в служб≥ карного розшукуФ ≤ та II ступен≥в;

У«а заслуги в боротьб≥ з економ≥чною злочинн≥стюФ ≤ та II ступен≥в;

†У«а зразкове виконанн¤ завдань з охорони громадського пор¤дкуФ ≤ та II ступен≥в;

У«разковий д≥льничний ≥нспекторФ;

У«а спри¤нн¤ в охорон≥ громадського пор¤дкуФ;

У«а протид≥ю наркозлочинност≥Ф ≤ та ≤≤ ступен≥в;

У«а спри¤нн¤ протид≥њ наркозлочинност≥Ф;

У«а протид≥ю дит¤ч≥й злочинност≥Ф ≤ та II ступен≥в;

У«а спри¤нн¤ протид≥њ правопорушенн¤м у дит¤чому середовищ≥Ф;

У«а бездоганну службуФ ≤ та II ступен≥в (в≥дзнака ƒержавто≥нспекц≥њ ћ¬— ”крањни);

У«а в≥ддан≥сть служб≥Ф ≤ та II ступен≥в (в≥дзнака ƒепартаменту оперативноњ служби);

в≥дзнака ÷ентрального бюро ≤нтерполу У«а заслугиФ ≤ та II ступен≥в;

в≥дзнака ƒепартаменту ƒержавноњ служби охорони У«а в≥дзнакуФ;

в≥дзнака експертноњ служби ћ¬— ”крањни У«а бездоганну службуФ.

Ќагородженн¤ в≥домчими в≥дзнаками зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, посл≥довно, в≥дпов≥дно до њх значущост≥, у наступному пор¤дку:

ѕочесна грамота ћ¬— ”крањни;

У«а в≥дзнаку в служб≥Ф II ступен¤;

У«а в≥дзнаку в служб≥Ф ≤ ступен¤;

Уѕочесний знак ћ¬— ”крањниФ;

У«акон ≥ честьФ;

У«а безпеку народуФ II ступен¤;

У«а безпеку народуФ ≤ ступен¤;

У’рест —лавиФ;

УЋицар «аконуФ;

Уѕочесний прац≥вник ћ¬— ”крањниФ.

ƒострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ передбачено †††††††††††††п. 35 Уѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справФ, затверджене постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 липн¤ 1991 року є 114.

ƒострокове спец≥альне званн¤ присвоюЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ не менше половини встановленого строку вислуги в спец≥альному званн≥ та при в≥дпов≥дност≥ спец≥ального званн¤, що присвоюЇтьс¤, званню, передбаченому займаною штатною посадою.

„ергове спец≥альне званн¤ на один ступ≥нь вище спец≥ального званн¤, передбаченого штатною посадою, присвоюЇтьс¤:

п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку вислуги у спец≥альному званн≥ особам начальницького складу, ¤к≥ мають вчений ступ≥нь;

п≥сл¤ зак≥нченн¤ не менше ¤к п≥втора строку вислуги в попередньому спец≥альному званн≥.

ƒостроков≥ та чергов≥ спец≥альн≥ званн¤ ¤к вид заохоченн¤ застосовуютьс¤ начальниками п≥дрозд≥л≥в зг≥дно з повноваженн¤ми.

ƒан≥ заохоченн¤ оформл¤ютьс¤ на п≥дстав≥ поданн¤ наказом.

Ќагородженн¤ в≥дзнакою ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ У¬огнепальна збро¤Ф передбачене дл¤ нагородженн¤ прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ за особист≥ заслуги в забезпеченн≥ нац≥ональноњ безпеки, бездоганну багатор≥чну службу, зразкове виконанн¤ в≥йськового та службового обовТ¤зку, ви¤влен≥ при цьому честь ≥ доблесть.

¬исуненн¤ кандидатур дл¤ нагородженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ≥н≥ц≥ативи кер≥вник≥в п≥дрозд≥л≥в.

ƒл¤ заохоченн¤ до кадрового п≥дрозд≥лу складаютьс¤ поданн¤ до нагородженн¤ в≥домчою в≥дзнакою, у ¤кому зазначаютьс¤ заслуги особи, що стали п≥дставою дл¤ њњ нагородженн¤, та оформл¤Їтьс¤ наказом.

–азом з в≥домчою в≥дзнакою нагородженому вручаЇтьс¤ зав≥рена коп≥¤ наказу, ¤ка Ї п≥дставою дл¤ реЇстрац≥њ вказаноњ зброњ в органах ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни.

«бро¤, що Ї в≥дзнакою У¬огнепальна збро¤Ф, мають право збер≥гати, носити ≥ застосовувати њњ в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства ”крањни.

ѕередача зброњ ≥ншим особам або њњ в≥дчуженн¤ заборон¤Їтьс¤.

 

—татт¤ 10. ѕрава начальник≥в щодо застосуванн¤ заохочень.

ћ≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни належить право застосуванн¤ заохоченн¤, передбачен≥ цим —татутом, до вс≥х ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу.

≤нш≥ начальники застосовують заохоченн¤ до п≥длеглих у межах прав, наданих њм м≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни.

Ќачальник, ¤кий не над≥лений правами застосуванн¤ заохочень, маЇ право внести поданн¤ чи порушити клопотанн¤ про заохоченн¤ п≥длеглого перед старшим пр¤мим начальником.

 

Ќайменуванн¤ посад начальник≥в, њх права щодо застосуванн¤ заохочень:

ѕерший заступник ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (кр≥м накладеного ћ≥н≥стром);

оголошенн¤ под¤ки;

нагородженн¤ грошовою винагородою;

нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

нагородженн¤ в≥дзнаками ћ¬— ”крањни (в≥дпов≥дно до прав, наданих ћ≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни);

дострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ (р¤довому, молодшому начальницькому складу);

присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤ вищого на один ступ≥нь в≥д званн¤, передбаченого займаною штатною посадою (р¤довому, молодшому начальницькому складу).

«аступник ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (кр≥м накладених ћ≥н≥стром та першим заступником ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни);

оголошенн¤ под¤ки;

нагородженн¤ грошовою винагородою;

нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

нагородженн¤ в≥дзнаками ћ¬— ”крањни (в≥дпов≥дно до прав наданих ћ≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни);

дострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ (р¤довому, молодшому начальницькому складу);

присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤, вищого на один ступ≥нь в≥д званн¤, передбаченого займаною посадою (р¤довому, молодшому начальницькому складу).

ƒиректор ƒержавного департаменту, начальник ƒепартаменту, ƒержавного науково-досл≥дного експертного-крим≥нал≥стичного центру, головного управл≥нн¤, самост≥йного управл≥нн¤:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним);

оголошенн¤ под¤ки;

нагородженн¤ грошовою винагородою (стосуЇтьс¤ п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ Ї розпор¤дниками бюджетних кошт≥в);

нагородженн¤ ц≥нним подарунком (стосуЇтьс¤ п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ Ї розпор¤дниками бюджетних кошт≥в);

нагородженн¤ почесною грамотою (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу)

нагородженн¤ в≥домчими в≥дзнаками (в≥дпов≥дно до прав, наданих ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

Ќачальник √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, ƒƒ—ќ при ћ¬— ”крањни, ƒержавного науково-досл≥дного ≥нституту:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним або кер≥вником структурного п≥дрозд≥лу за п≥дпор¤дкован≥стю);

оголошенн¤ под¤ки;

нагородженн¤ грошовою винагородою;

нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

нагородженн¤ почесною грамотою (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

нагородженн¤ в≥дзнаками ћ¬— ”крањни (в≥дпов≥дно до прав, наданих ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни);

дострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ (р¤довому, молодшому начальницькому складу);

присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤, вищого на одну ступ≥нь в≥д званн¤ передбаченого займаною штатною посадою (р¤довому, молодшому начальницькому складу).

ѕерший заступник, заступник начальника √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним або кер≥вником структурного п≥дрозд≥лу за п≥дпор¤дкован≥стю);

оголошенн¤ под¤ки.

–ектор ун≥верситету, ректор академ≥њ, начальник юридичного ≥нституту:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним або кер≥вником структурного п≥дрозд≥лу за п≥дпор¤дкован≥стю);

оголошенн¤ под¤ки;

наданн¤ дозволу на позачергове зв≥льненн¤ з розташуванн¤ навчального закладу;

наданн¤ короткостроковоњ в≥дпустки до 5 д≥б;

нагородженн¤ грошовою винагородою;

нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

направленн¤ батькам курсанта листа з под¤кою;

нагородженн¤ особистою фотокарткою курсанта або слухача, сфотографованого б≥л¤ розгорнутого прапора навчального закладу;

нагородженн¤ почесною грамотою (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

нагородженн¤ в≥дзнаками ћ¬— ”крањни (в≥дпов≥дно до прав, наданих ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни);

дострокове присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ (р¤довому, молодшому начальницькому складу);

присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤, вищого на одну ступ≥нь в≥д званн¤, передбаченого займаною штатною посадою (р¤довому, молодшому начальницькому складу).

ѕерший проректор, проректор ун≥верситету (академ≥њ) перший заступник, заступник начальника юридичного ≥нституту:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним або кер≥вником структурного п≥дрозд≥лу за п≥дпор¤дкован≥стю);

оголошенн¤ под¤ки;

наданн¤ дозволу на позачергове зв≥льненн¤ з розташуванн¤ навчального закладу;

наданн¤ короткостроковоњ в≥дпустки до 5 д≥б.

 омандир полку, начальник м≥ського, районного, м≥ського, районного †управл≥нн¤, в≥дд≥лу, начальник л≥н≥йного управл≥нн¤, в≥дд≥лу, управл≥нн¤ (в≥дд≥лу) ƒержавноњ служби охорони при √ћ¬—, ”ћ¬—, начальник  азенного науково-виробничого обТЇднанн¤ У‘ортФ ћ¬— ”крањни, ÷ентральноњ бази ресурсного забезпеченн¤, ÷ентру безпеки дорожнього руху:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним);

оголошенн¤ под¤ки;

нагородженн¤ грошовою винагородою;

нагородженн¤ ц≥нним подарунком;

нагородженн¤ почесною грамотою (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу);

занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ (п≥дпор¤дкованого органу, п≥дрозд≥лу).

Ќачальник навчально-наукового ≥нституту, факультету, курсу, вищого училища, училища профес≥йноњ п≥дготовки прац≥вник≥в ќ¬—:

дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (накладеного ним або кер≥вником структурного п≥дрозд≥лу за п≥дпор¤дкован≥стю);

оголошенн¤ под¤ки.

(Ќаказ ћ¬— ”крањни в≥д 19.01.2007 є 16 Уѕро дисципл≥нарний статут ќ¬—Ф).

 

—татт¤ 11. ѕор¤док застосуванн¤ заохочень.

«аохоченн¤ оформл¤Їтьс¤ наказом. «м≥ст наказу оголошуЇтьс¤ особовому складу органу внутр≥шн≥х справ, а до в≥дома особи р¤дового або начальницького складу, ¤ку заохочено, доводитьс¤ персонально.

ќсоба р¤дового або начальницького складу, ¤ка маЇ дисципл≥нарне ст¤гненн¤, може заохочуватис¤ лише п≥сл¤ дострокового зн¤тт¤ цього ст¤гненн¤, але не ран≥ше н≥ж через три м≥с¤ц≥ з дн¤ виданн¤ наказу.

ƒострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ у раз≥, ¤кщо особа р¤дового або начальницького складу ставленн¤м до служби ≥ повед≥нкою доведе своЇ виправленн¤.

«а мужн≥сть, в≥двагу, героњзм, особлив≥ заслуги в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, охорон≥ громадського пор¤дку, тривалу бездоганну службу особи р¤дового ≥ начальницького складу можуть подаватис¤ до нагородженн¤ державними нагородами та в≥дзнаками ѕрезидента ”крањни незалежно в≥д на¤вност≥ дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

ѕоданн¤ про присвоЇнн¤ почесних звань, нагородженн¤ ц≥нним подарунком, грошовою винагородою, ѕочесною грамотою, в≥дзнаками ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, у тому числ≥ в≥дзнакою У¬огнепальна збро¤Ф, занесенн¤ на Уƒошку пошаниФ встановлюЇ ћ≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ”крањни.

ѕор¤док дострокового присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤, вищого на ступ≥нь в≥д званн¤, передбаченого займаною штатною посадою, встановлюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом.

 

«агальний пор¤док представленн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ до в≥дзначенн¤ державними нагородами ”крањни, в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками та присвоЇнн¤ спец≥альних звань у пор¤дку заохочень пол¤гаЇ у наступному.

«аохоченн¤ прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ або присвоЇнн¤ њм чергових спец≥альних звань, ¤к вид заохочень, маЇ застосовуватись лише за конкретн≥ заслуги в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, персональну участь у розкритт≥ резонансних злочин≥в, охорону громадського пор¤дку, вагомий особистий внесок у роботу правоохоронних орган≥в ≥, у виключних випадках, Ц за зразкове виконанн¤ своњх службових обовТ¤зк≥в.

¬исуненн¤ кандидатур (маЇ розгл¤датись не менше трьох кандидат≥в) маЇ зд≥йснюватись в≥дкрито, ¤к правило, в орган≥ або п≥дрозд≥л≥ (служб≥), в ¤кому проход¤ть службу особи, ¤к≥ подаютьс¤ до заохоченн¤, з безумовним дотриманн¤м вимог в≥дпов≥дних статут≥в державних нагород, почесних звань ”крањни, положень про в≥домч≥ заохочувальн≥ в≥дзнаки, нормативно-правових акт≥в щодо дотриманн¤ терм≥н≥в перебуванн¤ у на¤вному званн≥ та займан≥й посад≥.

ѕри розгл¤д≥ кандидат≥в на заохоченн¤ маЇ враховуватис¤ думка рад збор≥в р¤дового, молодшого, середнього ≥ старшого начальницького складу, колег≥й ≥ кадрових ком≥с≥й головних управл≥нь, управл≥нь ћ¬— ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, на транспорт≥, √оловного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х в≥йськ (дал≥ Ц √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, √”¬¬), учених рад вищих навчальних заклад≥в ≥з зазначених питань, а в раз≥ потреби Ц м≥сцевих орган≥в влади та управл≥нн¤. Ќа зборах обовТ¤зковою Ї присутн≥сть кер≥вника √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, √”¬¬ Ц куратора цих орган≥в (п≥дрозд≥л≥в, служб) та представник≥в служби роботи з персоналом ≥ внутр≥шньоњ безпеки. « метою дотриманн¤ обТЇктивност≥ при добор≥ кандидатур на заохоченн¤ голосуванн¤ проводитьс¤ таЇмно.

Ќа ос≥б, г≥дних нагородженн¤ в≥дзнакою, складаютьс¤ нагородн≥ листи або поданн¤ встановленого зразка. ¬ит¤ги з в≥дпов≥дних р≥шень колег≥њ та протокол≥в рад збор≥в за п≥дписами голови та секретар¤ колег≥њ (–ади збор≥в), а також кер≥вника п≥дрозд≥лу внутр≥шньоњ безпеки, зав≥рен≥ в≥дпов≥дними печатками, подаютьс¤ до ћ¬— ”крањни разом з нагородними листами.

ќсоба р¤дового або начальницького складу, ¤ка маЇ дисципл≥нарне ст¤гненн¤, може заохочуватис¤ лише п≥сл¤ дострокового зн¤тт¤ цього ст¤гненн¤, але не ран≥ше н≥ж через три м≥с¤ц≥ з дн¤ виданн¤ в≥дпов≥дного наказу про накладанн¤ в≥дпов≥дного ст¤гненн¤.

≤нформац≥¤ про прийн¤те р≥шенн¤ щодо направленн¤ кандидат≥в до в≥дзначенн¤ державними нагородами ”крањни, в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками, присвоЇнн¤ спец≥альних звань у пор¤дку заохоченн¤ маЇ доводитис¤ до в≥дома особового складу органу (п≥дрозд≥лу, служби) внутр≥шн≥х справ, а за потреби Ц висв≥тлюватис¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

Ќа ос≥б, г≥дних нагородженн¤ державною нагородою ”крањни, складаЇтьс¤ нагородний лист зг≥дно з≥ зразком, затвердженим  ом≥с≥Їю державних нагород та геральдики при ѕрезидентов≥ ”крањни в≥д 17 березн¤ 2003 року.

Ќа ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ та цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, ¤к≥ подаютьс¤ до нагородженн¤ в≥дзнаками ¬ерховноњ –ади ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, готуютьс¤ нагородн≥ матер≥али зг≥дно з вимогами ѕоложенн¤ про ѕочесну грамоту та √рамоту ¬ерховноњ –ади ”крањни, затвердженого постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 15 грудн¤ 2005 року є 3216-IV, та ѕоложенн¤ про ѕочесну грамоту  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, затвердженого постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 грудн¤ 2003 року є 2021, в≥дпов≥дно.

Ќа ос≥б, г≥дних нагородженн¤ в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками, складаютьс¤ нагородн≥ листи встановленого зразка зг≥дно з вимогами наказу ћ¬— ”крањни в≥д 5 червн¤ 2007 року є 180 Уѕро систему заохочень у ћ¬— ”крањниФ.

ѕри п≥дготовц≥ нагородних лист≥в сл≥д в≥дзначати особисту участь прац≥вника в розкритт≥ резонансних, т¤жких, групових та ≥нших злочин≥в, зв≥льненн≥ заручник≥в та знешкодженн≥ злочинц≥в, охорон≥ громадського пор¤дку, його см≥лив≥ та р≥шуч≥ д≥њ при затриманн≥ правопорушник≥в, член≥в злочинних угруповань, к≥льк≥сть розсл≥дуваних та завершених особливо важливих ≥ резонансних крим≥нальних справ, ≥нш≥ результати службовоњ д≥¤льност≥, дос¤гненн¤ ¤ких Ї п≥дставою дл¤ нагородженн¤ в≥домчою в≥дзнакою.

ѕри п≥дготовц≥ матер≥ал≥в на кер≥вник≥в орган≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в внутр≥шн≥х справ в≥д начальника в≥дд≥ленн¤ й вище в обовТ¤зковому пор¤дку надаютьс¤ в≥домост≥ про стан дисципл≥ни та законност≥ серед п≥длеглих, њх роль у сп≥впрац≥ з м≥сцевими органами виконавчоњ влади, взаЇмод≥ю ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ, ступ≥нь дов≥ри та поваги населенн¤ до них особисто ≥ кер≥вництва п≥дрозд≥л≥в у ц≥лому, р≥вень њх авторитету ¤к кер≥вник≥в служб серед п≥длеглих.

ѕ≥дрозд≥лом внутр≥шньоњ безпеки за письмовим запитом п≥дрозд≥лу роботи з персоналом прот¤гом трьох д≥б (а за потреби Ц нев≥дкладно) надаютьс¤ та долучаютьс¤ до нагородних матер≥ал≥в дов≥дки про в≥дсутн≥сть або на¤вн≥сть в≥домостей, що перешкоджають заохоченню чи присвоЇнню чергового спец≥ального званн¤ в пор¤дку заохоченн¤.

Ќа ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ та цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, ¤к≥ подаютьс¤ до ћ¬— ”крањни дл¤ заохоченн¤, надаютьс¤ так≥ матер≥али:

†нагородн≥ листи (поданн¤);

†вит¤ги з в≥дпов≥дних р≥шень колег≥њ ≥ протокол≥в рад збор≥в за п≥д≠пи≠сами голови та секретар¤ колег≥њ (–ади збор≥в), зав≥рен≥ в≥дпов≥дними печат≠ками;

вит¤ги з послужного списку кандидата про на¤вн≥ заохоченн¤ ≥з зазначенн¤м виду заохоченн¤, номера ≥ дати виданн¤ наказу в≥дпов≥дним структурним п≥дрозд≥лом системи ћ¬— ”крањни;

дов≥дки про в≥дсутн≥сть чинних дисципл≥нарних ст¤гнень;

дов≥дки п≥дрозд≥лу внутр≥шньоњ безпеки про в≥дсутн≥сть або на¤вн≥сть в≥домостей, що перешкоджають заохоченню чи присвоЇнню чергового спец≥ального званн¤ в пор¤дку заохоченн¤.

ѕоданн¤ про присвоЇнн¤ чергових спец≥альних ≥ в≥йськових звань у пор¤дку заохоченн¤ розгл¤даютьс¤ лише п≥сл¤ отриманн¤ кандидатами позитивних результат≥в тестуванн¤ з≥ службовоњ п≥дготовки, про що робитьс¤ в≥дм≥тка на поданн≥ про присвоЇнн¤ званн¤, або надаЇтьс¤ в≥дпов≥дна дов≥дка, ¤ка також долучаЇтьс¤ до нагородних матер≥ал≥в.

Ќагородн≥ матер≥али, супров≥дн≥ листи до них, що надсилаютьс¤ до ћ¬— ”крањни, п≥дписуютьс¤ виключно начальником √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, √”¬¬, ректором вищого навчального закладу або особою, ¤ка виконуЇ його обовТ¤зки, мають пройти реЇстрац≥ю в п≥дрозд≥лах документального забезпеченн¤ (секретар≥ат≥, канцел¤р≥њ).

≤нформац≥¤ про прийн¤те р≥шенн¤ щодо направленн¤ списку кандидат≥в на в≥дзначенн¤ державними нагородами ”крањни, в≥дзнаками ¬ерховноњ –ади ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками, присвоЇнн¤ спец≥альних ≥ в≥йськових звань у пор¤дку заохоченн¤ маЇ доводитись до в≥дома особового складу органу (п≥дрозд≥лу, служби) системи ћ¬— ”крањни.

Ќагородн≥ матер≥али на в≥дзначенн¤ державними нагородами ”крањни, в≥дзнаками ¬ерховноњ –ади ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками, присвоЇнн¤ спец≥альних ≥ в≥йськових звань у пор¤дку заохоченн¤ надсилаютьс¤ до ћ¬— ”крањни, погоджуютьс¤ у зац≥кавлених структурних п≥дрозд≥лах та винос¤тьс¤ на розгл¤д Ќагороджувальноњ ком≥с≥њ ћ≥н≥стерства, ¤ка приймаЇ р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть нагородженн¤ кандидата. ” раз≥ необх≥дност≥ зазначен≥ матер≥али винос¤тьс¤ на розгл¤д колег≥њ ћ¬—, ¤ка приймаЇ ним остаточне р≥шенн¤.

ѕри п≥дготовц≥ матер≥ал≥в на громад¤н ”крањни та ≥ноземних громад¤н, ¤к≥ подаютьс¤ до заохоченн¤ ћ¬— ”крањни за активну участь у забезпеченн≥ охорони громадського пор¤дку, д≥Їву допомогу органам внутр≥шн≥х справ у виконанн≥ покладених на них завдань, кер≥вником в≥дпов≥дного органу (п≥дрозд≥лу, служби) внутр≥шн≥х справ складаЇтьс¤ мотивоване клопотанн¤ ≥з зазначенн¤м конкретних заслуг кандидата. ѕ≥сл¤ розгл¤ду колег≥Їю √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, √”¬¬, ученою радою вищого навчального закладу та прийн¤тт¤ позитивного р≥шенн¤ клопотанн¤ надсилаЇтьс¤ до ћ¬— ”крањни.

ѕропозиц≥њ до наказ≥в ћ¬— ”крањни про заохоченн¤ прац≥вник≥в орган≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в внутр≥шн≥х справ в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, ¤к≥ брали безпосередню участь у розкритт≥ т¤жких ≥ резонансних злочин≥в або мають висок≥ результати в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю та охорон≥ громадського пор¤дку, подаютьс¤ уповноваженими на те кер≥вниками ћ≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ до встановленоњ дати, а саме:

до 15 лютого кожного року Ц стосовно ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, ¤к≥ брали участь у бойових д≥¤х на територ≥њ ≥нших держав;

до 8 березн¤ кожного року Ц стосовно ж≥нок Ц ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни;

до 26 кв≥тн¤ кожного року Ц стосовно ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, ¤к≥ брали участь у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—;

до 28 червн¤ кожного року Ц стосовно вс≥х категор≥й ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни;

до 24 серпн¤ кожного року Ц стосовно вс≥х категор≥й ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни;

до 20 грудн¤ кожного року Ц стосовно вс≥х категор≥й ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни;

незалежно в≥д терм≥ну за вказ≥вкою ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ або особи, ¤ка виконуЇ його обовТ¤зки,  стосовно вс≥х категор≥й ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни.

ќсоби р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥ внутр≥шн≥х в≥йськ та цив≥льн≥ прац≥вники системи ћ¬— ”крањни прот¤гом останнього року можуть бути заохочен≥, ¤к правило, не б≥льше двох раз≥в, у тому числ≥ один раз Ц в≥домчою в≥дзнакою (без урахуванн¤ нагородженн¤ в≥дзнакою ћ¬— Ц медаллю У«а сумл≥нну службуФ).

ѕозатерм≥нов≥ поданн¤ начальниками структурних п≥дрозд≥л≥в центрального апарату ћ≥н≥стерства, начальниками головних управл≥нь, управл≥нь ћ¬— ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, на транспорт≥, √оловного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х в≥йськ, ректорами вищих навчальних заклад≥в подаютьс¤ ћ≥н≥стров≥ виключно на ос≥б, ¤к≥ брали безпосередню участь у розкритт≥ злочин≥в, ви¤вили мужн≥сть, см≥лив≥сть п≥д час затриманн¤ небезпечних злочинц≥в, самов≥ддано працювали з ризиком дл¤ житт¤.

ѕ≥дготовка матер≥ал≥в щодо присвоЇнн¤ спец≥ального або в≥йськового званн¤ в пор¤дку заохоченн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за письмовою вказ≥вкою ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ або особи, ¤ка виконуЇ його обовТ¤зки, виключно за вагом≥ заслуги у справ≥ боротьби з≥ злочинн≥стю Ц до св¤т, зазначених у наказ≥ ћ¬— ”крањни ††††††††††††††††††в≥д 5 червн¤ 2007 року є 180 Уѕро систему заохочень у ћ¬— ”крањниФ, а також прац≥вникам орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ в≥йськовослужбовц¤м внутр≥шн≥х в≥йськ, ¤к≥ при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в ризикували житт¤м.

«г≥дно з вимогами ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 2 грудн¤ 1995 року є 1116 Уѕро впор¤дкуванн¤ в≥дзначенн¤ памТ¤тних дат ≥ юв≥лењвФ заборон¤Їтьс¤ виданн¤ наказ≥в про заохоченн¤ прац≥вник≥в за результатами п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в роботи за певний пер≥од, разових оперативних та громадських заход≥в, в≥дпрацювань та операц≥й, проведенн¤ спортивних змагань ≥ розважальних та культурно-масових заход≥в.

 ер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в центрального апарату ћ≥н≥стерства не мають права самочинно готувати проекти наказ≥в про заохоченн¤ у своњх п≥дрозд≥лах. ѕогоджен≥ з кер≥вництвом ћ¬— пропозиц≥њ щодо заохоченн¤ прац≥вник≥в орган≥в та п≥дрозд≥л≥в внутр≥шн≥х справ направл¤ютьс¤ до ƒепартаменту роботи з персоналом ћ¬— ”крањни дл¤ п≥дготовки до њх розгл¤ду Ќагороджувальною ком≥с≥Їю ћ≥н≥стерства ≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ в установленому пор¤дку.

 ер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в з нагоди профес≥йних св¤т, визначених законодавством ”крањни, дозвол¤Їтьс¤ заохочувати лише цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни.

Ќачальникам структурних п≥дрозд≥л≥в центрального апарату ћ≥н≥стерства, головних управл≥нь, управл≥нь ћ¬— ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, на транспорт≥, √оловного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х в≥йськ, ректорам вищих навчальних заклад≥в системи ћ¬— сл≥д суворо дотримуватис¤ вимог рознар¤дки щодо к≥лькост≥ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ та цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, пропозиц≥њ щодо заохоченн¤ ¤ких подаютьс¤ в≥дпов≥дно до наказу ћ¬— ”крањни в≥д 5 червн¤ 2007 року є 180 Уѕро систему заохочень у ћ¬— ”крањниФ.

≤нструкц≥¤, затверджена наказом ћ¬— ”крањни в≥д 5 червн¤ 2007 року є 180 Уѕро систему заохочень у ћ¬— ”крањниФ, визначаЇ Їдиний пор¤док застосуванн¤ в≥домчих заохочувальних в≥дзнак до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, цив≥льних прац≥вник≥в системи ћ¬— ”крањни, громад¤н ”крањни та ≥ноземних громад¤н, положенн¤ про них та њх описанн¤ (див. коментар до ст. 9).

” рег≥ональних, транспортних органах, вищих навчальних закладах системи ћ¬—, а також √оловному управл≥нн≥ внутр≥шн≥х в≥йськ ћ¬— ”крањни, нагородн≥ листи про нагородженн¤ ѕочесною грамотою, в≥дзнаками У«а в≥дзнаку в служб≥Ф ††††††≤ або II ступен¤, У«а спри¤нн¤ органам внутр≥шн≥х справ ”крањниФ готуютьс¤ у в≥дпов≥дних органах або п≥дрозд≥лах внутр≥шн≥х справ, територ≥альних командуванн¤х внутр≥шн≥х в≥йськ ≥ винос¤тьс¤ на розгл¤д в≥дпов≥дноњ колег≥њ головного управл≥нн¤, управл≥нн¤ ћ¬— ”крањни чи вченоњ ради навчального закладу дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤.

” раз≥ позитивного вир≥шенн¤ питанн¤ в≥дпов≥дним кер≥вником видаЇтьс¤ наказ про нагородженн¤. ƒо наказ≥в внос¤тьс¤ лише нетаЇмн≥ дан≥ та в≥дкрита ≥нформац≥¤. Ќакази на прац≥вник≥в спец≥альних п≥дрозд≥л≥в оформлюютьс¤ в пор¤дку, встановленому дл¤ веденн¤ таЇмного д≥ловодства, ≥ подаютьс¤ окремо.

¬≥домч≥ заохочувальн≥ в≥дзнаки нагородженим особам вручаютьс¤ в≥дпов≥дними кер≥вниками, ¤ким надано таке право, або за њх дорученн¤м ≥ншими посадовими особами. Ќагородженому разом з в≥дзнакою вручаЇтьс¤ в≥дпов≥дне посв≥дченн¤.

ѕро факт нагородженн¤ в≥дзнакою робитьс¤ в≥дпов≥дний запис в особов≥й справ≥.

”с≥ в≥домч≥ заохочувальн≥ в≥дзнаки, кр≥м виготовлених у форм≥ медалей, нос¤тьс¤ з правого боку на груд¤х ≥ розм≥щуютьс¤ нижче знак≥в до почесних звань ”крањни у два-три р¤дки за значущ≥стю.

¬≥домч≥ заохочувальн≥ в≥дзнаки, виготовлен≥ у форм≥ медалей, нос¤тьс¤ з л≥вого боку на груд¤х ≥ розм≥щуютьс¤ п≥сл¤ орден≥в ≥ медалей ”крањни, державних нагород колишнього —–—– та державних нагород ≥нших крањн (у раз≥ на¤вност≥ таких). Ќа повс¤кденн≥й форм≥ од¤гу в≥дзнаку може зам≥нити в≥дпов≥дна колодка.

ѕовторне нагородженн¤ в≥дзнаками не проводитьс¤, кр≥м нагородженн¤ ѕочесною грамотою ћ¬— ”крањни.

¬≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ вимог положень про в≥дзнаки та достов≥рн≥сть ус≥х даних, зазначених у нагородних листах, ≥нших документах, покладаЇтьс¤ на начальник≥в, ¤к≥ њх п≥дписали, та кер≥вник≥в апарат≥в роботи з персоналом.

” раз≥ втрати в≥домчоњ заохочувальноњ в≥дзнаки або посв≥дченн¤ до нењ дубл≥кати, ¤к правило, не видаютьс¤.

Ќагородженому можуть бути видан≥ дубл≥кати в≥дзнаки або посв≥дченн¤ до нењ, ¤кщо буде визнано, що втрата в≥дзнаки або посв≥дченн¤ сталас¤ внасл≥док стих≥йного лиха, бойових д≥й або з ≥нших причин, що не залежать в≥д нагородженого.

ѕро врученн¤ в≥дзнак складаЇтьс¤ протокол ≥з зазначенн¤м к≥лькост≥ вручених в≥дзнак, посв≥дчень до них ≥ дати врученн¤ зг≥дно ≥з встановленою формою, ¤кий у тижневий терм≥н надсилаЇтьс¤ до служби, ¤ка видала нагороду.

¬≥домч≥ заохочувальн≥ в≥дзнаки ≥ посв≥дченн¤ до них п≥сл¤ смерт≥ нагородженого залишаютьс¤ в його родин≥.

ѕозбавленн¤ в≥дзнаки проводитьс¤ зг≥дно з наказом кер≥вника, ¤кий маЇ право нагороджувати ц≥Їю в≥дзнакою, у раз≥ засудженн¤ нагородженого за вчиненн¤ злочину зг≥дно з вироком суду, ¤кий вступив у законну силу за в≥дпов≥дним поданн¤м.

” раз≥ невиконанн¤ вищезазначених вимог матер≥али щодо в≥дзначенн¤ державними нагородами ”крањни, в≥дзнаками ¬ерховноњ –ади ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, в≥домчими заохочувальними в≥дзнаками, присвоЇнн¤ спец≥альних ≥ в≥йськових звань у пор¤дку заохоченн¤ ћ≥н≥стерством не розгл¤даютьс¤.

« метою вихованн¤ особового складу, зм≥цненн¤ авторитету ћ¬— ”крањни в засобах масовоњ ≥нформац≥њ широко висв≥тлюютьс¤ акц≥њ вшануванн¤ кращих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ та в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ, ¤к≥ ви¤вили особисту мужн≥сть ≥ в≥двагу в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, в≥ддан≥сть ѕрис¤з≥ прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ, високий профес≥онал≥зм, ≥н≥ц≥ативу й наполеглив≥сть у розкритт≥ т¤жких резонансних злочин≥в або отримали пораненн¤ при охорон≥ громадського пор¤дку чи затриманн≥ небезпечних злочинц≥в.

ѕредставленн¤ прац≥вник≥в ќ¬— до в≥дзначенн¤ державними нагородами, кр≥м зазначеного пор¤дку, мають своњ особливост≥.

 лопотанн¤ про в≥дзначенн¤ державними нагородами порушуЇтьс¤ перед в≥дпов≥дними органами внутр≥шн≥х справ вищого р≥вн¤.

ѕоданн¤ про в≥дзначенн¤ державними нагородами, що вноситьс¤ ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни, попередньо письмово погоджуЇтьс¤ з –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, в≥дпов≥дними обласними,  ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми.

ќсобу, ¤ку в≥дзначено державною нагородою, може бути представлено до наступного нагородженн¤ не ран≥ше н≥ж через три роки п≥сл¤ попереднього нагородженн¤, за вин¤тком представленн¤ до нагороди за ви¤влену особисту мужн≥сть ≥ героњзм.

ќсоб≥, удостоЇн≥й державноњ нагороди, вручаЇтьс¤ державна нагорода та документ, що посв≥дчуЇ нагородженн¤.

¬рученн¤ державних нагород та документ≥в про нагородженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ гласно в урочист≥й обстановц≥. ѕеред врученн¤м оголошуЇтьс¤ ”каз ѕрезидента ”крањни про нагородженн¤.

¬рученн¤ державних нагород та документ≥в про нагородженн¤ маЇ бути проведено прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ набранн¤ чинност≥ ”казом ѕрезидента ”крањни про нагородженн¤.

ѕро врученн¤ державних нагород та документ≥в про нагородженн¤ складаЇтьс¤ протокол врученн¤ державних нагород ”крањни за встановленою формою, п≥дписуЇтьс¤ особою, ¤ка њх вручала, та скр≥плюЇтьс¤ печаткою органу, ¤кий проводив врученн¤.

ѕротокол надсилаЇтьс¤ до управл≥нн¤ державних нагород та геральдики не п≥зн≥ше ¤к через тиждень п≥сл¤ врученн¤ державних нагород[1].

™ певн≥ особливост≥ при представленн≥ прац≥вник≥в ќ¬— до в≥дзнаки почесна грамота  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕоданн¤ про нагородженн¤ почесною грамотою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни вноситьс¤ ћ≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕочесною грамотою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤к правило, нагороджуютьс¤ особи, ¤к≥ ран≥ше заохочувались почесною грамотою ћ¬— ”крањни.

 

ƒо поданн¤ додаютьс¤ так≥ документи:

вит¤г ≥з р≥шенн¤ колег≥њ ћ¬— ”крањни;

≥нформац≥¤ про результати оперативно-службовоњ д≥¤льност≥ прац≥вника, ¤кий представл¤Їтьс¤ до нагородженн¤;

дов≥дка про стан справ в орган≥, ¤кщо до нагородженн¤ представл¤ютьс¤ њх кер≥вники, ¤ка погоджуЇтьс¤ з в≥дпов≥дними п≥дрозд≥лами;

б≥ограф≥чна дов≥дка (статистика) встановленого зразка, засв≥дчена п≥дписом кер≥вника п≥дрозд≥лу по робот≥ з персоналом та скр≥плена печаткою, в ¤к≥й зазначаютьс¤ в≥домост≥ про державн≥ нагороди кандидата за останн≥ три роки.

ѕоданн¤ про нагородженн¤ почесною грамотою та додан≥ до нього документи розгл¤даютьс¤ ћ≥н≥стром  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ надсилаютьс¤ до ком≥с≥њ з попереднього розгл¤ду питань нагородженн¤ почесною грамотою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та структурного п≥дрозд≥лу секретар≥ату  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий опрацьовуЇ матер≥али та ≥нформуЇ про св≥й висновок на зас≥данн≥ ком≥с≥њ.

” раз≥ прийн¤тт¤  ом≥с≥Їю позитивного р≥шенн¤ структурний п≥дрозд≥л секретар≥ату готуЇ проект постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий голова ком≥с≥њ вносить на зас≥данн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ” раз≥ прийн¤тт¤ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ƒепартамент кадрового забезпеченн¤ та персоналу секретар≥ату забезпечуЇ належне оформленн¤ бланка почесноњ грамоти.

¬рученн¤ почесноњ грамоти ≥ памТ¤тного знака в≥дбуваЇтьс¤ в урочист≥й обстановц≥.[2]

 

 

–озд≥л IV

ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќј–Ќ≤ —“я√Ќ≈ЌЌя

 

—татт¤ 12. ¬иди дисципл≥нарних ст¤гнень

Ќа ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ за порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни можуть накладатис¤ так≥ види дисципл≥нарних ст¤гнень:

1) усне зауваженн¤;

2) зауваженн¤;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

6) зв≥льненн¤ з посади;

7) пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь;

8) зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ.

 

Ќорми  одексу закон≥в про працю ”крањни (дал≥ Ц  «пѕ) зобовТ¤зують ус≥х роб≥тник≥в ≥ службовц≥в працювати сумл≥нно, своЇчасно ≥ точно виконувати розпор¤дженн¤ начальник≥в, додержуватись службовоњ дисципл≥ни та типових правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку. јле в них надаЇтьс¤ далеко не повний перел≥к трудових обовТ¤зк≥в прац≥вник≥в.

¬каз≥вка на обовТ¤зок додержанн¤ трудовоњ дисципл≥ни охоплюЇ собою вс≥ ≥нш≥ обовТ¤зки прац≥вник≥в, усуваючи вс≥ прогалини в перел≥ку обовТ¤зк≥в, допущен≥ в ст. 139  «пѕ ≥ “ипових правилах.

ƒо трудових обовТ¤зк≥в прац≥вник≥в, зокрема, належать так≥:

виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. «м≥ст цього обовТ¤зку включаЇ не лише виконанн¤ прац≥вником трудовоњ функц≥њ, але ≥ додержанн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни, забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ ¤кост≥ прац≥ та њњ результат≥в встановленим вимогам, виконанн¤ встановлених норм прац≥, виконанн¤ розпор¤джень ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють кер≥вництво процесом прац≥;

додержуватись встановлений режим роботи, робочий час використовувати дл¤ продуктивноњ прац≥, вживати заход≥в до усуненн¤ причин, що перешкоджають нормальному виконанню роботи, або утруднюють њњ переб≥г;

додержуватись правил охорони прац≥, техн≥ки безпеки, виробничоњ сан≥тар≥њ, г≥г≥Їни прац≥, працювати у виданому спецод¤з≥, спецвзутт≥, користуватис¤ необх≥дними засобами ≥ндив≥дуального захисту;

утримувати своЇ робоче м≥сце, устаткуванн¤ та пристосуванн¤ в пор¤дку, чистот≥ та справному стан≥, а також додержуватис¤ чистоти в цеху (в≥дд≥л≥) та на територ≥њ п≥дприЇмства;

дбайливо ставитис¤ до майна власника, використовувати в≥дпов≥дно до встановлених правил машини та ≥нш≥ предмети, видан≥ прац≥вников≥ в користуванн¤; ощадливо ≥ рац≥онально використовувати сировину, матер≥али, енерг≥ю, паливо та ≥нш≥ матер≥альн≥ ресурси, додержуватис¤ встановленого пор¤дку збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей та документ≥в;

утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤к≥ заважають ≥ншим прац≥вникам виконувати њх трудов≥ обовТ¤зки.

™ п≥дстави стверджувати, що обовТ¤зок прац≥вника додержуватис¤ трудовоњ дисципл≥ни в м≥сцевих правилах внутр≥шнього трудового розпор¤дку може бути розширено за рахунок обовТ¤зк≥в, ¤к≥ виход¤ть за меж≥ робочого часу. “акими Ї обовТ¤зки не розголошувати комерц≥йну таЇмницю ≥ додержуватис¤ встановлених трудовим або колективним договорами заборон або обмежень на роботу за сум≥сництвом. ¬≥дсутн≥сть зазначенн¤ в м≥сцевих правилах внутр≥шнього трудового розпор¤дку цих обовТ¤зк≥в прац≥вник≥в ускладнюЇ чи практично позбавл¤Ї власника можливост≥ застосовувати заходи дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ до прац≥вник≥в, ¤к≥ розголошують комерц≥йну таЇмницю або порушують зазначен≥ обмеженн¤.

 «пѕ визначаЇ, що трудова дисципл≥на на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х забезпечуЇтьс¤ створенн¤м необх≥дних орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи, св≥домим ставленн¤м до прац≥, методами переконанн¤, вихованн¤, а також заохоченн¤ за сумл≥нну працю.

” трудових колективах створюЇтьс¤ обстановка нетерпимост≥ до порушень трудовоњ дисципл≥ни, сувороњ товариськоњ вимогливост≥ до прац≥вник≥в, ¤к≥ несумл≥нно виконують трудов≥ обовТ¤зки. —тосовно окремих несумл≥нних прац≥вник≥в застосовуютьс¤ в необх≥дних випадках заходи дисципл≥нарного ≥ громадського впливу.

—татт¤ визначаЇ основи забезпеченн¤ дисципл≥ни прац≥ на п≥дприЇмств≥ ≥, зрештою, впливаЇ на трудов≥ в≥дносини. ≤гноруванн¤ власником цих основ може призвести до того, що трудовий сп≥р з приводу застосуванн¤ до прац≥вника дисципл≥нарного ст¤гненн¤ буде вир≥шений на користь прац≥вника саме внасл≥док недодержанн¤ власником правил ц≥Їњ статт≥.

Ќа перше м≥сце серед засоб≥в забезпеченн¤ трудовоњ дисципл≥ни †††††††††††††††††††ст. 140  «пѕ ставить створенн¤ необх≥дних орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи. якщо власник таких умов не створив, йому буде важко предТ¤вити до прац≥вник≥в вимогу суворо додержуватис¤ трудовоњ дисципл≥ни, а в конкретн≥й ситуац≥њ прац≥вник може довести, що порушенн¤, ¤ке ставитьс¤ йому за вину, викликане тим, що власник не створив орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи.

ѕ≥дставою дл¤ прит¤гненн¤ прац≥вника до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни. «акон не вимагаЇ, щоб таке порушенн¤ обовТ¤зково призводило до будь-¤ких шк≥дливих насл≥дк≥в. ƒл¤ прит¤гненн¤ прац≥вника до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ досить, щоб був заф≥ксований сам факт порушенн¤. ¬одночас насл≥дки порушенн¤ враховуютьс¤ при визначенн≥ т¤жкост≥ дисципл≥нарного проступку та вибор≥ дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

ѕорушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни визначаЇтьс¤ в п. 24 “ипових правил ¤к невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ з вини прац≥вника покладених на нього трудових обовТ¤зк≥в. ÷е визначенн¤ в п≥дзаконному акт≥ —оюзу –—– п≥дл¤гаЇ коригуванню з урахуванн¤м зм≥сту ч. 1 ст. 147  «пѕ, в ¤к≥й йдетьс¤ про порушенн¤ саме трудовоњ дисципл≥ни, а не т≥льки трудових обовТ¤зк≥в. ƒо трудових обовТ¤зк≥в прац≥вника дуже важко† в≥днести додержанн¤ обовТ¤зк≥в не розголошувати комерц≥йну таЇмницю ≥ не працювати за сум≥сництвом. јле додержанн¤ цих обовТ¤зк≥в належать до категор≥њ трудовоњ дисципл≥ни, ¤кщо т≥льки вони внесен≥ до м≥сцевих правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку, колективного чи трудового договору.

¬одночас, вина ¤к одна з ознак порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни, Ї необх≥дною дл¤ прит¤гненн¤ прац≥вника до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥. ” законодавств≥ про працю не розкриваЇтьс¤ зм≥ст категор≥њ вини, не визначаютьс¤ њњ види. ” в≥дпов≥дних випадках орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, може застосовувати за аналог≥Їю норми ≥нших галузей в≥тчизн¤ного права. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ випадк≥в, коли в д≥¤х прац≥вника м≥ститьс¤ ознака крайньоњ необх≥дност≥. якщо прац≥вник не вийшов на роботу у звТ¤зку з авар≥Їю системи центрального опаленн¤ в квартир≥, в ¤к≥й в≥н мешкаЇ, ≥ необх≥дн≥стю його особистоњ участ≥ в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, порушенн¤ трудових обовТ¤зк≥в маЇ м≥сце, але вини (нав≥ть у вигл¤д≥ недбалост≥) у д≥¤х прац≥вника немаЇ. Ќе буде вини в його д≥¤х у раз≥ потреби негайного зверненн¤ по медичну допомогу, хоча л≥карн¤ний листок прац≥вников≥ не буде виданий.

¬ласник, ¤к правило, не бере на себе обовТ¤зок доставл¤ти прац≥вник≥в на роботу власним транспортом. ѕроблема транспорту повинна вир≥шуватис¤ прац≥вником без† допомоги власника. “ому посиланн¤ прац≥вника на погану роботу м≥ського транспорту, за загальним правилом, не виключаЇ вини прац≥вника, наприклад, при зап≥зненн≥ на роботу. Ћише припиненн¤ роботи транспорту через стих≥йне лихо, авар≥њ, та ≥нш≥ надзвичайн≥ обставини виключають вину прац≥вника в зап≥зненн≥ на роботу.

”раховуючи вищезазначене, ст. 12 ƒисципл≥нарного статуту, що коментуЇтьс¤, передбачаЇ застосуванн¤ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу ќ¬— за порушенн¤ службових обовТ¤зк≥в та дисципл≥ни таких ст¤гнень, ¤к усне зауваженн¤, зауваженн¤, догана, сувора догана, попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дальн≥сть, зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь, зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ. ѕункт 22 ††††††††††††††††††††††††††ст. 92  онституц≥њ ”крањни не допускаЇ визначенн¤ ≥ншими нормативними актами, кр≥м «акону, д≥¤нь, ¤к≥ Ї дисципл≥нарними порушенн¤ми, та в≥дпов≥дальност≥ за њх вчиненн¤. “ому зазначений перел≥к дисципл≥нарних ст¤гнень у систем≥ ќ¬— Ї вичерпним.

Ќайб≥льш т¤жким ст¤гненн¤м Ї зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ. “аке зв≥льненн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу з≥ служби проводитьс¤ через порушенн¤ дисципл≥ни та службову нев≥дпов≥дн≥сть[3].

«азначен≥ особи зв≥льн¤ютьс¤ з≥ служби також за скоЇнн¤ вчинк≥в, що дискредитують званн¤ р¤дового ≥ начальницького складу ќ¬—.

ѕ≥дстави, встановлен≥ ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом ќ¬— дл¤ зв≥льненн¤ з ќ¬—, не Ї вичерпними. —татт¤ми 40 ≥ 41  «пѕ ”крањни не т≥льки конкретизуютьс¤ ц≥ п≥дстави, але й передбачаЇтьс¤ низка ≥нших п≥дстав дл¤ роз≥рванн¤ контракту (трудового договору) ≥ зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ.

” раз≥ незаконного зв≥льненн¤ особи р¤дового ≥ начальницького складу ќ¬— п≥дл¤гають поновленню на попередн≥й робот≥ (посад≥)[4].

«ниженн¤ в спец≥альному званн≥ на одну ступ≥нь ос≥б молодшого, середнього ≥ старшого начальницького складу проводитьс¤ в пор¤дку, визначеному цим статутом та ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом ќ¬—.

ќсоби молодшого, середнього ≥ старшого начальницького складу, понижен≥ в спец≥альному званн≥, поновлюютьс¤ в попередньому званн≥ не ран≥ше н≥ж через р≥к п≥сл¤ пониженн¤ званн¤ при позитивн≥й атестац≥њ, незалежно в≥д займаноњ ними штатноњ посади наказами начальник≥в, ¤к≥ прийн¤ли р≥шенн¤ про пониженн¤ в званн≥, прир≥вн¤них до них начальник≥в ≥ вищих начальник≥в. ƒо поновленн¤ особи молодшого, середнього, старшого начальницького складу в попередньому спец≥альному званн≥ ≥ присвоЇнн¤ њй чергового спец≥ального званн¤ повторне пониженн¤ в спец≥альному званн≥ не допускаЇтьс¤[5].

ќсоби начальницького складу можуть бути позбавлен≥ спец≥альних звань:

молодшого начальницького складу за вироком суду, що набрав законноњ сили, а також у пор¤дку, встановленому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни;

середнього ≥ старшого начальницького складу Ц за вироком суду, що набрав законноњ сили, або за р≥шенн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

вищого начальницького складу Ц зг≥дно ≥з законодавством.[6]

«в≥льненн¤ з посади в≥дбуваЇтьс¤ у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених трудовим законодавством та ƒисципл≥нарним статутом ќ¬—.

«в≥льненн¤ з посади допускаЇтьс¤ в раз≥ нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥, або виконанн¤ роботи внасл≥док недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ. ” таких випадках в≥дпов≥дно до результат≥в атестац≥њ прац≥вник переводитьс¤ на ≥ншу роботу.

ѕопередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ за груб≥ порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни та недобросов≥сне виконанн¤ своњх функц≥ональних обовТ¤зк≥в.

—увора догана, догана, зауваженн¤ та усне зауваженн¤ застосовуЇтьс¤ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу ќ¬— за менш суттЇв≥ та незначн≥ порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни.

 

—татт¤ 13. ѕрава начальник≥в щодо накладенн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

ћ≥н≥стров≥ внутр≥шн≥х справ ”крањни належить право накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, передбачен≥ цим —татутом, на вс≥х ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу.

≤нш≥ начальники накладають дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ в межах прав, наданих њм ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни (наказ ћ¬— ”крањни в≥д 19.01.2007 є16).

Ќачальник, ¤кий не над≥лений правом накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень, маЇ право порушити перед старшим пр¤мим начальником клопотанн¤ про прит¤гненн¤ особи р¤дового або начальницького складу до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

ѕравом накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень користуютьс¤ т≥льки пр¤м≥ начальники.

Ќачальник, ¤кий перевищив надане йому право накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за цим —татутом. ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤, накладене з порушенн¤м вимог цього —татуту, скасовуЇтьс¤ начальником, ¤кий його наклав, або старшим пр¤мим начальником.

—тарший пр¤мий начальник маЇ право прот¤гом одного м≥с¤ц¤ з дн¤ оголошенн¤ особ≥ р¤дового або начальницького складу наказу про накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ посилити, а прот¤гом року Ц помТ¤кшити чи скасувати дисципл≥нарне ст¤гненн¤, накладене п≥длеглим йому начальником, ¤кщо встановлено, що воно не в≥дпов≥даЇ т¤жкост≥ вчиненого проступку.

“ак≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ, зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь, накладаютьс¤ начальником, ¤ким надано право прийн¤тт¤ на службу до орган≥в внутр≥шн≥х справ, призначенн¤ на посаду, присвоЇнн¤ спец≥ального званн¤.

 

Ќайменуванн¤ посад начальник≥в, њх права щодо накладенн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень:

ѕерший заступник ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади (стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни);

пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь ос≥б молодшого начальницького складу;

зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ (стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬—, призначенн¤ на посаду ¤ких йому надано ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

«аступник ћ≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дальн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади та зв≥льненн¤ з ќ¬— (застосовуЇтьс¤ стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

ƒиректор ƒержавного департаменту, начальник ƒепартаменту, ƒержавного науково-досл≥дного експертно-крим≥нал≥стичного центру, головного управл≥нн¤, самост≥йного управл≥нн¤:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана.

Ќачальник √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, ƒƒ—ќ при ћ¬— ”крањни, ƒержавного науково-досл≥дного ≥нституту:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади (т≥льки стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни);

пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь ос≥б молодшого начальницького складу;

зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ (стосовно ос≥б право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

ѕерший заступник, заступник начальника √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади (т≥льки стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

–ектор ун≥верситету, ректор академ≥њ, начальник юридичного ≥нституту:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади (т≥льки стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни);

пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь ос≥б молодшого начальницького складу;

зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ (стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

ѕерший проректор, проректор ун≥верситету (академ≥њ), перший заступник, заступник начальника юридичного ≥нституту:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана.

 омандир полку, начальник м≥ського, районного, м≥ського районного управл≥нн¤, в≥дд≥лу, начальник л≥н≥йного управл≥нн¤, в≥дд≥лу, управл≥нн¤ (в≥дд≥лу) ƒержавноњ служби охорони при √”ћ¬—, ”ћ¬—, начальник  азенного науково-виробничого обТЇднанн¤ У‘ортФ ћ¬— ”крањни, ÷ентральноњ бази ресурсного забезпеченн¤, ÷ентру безпеки дорожнього руху:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

зв≥льненн¤ з посади (т≥льки стосовно ос≥б, право прийн¤тт¤ на службу в ќ¬— ≥ призначенн¤ на посаду ¤ких надано йому ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни).

Ќачальник навчально-наукового ≥нституту, факультету, курсу, вищого училища, училища профес≥йноњ п≥дготовки прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ:

усне зауваженн¤;

зауваженн¤;

догана.

≤нш≥ начальники накладають дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ в межах прав, наданих њм ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни та закр≥плених у посадових обовТ¤зках.

Ќачальник, ¤кий не над≥лений правом накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень, маЇ право порушити перед старшим пр¤мим начальником клопотанн¤ про прит¤гненн¤ особи р¤дового або начальницького складу до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥. “аким чином, зазначений начальник маЇ письмово допов≥сти старшому пр¤мому начальнику про обставини порушенн¤ дисципл≥ни та навести факти, ¤к≥ це п≥дтверджують. Ќа п≥дстав≥ цього старший пр¤мий начальник приймаЇ самост≥йно р≥шенн¤ щодо перев≥рки зазначених матер≥ал≥в та можлив≥сть прит¤гненн¤ прац≥вника до в≥дпов≥дальност≥ та виду дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

 оментованою статтею визначено, що правом накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень користуютьс¤ т≥льки пр¤м≥ начальники. Ќачальники ≥нших структурних п≥дрозд≥л≥в, котр≥ не Ї пр¤мими начальниками дл¤ ос≥б, ¤к≥ вчинили дисципл≥нарне правопорушенн¤, не мають права безпосередньо накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤. ¬они мають право лише пов≥домити пр¤мих начальник≥в про вчинений дисципл≥нарний проступок.

Ќачальник, ¤кий перевищив надане йому право накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за цим —татутом. ÷е означаЇ, що п≥сл¤ того, ¤к було встановлено перевищенн¤ начальником наданих йому прав, проводитьс¤ службова перев≥рка з метою ви¤вленн¤ вс≥х обставин. ” раз≥, накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, накладене з порушенн¤м вимог цього —татуту, воно, ¤к правило, скасовуЇтьс¤ пр¤мим начальником, ¤кий його наклав, або ж старшим пр¤мим начальником.  р≥м цього, коментованим «аконом передбачено, що п≥д час службовоњ перев≥рки можливо будуть ви¤влен≥ факти неправильного визначенн¤ пр¤мим начальником виду дисципл≥нарного ст¤гненн¤. ” цьому випадку коментована норма передбачаЇ, що старший пр¤мий начальник маЇ право прот¤гом одного м≥с¤ц¤ з дн¤ оголошенн¤ особ≥ р¤дового або начальницького складу наказу про накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ посилити його, або прот¤гом року Ц помТ¤кшити чи скасувати дисципл≥нарне ст¤гненн¤, накладене п≥длеглим йому начальником, ¤кщо встановлено, що воно не в≥дпов≥даЇ т¤жкост≥ вчиненого проступку.

«аконодавством обмежене коло посадових ос≥б, ¤к≥ застосовують ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ, зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь.

 

 

—татт¤ 14. ѕор¤док накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

« метою зТ¤суванн¤ вс≥х обставин дисципл≥нарного проступку, вчиненого особою р¤дового або начальницького складу, начальник призначаЇ службове розсл≥дуванн¤.

—лужбове розсл≥дуванн¤ маЇ бути завершене прот¤гом одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його призначенн¤ начальником. ” раз≥ необх≥дност≥ цей терм≥н може бути продовжено начальником, ¤кий призначив службове розсл≥дуванн¤, або старшим пр¤мим начальником, але не б≥льш ¤к на один м≥с¤ць.

«аборон¤Їтьс¤ проводити службове розсл≥дуванн¤ особам, ¤к≥ Ї п≥длеглими порушника, а також особам Ц сп≥вучасникам проступку або зац≥кавленим у насл≥дках розсл≥дуванн¤. –озсл≥дуванн¤ проводитьс¤ за участю безпосереднього начальника порушника.

ѕор¤док проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ встановлюЇтьс¤ ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни.

ѕеред накладанн¤м дисципл≥нарного ст¤гненн¤ начальник або особа, ¤ка проводить службове розсл≥дуванн¤, повинн≥ отримати в≥д порушника наданн¤ письмового по¤сненн¤. Ќебажанн¤ порушника надавати по¤сненн¤ не перешкоджаЇ накладанню дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

ѕро накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ видаЇтьс¤ наказ, зм≥ст ¤кого оголошуЇтьс¤ особовому складу органу внутр≥шн≥х справ.

ќголошувати дисципл≥нарне ст¤гненн¤ особ≥ начальницького складу в присутност≥ його п≥длеглих заборонено.

«м≥ст наказу доводитьс¤ до в≥дома особи р¤дового або начальницького складу, ¤ку прит¤гнуто до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥д п≥дпис. ” раз≥ зв≥льненн¤ з посади або зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ особ≥ р¤дового або начальницького складу видаЇтьс¤ вит¤г з наказу.

«а кожне порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни накладаЇтьс¤ лише одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤. ” раз≥ порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни к≥лькома особами дисципл≥нарне ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ на кожного окремо.

ѕри визначенн≥ виду дисципл≥нарного ст¤гненн¤ мають враховуватис¤ т¤жк≥сть проступку, обставини, за ¤ких його вчинено, запод≥¤на шкода, попередн¤ повед≥нка особи та визнанн¤ нею своЇњ вини, њњ ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ тощо.

” раз≥ вчиненн¤ незначного порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни начальник може обмежитись усним попередженн¤м особи р¤дового або начальницького складу щодо необх≥дност≥ суворого додержанн¤ службовоњ дисципл≥ни.

” раз≥ прит¤гненн¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ мають дисципл≥нарне ст¤гненн¤ ≥ знову допустили порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни, дисципл≥нарне ст¤гненн¤, що накладаЇтьс¤, маЇ бути б≥льш суворим, н≥ж попереднЇ.

” раз≥ повторного вчиненн¤ особою р¤дового або начальницького складу незначного проступку з урахуванн¤м сумл≥нного ставленн¤ ц≥Їњ особи до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, нетривалого перебуванн¤ на посад≥ (до шести м≥с¤ц≥в) та ≥нших поважних причин начальник може обмежитис¤ ран≥ше накладеним на таку особу дисципл≥нарним ст¤гненн¤м.

ƒисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь на ос≥б, ¤к≥ мають перш≥ спец≥альн≥ званн¤, ≥ зв≥льненн¤ з посади на ос≥б, ¤к≥ об≥ймають посади найнижчого р≥вн¤, не накладаютьс¤.

«в≥льненн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу з орган≥в внутр≥шн≥х справ ¤к вид ст¤гненн¤ Ї крайн≥м заходом дисципл≥нарного впливу.

 

1. Ќа ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ допустили порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни, може бути накладено лише т≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к≥ визначен≥ цим —татутом ≥ в≥дпов≥дають дисципл≥нарн≥й влад≥ начальника, ¤кий вир≥шив прит¤гнути винну особу до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥. ѕрийн¤ттю р≥шенн¤ начальником про накладанн¤ на п≥длеглого дисципл≥нарного ст¤гненн¤ маЇ передувати службове розсл≥дуванн¤.

Ќаказом ћ¬— ”крањни в≥д 6 грудн¤ 1991 року є 552 (додаток 2) затверджена ≤нструкц≥¤ про пор¤док проведенн¤ службових розсл≥дувань в органах внутр≥шн≥х справ ”крањни (дал≥ Ц ≤нструкц≥¤).

÷≥Їю ≤нструкц≥Їю визначаЇтьс¤ пор¤док проведенн¤ службових розсл≥дувань, що провод¤тьс¤ ≥нспекц≥Їю з особового складу, ≥ншими п≥дрозд≥лами ≥ посадовими особами орган≥в внутр≥шн≥х справ щодо випадк≥в надзвичайних под≥й, правопорушень та ≥нших неправильних д≥й, учинених особами р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ.

«авданн¤ми службового розсл≥дуванн¤ Ї повне, обТЇктивне та всеб≥чне досл≥дженн¤ обставин порушень, учинених особами р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ви¤вленн¤ причин та умов, що спри¤ли њх учиненню, встановленн¤ винних ≥ забезпеченн¤ правильного застосуванн¤ чинних нормативних акт≥в з тим, щоб кожен, хто вчинив порушенн¤, був прит¤гнутий до справедливоњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ н≥ один невинний не був прит¤гнутий до в≥дпов≥дальност≥.

—лужбове розсл≥дуванн¤ маЇ спри¤ти дотриманню законност≥, викор≥ненню випадк≥в њњ порушенн¤, вихованню особового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ у дус≥ точного ≥ безумовного дотриманн¤ чинного законодавства.

ѕроведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ ≥нспекц≥њ з особового складу можуть доручити виключно кер≥вник органу (м≥н≥стр, начальник), його заступник по робот≥ з персоналом.

ƒо компетенц≥њ ≥нспекц≥њ з особового складу не в≥дноситьс¤ проведенн¤ службових розсл≥дувань стосовно роб≥тник≥в та службовц≥в, в≥йськовослужбовц≥в внутр≥шн≥х в≥йськ,† ≥нших частин ≥ п≥дрозд≥л≥в, що комплектуютьс¤ призваними на д≥йсну в≥йськову службу особами, а також стосовно прац≥вник≥в сл≥дства та д≥знанн¤ у звТ¤зку з њх процесуальною д≥¤льн≥стю.

ѕроведенн¤ службових розсл≥дувань прац≥вниками ≥нших служб можуть доручати кер≥вник органу внутр≥шн≥х справ та його заступник.

≤нспекц≥њ з особового складу залучаютьс¤ до проведенн¤ службових розсл≥дувань у випадках:

порушень законност≥ кер≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ та служб √”ћ¬—, ”ћ¬—, ”ћ¬—“, ¬Ќ«;

дорожньо-транспортних под≥й, учинених прац≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ;

застосуванн¤ прац≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ вогнепальноњ зброњ та спецзасоб≥в, ¤кщо при цьому Ї поранен≥ або загибл≥;

учиненн¤ злочину прац≥вниками орган≥в внутр≥шн≥х справ, корупц≥њ;

самогубств та загибел≥ прац≥вник≥в;

пораненн¤ прац≥вник≥в.

¬ ус≥х ≥нших випадках порушень службов≥ розсл≥дуванн¤ провод¤тьс¤ посадовими особами в≥дпов≥дних служб орган≥в внутр≥шн≥х справ, прац≥вниками ¤ких допущено порушенн¤.

ѕ≥дставами дл¤ проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ Ї:

за¤ви, скарги та листи громад¤н;

пов≥домленн¤ державних орган≥в, громадських орган≥зац≥й, телебаченн¤, рад≥о та ≥нших засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ;

пов≥домленн¤ орган≥в д≥знанн¤, попереднього сл≥дства, прокурора, суду;

пов≥домленн¤ прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ про допущен≥ або ви¤влен≥ порушенн¤.

ўодо анон≥мних пов≥домлень, за¤в та скарг службов≥ розсл≥дуванн¤ не провод¤тьс¤.

ѕри проведенн≥ службового розсл≥дуванн¤ повному, обТЇктивному ≥ всеб≥чному досл≥дженню п≥дл¤гають:

факт порушенн¤ (час, м≥сце, спос≥б та ≥нш≥ обставини);

на¤вн≥сть вини прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ у вчиненн≥ правопорушенн¤, мета та мотиви порушенн¤;

обставини, що впливають на ступ≥нь ≥ характер в≥дпов≥дальност≥ порушника (¤к помТ¤кшуюч≥, так ≥ обт¤жуюч≥ його в≥дпов≥дальн≥сть);

характеристика особи, що вчинила правопорушенн¤ (в≥дношенн¤ до служби, повед≥нка до вчиненн¤ правопорушенн¤);

причини та умови, що спри¤ли скоЇнню порушенн¤;

характер та розм≥р нанесених порушенн¤м збитк≥в.

ѕроведенню службового розсл≥дуванн¤, ¤к правило, маЇ передувати п≥дготовка, п≥д час ¤коњ прац≥вник, ¤кому воно доручене, розробл¤Ї план, визначаЇ форми та методи розсл≥дуванн¤, вивчаЇ законодавство та ≥нш≥ нормативн≥ акти, анал≥зуЇ матер≥али попередн≥х перев≥рок, а також збираЇ ≥ншу потр≥бну ≥нформац≥ю дл¤ забезпеченн¤ всеб≥чност≥, повноти та обТЇктивност≥ розсл≥дуванн¤.

 ер≥вники, ¤к≥ призначили службове розсл≥дуванн¤, або за њх дорученн¤м начальник ≥нспекц≥њ з особового складу визначають готовн≥сть прац≥вник≥в до виконанн¤ завданн¤, затверджують план розроблених заход≥в та контролюють своЇчасн≥сть та правильн≥сть д≥й, ¤к≥ провод¤тьс¤, а також мають право давати вказ≥вки про напр¤м ≥ обс¤г розсл≥дуванн¤, доручати його к≥льком особам, передавати матер≥али в≥д одн≥Їњ особи ≥нш≥й ≥ особисто брати участь у проведенн≥ службового розсл≥дуванн¤.

¬каз≥вки кер≥вника прац≥вникам, ¤к≥ провод¤ть службову перев≥рку, з найважлив≥ших питань, ¤к≥ визначають напр¤м ≥ впливають на висновок перев≥рки, подаютьс¤ письмово.

ѕерсональну в≥дпов≥дальн≥сть за повноту, всеб≥чн≥сть та обТЇктивн≥сть службового розсл≥дуванн¤ несуть прац≥вники, ¤к≥ безпосередньо його проводили.

2. —лужбове розсл≥дуванн¤ проводитьс¤ в м≥с¤чний терм≥н з дн¤ надходженн¤ до органу внутр≥шн≥х справ за¤в, скарги, ≥нформац≥њ чи пов≥домленн¤ про порушенн¤. ” випадку зак≥нченн¤ м≥с¤чного терм≥ну припадаЇ на вих≥дн≥ або св¤тков≥ дн≥, службове розсл≥дуванн¤ маЇ бути зак≥нчено в перший день п≥сл¤ вих≥дного або св¤ткового дн¤.

«а на¤вност≥ поважних причин строк проведенн¤ розсл≥дуванн¤ може бути продовжено кер≥вництвом органу внутр≥шн≥х справ, але не б≥льше н≥ж на один м≥с¤ць.

3. ѕосадов≥ особи орган≥в внутр≥шн≥х справ не можуть брати участь у проведенн≥ службового розсл≥дуванн¤, ¤кщо:

вони Ї потерп≥лими або очевидц¤ми даного порушенн¤;

вони Ї родичами потерп≥лого, його представника або прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤кий вчинив порушенн¤;

вони Ї п≥длеглими по служб≥ прац≥внику, ¤кий вчинив порушенн¤;

вони перебувають у товариських або ворожих в≥дносинах з прац≥вниками, ¤к≥ вчинили порушенн¤;

Ї ≥нш≥ обставини, ¤к≥ можуть викликати особисту зац≥кавлен≥сть в результатах перев≥рки посадових ос≥б, ¤ким вона доручена.

«а на¤вност≥ зазначених п≥дстав прац≥вник зобовТ¤заний звернутись до кер≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤кий призначив службове розсл≥дуванн¤, з рапортом про зв≥льненн¤ в≥д участ≥ в розсл≥дуванн≥. ƒо прийн¤тт¤ р≥шенн¤ кер≥вником проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ не припин¤Їтьс¤. ” такому ж пор¤дку посадов≥й особ≥, ¤ка проводить службове розсл≥дуванн¤, може бути за¤влено в≥дв≥д прац≥вником орган≥в внутр≥шн≥х справ, стосовно ¤кого проводитьс¤ службове розсл≥дуванн¤, чи потерп≥лим.

4. ѕор¤док проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ встановлюЇтьс¤ ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ ”крањни (ч. 4 ст. 14 —татуту).

5. ѕеред накладанн¤м дисципл≥нарного ст¤гненн¤ начальник або особа, ¤ка проводить службове розсл≥дуванн¤, повинн≥ отримати в≥д порушника наданн¤ письмове по¤сненн¤. ¬≥дсутн≥сть такого по¤сненн¤ не перешкоджаЇ застосуванню ст¤гненн¤, ¤кщо начальник або особа, ¤ка проводить службове розсл≥дуванн¤ зможе довести, що по¤сненн¤ в≥д прац≥вника в≥н зажадав, але прац≥вник його не надав. як правило, таким доказом Ї акт, складений за п≥дписом к≥лькох ос≥б на п≥дтвердженн¤ в≥дмови прац≥вника дати письмове по¤сненн¤ по сут≥ порушенн¤.

ƒаючи письмове по¤сненн¤, прац≥вник маЇ в≥дпов≥сти на так≥ запитанн¤:

чи мав м≥сце факт порушенн¤;

в ¤к≥й форм≥ вини про¤вилось порушенн¤;

причини, що спонукали прац≥вника вчинити дисципл≥нарний проступок, й обставини, за ¤ких його вчинено.

6.  ер≥вник, ¤кий призначив службове розсл≥дуванн¤, застосовуючи м≥ру дисципл≥нарного ст¤гненн¤, видаЇ наказ, в ¤кому в обовТ¤зковому пор¤дку вказуЇ мотиви застосуванн¤ ст¤гненн¤. «м≥ст наказу оголошуЇтьс¤ особовому складу орган≥в внутр≥шн≥х справ.

7. «аборон¤Їтьс¤ оголошувати дисципл≥нарне ст¤гненн¤ особ≥ начальницького складу в присутност≥ його п≥длеглих. ѕ≥д час оголошенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ до в≥дома ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу довод¤ть причину накладанн¤ ст¤гненн¤ ≥ в чому пол¤гаЇ порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни.

8. —т¤гненн¤ оголошуЇтьс¤ в наказ≥ ≥ пов≥домл¤Їтьс¤ прац≥внику п≥д п≥дпис. ¬≥дмова прац≥вника в≥д ознайомленн¤ з наказом про оголошенн¤ ст¤гненн¤ або посв≥дченн¤ цього факту своњм п≥дписом не ставить п≥д сумн≥в чинн≥сть ст¤гненн¤, але в≥дмова в раз≥ спору повинна бути доведена в суд≥. «азвичай, на практиц≥ в≥дмова засв≥дчуЇтьс¤ актом, складеним за участю очевидц≥в цього факту.

9. «а кожне порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни може бути застосоване т≥льки одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤. ÷е в≥дпов≥даЇ правилу ч. 1 ст. 61  онституц≥њ ”крањни та ч. 2 ст. 149  «пѕ ”крањни, ¤к≥ заборон¤ють за одне й те саме порушенн¤ дв≥ч≥ прит¤гати до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ одного ≥ того ж виду. јле ¤кщо невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ з вини сп≥вроб≥тника покладених на нього службових обовТ¤зк≥в продовжувалось, незважаючи на дисципл≥нарне ст¤гненн¤, до нього можливе застосуванн¤ нового дисципл≥нарного ст¤гненн¤. ” той же час в≥дпов≥даЇ закону застосуванн¤ санкц≥й за той самий проступок, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до р≥зних вид≥в в≥дпов≥дальност≥. “ак, прит¤гненн¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ (оголошенн¤ догани) за порушенн¤ правил пожежноњ безпеки ц≥лком сум≥сне з матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю. «а той же проступок прац≥вник може бути позбавлений прем≥њ, оск≥льки позбавленн¤ прем≥њ не може бути квал≥ф≥коване ¤к дисципл≥нарне ст¤гненн¤.

«аборонено накладати ст¤гненн¤ на весь особовий склад п≥дрозд≥лу зам≥сть покаранн¤ безпосередньо винних ос≥б. ѕри вчиненн≥ проступку сп≥льно к≥лькома особами дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ накладаютьс¤ на кожного винного окремо.

10. ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ маЇ в≥дпов≥дати т¤жкост≥ вчиненого проступку. ѕри визначенн≥ виду ст¤гненн¤ коментована статт¤ надаЇ це право в≥дпов≥дному кер≥внику, але зобовТ¤зуЇ його враховувати при цьому низку чинник≥в:

ступ≥нь т¤жкост≥ вчиненого проступку;

обставини, за ¤ких учинено проступок;

запод≥¤ну порушенн¤м шкоду;

попередню повед≥нку прац≥вника;

визнанн¤ ним своЇњ вини;

ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в;

р≥вень квал≥ф≥кац≥њ тощо.

ѕрац≥вник маЇ право оскаржити в суд≥ застосоване до нього дисципл≥нарне ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ зв≥льненн¤, посилаючись на те, що кер≥вник не врахував перел≥чен≥ чинники.

11. ” раз≥ вчиненн¤ незначного порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни начальник може обмежитись усним попередженн¤м особи р¤дового або начальницького складу щодо необх≥дност≥ суворого додержанн¤ службовоњ дисципл≥ни. ¬исловлен≥ начальником попередженн¤ чи вказ≥вка на недол≥ки по служб≥ не Ї дисципл≥нарним ст¤гненн¤м.

12. —увор≥сть дисципл≥нарного ст¤гненн¤ зб≥льшують, коли сп≥вроб≥тник маЇ дисципл≥нарне ст¤гненн¤ ≥ знову допустив порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни.

ѕри вибор≥ виду дисципл≥нарного ст¤гненн¤ враховуЇтьс¤ ≥ попередн¤ робота сп≥вроб≥тника, його в≥дношенн¤ до служби, наприклад, добросов≥сна робота або систематичн≥ порушенн¤, ≥ т.п. ”раховуЇтьс¤ також ≥ повед≥нка прац≥вника Ц чи визнаЇ в≥н себе винним у зд≥йсненн≥ проступку, ¤к збираЇтьс¤ надал≥ працювати ≥ т.п.

ќбставинами, що обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть, можна вважати:

вчиненн¤ проступку не вперше;

умисн≥ д≥њ порушника;

порушенн¤ правил несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби;

стан алкогольного, наркотичного або токсичного спТ¤н≥нн¤;

порушенн¤ правил безпеки, ¤ке привело до втрати працездатност≥;

настанн¤ негативних насл≥дк≥в дл¤ органу чи п≥дрозд≥лу, в ¤кому працюЇ сп≥вроб≥тник;

вт¤гненн¤ до вчиненн¤ порушенн¤ ≥нших сп≥вроб≥тник≥в;

спроба приховати факт порушенн¤;

в≥дмова в≥д наданн¤ по¤снень з приводу вчиненого порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни тощо.

13. «аконодавець вказуЇ на помТ¤кшувальн≥ обставини покаранн¤, у раз≥ повторного вчиненн¤ особою р¤дового або начальницького складу незначного проступку.

ƒо таких обставин в≥днос¤ть:

нет¤жк≥сть вчиненого проступку;

сумл≥нне ставленн¤ особи до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в;

нетривале перебуванн¤ на посад≥ (до шести м≥с¤ц≥в).

†” цьому випадку начальник може обмежитис¤ ран≥ше накладеним на цю особу дисципл≥нарним ст¤гненн¤м.

ƒо ≥нших поважних причин можна в≥днести вчиненн¤ проступку з необережност≥; малозначн≥сть запод≥¤ноњ шкоди; наданн¤ доказ≥в по сут≥ досл≥джуваних обставин та щиросердне ка¤тт¤ порушника.

 р≥м того, можна вважати помТ¤кшувальною обставиною вчиненн¤, скоЇнн¤ порушенн¤ ваг≥тною ж≥нкою.

14. ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь ≥ зв≥льненн¤ з посади може бути накладено, ¤к правило, у тих випадках, коли ≥нш≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ не мали на винного належного впливу.

«аборон¤Їтьс¤ накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на один ступ≥нь на ос≥б, ¤к≥ мають перш≥ спец≥альн≥ званн¤, ≥ зв≥льн¤ти з посади ос≥б, ¤к≥ об≥ймають посади найнижчого р≥вн¤.

15. «в≥льненн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу з орган≥в внутр≥шн≥х справ ¤к вид ст¤гненн¤ Ї крайн≥м заходом дисципл≥нарного впливу ≥ може накладатис¤ за систематичне порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни або вчиненн¤ проступку, несум≥сного з перебуванн¤м в органах внутр≥шн≥х справ.

 

 

—татт¤ 15. ѕор¤док накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень в особливих випадках

” раз≥ порушенн¤ дисципл≥ни особами р¤дового ≥ начальницького складу в пер≥од перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥, в≥дпустц≥, на в≥дпочинку або в пер≥од тимчасовоњ непрацездатност≥ начальник органу чи п≥дрозд≥лу, у межах в≥дпов≥дноњ територ≥њ, де вчинено дисципл≥нарний проступок, уживаЇ заход≥в щодо його припиненн¤, збираЇ первинн≥ матер≥али та надсилаЇ њх дл¤ розгл¤ду за м≥сцем проходженн¤ служби порушника.

Ќакладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу за проступки, вчинен≥ п≥д час чергуванн¤, несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби, зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ чергуванн¤, варти або п≥сл¤ зам≥ни њх ≥ншими особами та здач≥ зброњ.

Ќакладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ на особу, ¤ка перебуваЇ у стан≥ спТ¤н≥нн¤, а також одержанн¤ в≥д нењ по¤снень мають бути в≥дкладен≥ до њњ протверез≥нн¤.

ƒисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ за порушенн¤ крим≥нально-процесуального законодавства на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу можуть накладати лише начальники, ¤ким надано право призначати цих прац≥вник≥в на посаду, та њх заступники.

 

1. „астина перша коментованоњ статт≥ передбачаЇ пор¤док накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу в таких випадках:

1) у раз≥ порушенн¤ дисципл≥ни в пер≥од перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥. —лужбовим в≥др¤дженн¤м вважаЇтьс¤ поњздка прац≥вника за розпор¤дженн¤м кер≥вника органу внутр≥шн≥х справ на певний строк до ≥ншого населеного пункту дл¤ виконанн¤ службового дорученн¤ поза м≥сцем його пост≥йноњ роботи.

—л≥д ураховувати, що днем вибутт¤ у в≥др¤дженн¤ вважаЇтьс¤ день в≥дправленн¤ пот¤гу, л≥така, автобуса або ≥ншого транспортного засобу з м≥сц¤ пост≥йноњ роботи в≥др¤дженого прац≥вника, а днем прибутт¤ з в≥др¤дженн¤ Ц день прибутт¤ транспортного засобу до м≥сц¤ пост≥йноњ роботи в≥др¤дженого прац≥вника. ѕри в≥дправленн≥ транспортного засобу до 24-њ години включно днем вибутт¤ у в≥др¤дженн¤ вважаЇтьс¤ поточна доба, а з нульовоњ години ≥ п≥зн≥ше Ц наступна доба. ќднак у випадках, коли станц≥¤ (пристань, аеропорт) розташован≥ за межами населеного пункту, в ¤кому працюЇ в≥др¤джений, у строк в≥др¤дженн¤ зараховуЇтьс¤ час, ¤кий потр≥бний дл¤ проњзду до станц≥њ (пристан≥, аеропорту). “ак само визначаЇтьс¤ день прибутт¤ в≥др¤дженого прац≥вника до м≥сц¤ пост≥йноњ роботи.

‘актичний час перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥ визначаЇтьс¤ за в≥дм≥тками в посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤ щодо вибутт¤ з м≥сц¤ пост≥йноњ роботи й прибутт¤ до м≥сц¤ пост≥йноњ роботи. якщо прац≥вника в≥др¤джено до р≥зних населених пункт≥в, то в≥дм≥тки про день прибутт¤ ≥ день вибутт¤ проставл¤ютьс¤ в кожному пункт≥.

ѕевн≥ особливост≥ маЇ встановленн¤ строку в≥др¤дженн¤ прац≥вника за кордон. ¬ињзд у в≥др¤дженн¤ за кордон ≥ поверненн¤ в ”крањну в один ≥ той самий день вважаЇтьс¤ одним днем в≥др¤дженн¤. ‘актичний час перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥ за кордоном визначаЇтьс¤:

а) у раз≥ в≥др¤дженн¤ до крањн, з ¤кими встановлено повний прикордонний контроль, Ц за в≥дм≥тками контрольно-пропускних пункт≥в ѕрикордонних в≥йськ ”крањни в закордонному паспорт≥ або документ≥, що його зам≥нюЇ;

б) у раз≥ в≥др¤дженн¤ до крањн, з ¤кими не встановлено або спрощено прикордонний контроль,† зг≥дно з в≥дм≥тками сторони, ¤ка в≥др¤джаЇ, та сторони, ¤ка приймаЇ, у посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤.

¬≥дм≥тки в посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤ щодо прибутт¤ ≥ вибутт¤ прац≥вника зав≥р¤ютьс¤ т≥Їю печаткою, ¤кою користуЇтьс¤ у своњй господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмство дл¤ засв≥дченн¤ п≥дпису в≥дпов≥дноњ службовоњ особи, на ¤ку наказом (розпор¤дженн¤м) кер≥вника органу покладено обовТ¤зки зд≥йснювати реЇстрац≥ю ос≥б, ¤к≥ вибувають у в≥др¤дженн¤ та прибувають з нього. 3 дозволу кер≥вника може братис¤ до уваги затримка у в≥др¤дженн≥ (у раз≥ захворюванн¤ або з ≥нших причин, не залежних в≥д прац≥вника) тривал≥стю понад добу, але не б≥льш ¤к 60 календарних дн≥в. ѕотреба у затримц≥ маЇ бути п≥дтверджена дов≥дкою дипломатичноњ або консульськоњ установи ”крањни за кордоном;

2) у раз≥ порушенн¤ дисципл≥ни в пер≥од перебуванн¤ у в≥дпустц≥.

ƒо в≥дпусток, що надаютьс¤ особам р¤дового або начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, в≥днос¤тьс¤:

чергов≥;

короткостроков≥;

через хворобу;

кан≥кул¤рн≥;

у звТ¤зку ≥з зак≥нченн¤м навчальних заклад≥в системи ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;

додатков≥ та соц≥альн≥ (по ваг≥тност≥, пологах ≥ догл¤ду за дитиною), творч≥, у звТ¤зку з навчанн¤м (постанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањнськоњ –—– в≥д †††††††††††29 липн¤ 1991 року є 114 Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справФ);

3) у раз≥ порушенн¤ дисципл≥ни в пер≥од перебуванн¤ на в≥дпочинку.

ѕ≥д час в≥дпочинку розум≥ють час, прот¤гом ¤кого прац≥вник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в ≥ ¤кий в≥н маЇ право використовувати на св≥й розсуд (наприклад, дл¤ зан¤тт¤ спортом ≥ в≥дновленн¤ ф≥зичних сил, виконанн¤ домашн≥х справ, навчанн¤, розваг тощо). Ќаданн¤ прац≥вников≥ часу в≥дпочинку не означаЇ, що в цей пер≥од в≥н не може займатис¤ працею, тобто виконувати ту або ≥ншу роботу. „им йому займатис¤ в цей час, прац≥вник вир≥шуЇ самост≥йно;

4) у раз≥ порушенн¤ дисципл≥ни в пер≥од тимчасовоњ непрацездатност≥.

ѕ≥д пер≥одом тимчасовоњ непрацездатност≥ сл≥д розум≥ти час перебуванн¤ сп≥вроб≥тника на л≥куванн≥ (в госп≥тал≥, л≥карн≥, стац≥онар≥ та ≥нших л≥кувальних закладах), а також зв≥льненн¤ в≥д служби через хворобу. ƒокументом, що засв≥дчуЇ тимчасову непрацездатн≥сть, Ї листок зв≥льненн¤ в≥д службових обовТ¤зк≥в через тимчасову непрацездатн≥сть, а документом, що п≥дтверджуЇ зв≥льненн¤ в≥д служби Ц листок зв≥льненн¤ в≥д службових обовТ¤зк≥в через тимчасову непрацездатн≥сть у звТ¤зку з догл¤дом за хворим членом с≥мТњ, а в окремих випадках Ц дов≥дки встановленоњ форми, що видаютьс¤ громад¤нам при захворюванн¤х ≥ травмах, на пер≥од медичноњ реаб≥л≥тац≥њ за потреби догл¤ду за хворим членом с≥мТњ, на пер≥од карантину, при протезуванн≥ в умовах протезно-ортопедичного стац≥онару.

ѕраво на видачу листк≥в непрацездатност≥ (дов≥док) мають л≥кар≥ державноњ ≥ приватноњ систем охорони здоровТ¤, ¤к≥ л≥кують на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ на проведенн¤ експертизи тимчасовоњ непрацездатност≥. ѕраво видач≥ листк≥в непрацездатност≥ (дов≥док) мають також л≥куюч≥ л≥кар≥ туберкульозних санатор≥њв та кл≥н≥к науково-досл≥дних ≥нститут≥в, медично-соц≥альноњ експертизи, ÷ентр≥в реаб≥л≥тац≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють протезуванн¤ опорно-рухового апарату, ≥ стац≥онар≥в протезно-ортопедичних орган≥зац≥й на п≥дстав≥ л≥ценз≥њ на проведенн¤ експертизи тимчасовоњ непрацездатност≥.

¬ окремих випадках, за р≥шенн¤м м≥сцевих орган≥в управл≥нн¤ охороною здоровТ¤, видача листк≥в непрацездатност≥ (дов≥док) громад¤нам може бути дозволена медичному прац≥вников≥ ≥з середньою медичною осв≥тою.

Ќе мають права на видачу документ≥в, що засв≥дчують тимчасову непрацездатн≥сть, медичн≥ прац≥вники станц≥й (в≥дд≥лень) швидкоњ медичноњ допомоги, переливанн¤ кров≥, установ судово-медичноњ експертизи, гр¤зел≥карень ≥ м≥ських курортних водогр¤зел≥карень, будинк≥в в≥дпочинку, туристичних баз, установ санеп≥демнагл¤ду.

2. ” раз≥ вчиненн¤ дисципл≥нарного проступку особами р¤дового та начальницького складу при перебуванн≥ у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥ або на л≥куванн≥, а також при пересуванн≥ зал≥зничним, пов≥тр¤ним, водним та ≥ншим шл¤хом сполученн¤ начальник м≥сцевого органу чи п≥дрозд≥лу внутр≥шн≥х справ, ¤кому стало в≥домо про проступок, вживаЇ заход≥в до припиненн¤ порушенн¤, збираЇ первинн≥ матер≥али та надсилаЇ њх дл¤ розгл¤ду за м≥сцем проходженн¤ служби порушника.

” вин¤ткових випадках, коли мало м≥сце порушенн¤ сусп≥льного пор¤дку, начальник м≥сцевого органу чи п≥дрозд≥лу внутр≥шн≥х справ може накласти на винного дисципл≥нарне ст¤гненн¤ в межах наданих йому прав, про що пов≥домл¤Ї начальников≥ органу внутр≥шн≥х справ, в ¤кому служить прац≥вник, ¤кий допустив порушенн¤ дисципл≥ни й робить в≥дпов≥дну в≥дм≥тку у в≥дпускному посв≥дченн≥ або посв≥дченн≥ про в≥др¤дженн¤.

ѕ≥сл¤ прибутт¤ на м≥сце пост≥йноњ служби прац≥вник маЇ допов≥сти своЇму безпосередньому начальников≥ про накладене на нього дисципл≥нарне ст¤гненн¤.

ѕрац≥вник, ¤кий не допов≥в про накладене на нього дисципл≥нарне ст¤гненн¤, несе дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть.

3. „астина друга коментованоњ статт≥ передбачаЇ право накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу за проступки, учинен≥ п≥д час:

чергуванн¤;

несенн¤ вартовоњ служби;

несенн¤ патрульно-постовоњ служби.

«аконодавець ч≥тко визначив, що кер≥вники р≥зних р≥вн≥в можуть накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу за проступки, учинен≥ п≥д час чергуванн¤, несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ чергуванн¤, варти або п≥сл¤ зам≥ни њх ≥ншими особами та здач≥ зброњ.

Ќе рекомендуЇтьс¤ також вимагати письмов≥ по¤сненн¤ по сут≥ порушенн¤ в≥д сп≥вроб≥тник≥в п≥д час перебуванн¤ в чергуванн≥, несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби, виконанн¤ ≥нших службових обовТ¤зк≥в.

” крайн≥х випадках, коли не можна звол≥кати особи р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ вчинили проступок можуть бути в≥дсторонен≥ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в начальником, ¤кому вони п≥длегл≥ по служб≥.

¬исловлен≥ начальником п≥длеглому попередженн¤ чи вказ≥вка на недол≥ки п≥д час чергуванн¤, несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби не Ї дисципл≥нарним ст¤гненн¤м.

«аборонено накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу до моменту здач≥ табельноњ вогнепальноњ зброњ та боЇприпас≥в до черговоњ частини органу внутр≥шн≥х справ п≥сл¤ чергуванн¤, несенн¤ вартовоњ чи патрульно-постовоњ служби. Ќа думку автор≥в, доц≥льно заборонити накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ на сп≥вроб≥тник≥в п≥д час виконанн¤ навчально-тренувальних, спортивних стр≥льб та до моменту здач≥ табельноњ вогнепальноњ зброњ ≥ боЇприпас≥в до черговоњ частини п≥дрозд≥лу.

4. „астина трет¤ коментованоњ статт≥ допускаЇ можлив≥сть накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ на особу, ¤ка перебуваЇ в стан≥ спТ¤н≥нн¤, а також одержанн¤ в≥д нењ по¤снень т≥льки п≥сл¤ њњ протверез≥нн¤. «аконодавець ч≥тко не визначив, у стан≥ ¤кого спТ¤н≥нн¤ маЇ перебувати особа. “ому припускаЇмо, що маЇтьс¤ на уваз≥ алкогольне, токсичне або наркотичне спТ¤н≥нн¤.

ќзнаками перебуванн¤ особи у стан≥ спТ¤н≥нн¤ Ї так≥:

на¤вн≥сть ознак алкогольного спТ¤н≥нн¤: запах алкоголю з рота, нест≥йк≥сть пози, порушенн¤ мови, виражене тремт≥нн¤ пальц≥в рук, р≥зка зм≥на кольору шк≥р¤ного покриву обличч¤, повед≥нка, що не в≥дпов≥даЇ обстановц≥;

на¤вн≥сть ознак токсичного або наркотичного спТ¤н≥нн¤: наведен≥ вище ознаки алкогольного спТ¤н≥нн¤ (кр≥м запаху алкоголю з рота), а також звужен≥ чи дуже розширен≥ з≥ниц≥, ¤к≥ майже не реагують на св≥тло, спов≥льнен≥сть рух≥в чи в≥дпов≥дей на запитанн¤. —пециф≥чною ознакою можуть бути численн≥ сл≥ди ≥нТЇкц≥й на руках чи т≥л≥.

ќсоба р¤дового або начальницького складу в раз≥ њњ по¤ви на служб≥ в стан≥ спТ¤н≥нн¤ маЇ бути в≥дсторонена в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, оск≥льки такий вчинок ганьбить його ¤к прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ дискредитуЇ орган, в ¤кому в≥н працюЇ.

5. Ќакладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень за порушенн¤ крим≥нально-процесуального законодавства на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу регламентуЇтьс¤ в ѕоложенн≥ про органи досудового сл≥дства в систем≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, затвердженому наказом ћ¬— ”крањни в≥д 20 лютого 2006 року є 160.

ѕ≥д пон¤тт¤м Усл≥дчийФ, ¤ке застосовуЇтьс¤ в ѕоложенн≥, сл≥д розум≥ти кер≥вник≥в орган≥в досудового сл≥дства, њх заступник≥в, кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в орган≥в досудового сл≥дства та њх заступник≥в ≥ старших сл≥дчих в особливо важливих справах, сл≥дчих в особливо важливих справах, старших сл≥дчих, сл≥дчих.

—л≥дчим може бути громад¤нин ”крањни, ¤кий маЇ вищу юридичну осв≥ту, необх≥дний р≥вень знань, достатн≥й дл¤ зд≥йсненн¤ досудового сл≥дства, ≥ прийн¤в ѕрис¤гу прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни.

¬≥дпов≥дно до цього ѕоложенн¤ за неналежне виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в сл≥дчий несе в≥дпов≥дальн≥сть у межах установлених ст¤гнень.

ƒисципл≥нарними ст¤гненн¤ми Ї (п. 10.2 ѕоложенн¤):

зауваженн¤;

догана;

сувора догана;

попередженн¤ про неповну посадову в≥дпов≥дн≥сть;

пониженн¤ в посад≥;

пониженн¤ в спец≥альному званн≥ на одну ступ≥нь;

призупиненн¤ поданн¤ про присвоЇнн¤ чергового спец≥ального званн¤ на строк до одного року;

зв≥льненн¤ за службовою нев≥дпов≥дн≥стю;

зв≥льненн¤ за порушенн¤ дисципл≥ни.

¬инесенн¤ виправдувального вироку в справ≥, ¤ку розсл≥дував сл≥дчий, необірунтоване прит¤гненн¤ особи до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, скасуванн¤ запоб≥жного заходу та ≥нших процесуальних р≥шень т¤гне за собою дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть сл≥дчого за умови, ¤кщо в процес≥ сл≥дства ним було порушено норми чинного законодавства або допущено особисту недбал≥сть чи несумл≥нне ставленн¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в.

ѕрит¤гнути сл≥дчого до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ можуть т≥льки начальники орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ мають право призначати њх на посаду, а також кер≥вники вищих сл≥дчих орган≥в.

 

 

—татт¤ 16. —троки накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ на строк до одного м≥с¤ц¤ з дн¤, коли про проступок стало в≥домо начальнику.

” раз≥ проведенн¤ за фактом учиненн¤ проступку службового розсл≥дуванн¤, провадженн¤ у крим≥нальн≥й справ≥ або справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу дисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ зак≥нченн¤ службового розсл≥дуванн¤, провадженн¤ у крим≥нальн≥й справ≥ чи справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤, не враховуючи пер≥оду тимчасовоњ непрацездатност≥ або перебуванн¤ у в≥дпустц≥.

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ не може бути накладено, ¤кщо з дн¤ вчиненн¤ проступку минуло б≥льше п≥вроку. ” цей пер≥од не включаЇтьс¤ строк проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ або провадженн¤ у крим≥нальн≥й справ≥ чи справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤.

 

1.  оментована статт¤ встановлюЇ два строки, прот¤гом ¤ких до прац≥вника може бути застосовано дисципл≥нарне ст¤гненн¤:

до одного м≥с¤ц¤;

до шести м≥с¤ц≥в.

2. ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути застосовано не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його ви¤вленн¤. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що:

а) м≥с¤чний строк дл¤ накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ сл≥д в≥драховувати з дн¤ ви¤вленн¤ проступку. ¬и¤вленн¤ проступку означаЇ не т≥льки ви¤вленн¤ факту (д≥њ), а й встановленн¤ прац≥вника, ¤кий вчинив порушенн¤, характеру та шк≥дливих насл≥дк≥в порушенн¤, причинного звТ¤зку м≥ж порушенн¤м та шк≥дливими насл≥дками, вини прац≥вника;

б) днем ви¤вленн¤ проступку, з ¤кого починаЇ спливати м≥с¤чний строк, вважаЇтьс¤ день, коли безпосередньому начальников≥ прац≥вника стало в≥домо про вчинений проступок. ѕри цьому не маЇ значенн¤, чи над≥лений в≥н правом накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤. ѕри тривалому прогул≥ м≥с¤чний терм≥н з дн¤ ви¤вленн¤ проступку обчислюЇтьс¤ не з першого дн¤ прогулу, а з останнього, оск≥льки т≥льки п≥сл¤ по¤ви на робот≥ особи, ¤ка допустила прогул, стануть в≥дом≥ його причини ≥ чи може бути застосоване дисципл≥нарне ст¤гненн¤;

в) у м≥с¤чний строк дл¤ застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ не зараховуЇтьс¤ пер≥од тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника або перебуванн¤ його у в≥дпустц≥, в≥дсутн≥сть на робот≥ з ≥нших причин, у тому числ≥ Ц у звТ¤зку з використанн¤м дн≥в в≥дпочинку (в≥дгул≥в), незалежно в≥д њх тривалост≥ (наприклад, при вахтовому метод≥ орган≥зац≥њ роб≥т), не перериваЇ спливанн¤ зазначеного терм≥ну;

г) до в≥дпустки, що перериваЇ спливанн¤ м≥с¤чного строку, сл≥д в≥днести вс≥ в≥дпустки, що надаютьс¤ особам р¤дового або начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ зг≥дно з розд≥лом VI ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ;

д) у статт≥ пр¤мо передбачено подовженн¤ граничного терм≥ну до одного м≥с¤ц¤ дл¤ застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, що обчислюЇтьс¤ з дн¤ зак≥нченн¤ проведенн¤ за фактом учиненн¤ проступку службового розсл≥дуванн¤, провадженн¤ у крим≥нальн≥й справ≥ або справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤.

3. Ќаступний строк, ¤кий встановлюЇ коментована статт¤, Ц ш≥сть м≥с¤ц≥в з дн¤ порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни. ≤нститут дисципл≥ни прац≥ не допускаЇ можливост≥ застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, ¤кщо з дн¤ вчиненн¤ проступку пройшло б≥льше п≥вроку. ƒо цього терм≥ну не зараховуЇтьс¤ строк проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ або провадженн¤ в крим≥нальн≥й справ≥ чи справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤.

 

—татт¤ 17. ¬≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в

ќсоба р¤дового або начальницького складу, щодо ¤коњ проводитьс¤ службове розсл≥дуванн¤, може бути в≥дсторонена в≥д посади ≥з збереженн¤м посадового окладу, окладу за спец≥альне званн¤, надбавок за вислугу рок≥в та безперервну службу, ≥нших виплат ≥ надбавок.

–≥шенн¤ про в≥дстороненн¤ особи р¤дового або начальницького складу в≥д посади можуть приймати начальники, ¤ким надано право прийн¤тт¤ на службу або призначенн¤ ц≥Їњ особи на посаду, шл¤хом виданн¤ письмового наказу.

“ривал≥сть в≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого дл¤ проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤.

¬≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в особи р¤дового або начальницького складу в раз≥ њњ по¤ви на служб≥ в стан≥ спТ¤н≥нн¤, в≥дмови або ухиленн¤ в≥д обовТ¤зкових медичних огл¤д≥в, навчанн¤, ≥нструктажу ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥ та протипожежноњ охорони може зд≥йснювати також безпосередн≥й або старший пр¤мий начальник без виданн¤ письмового наказу на строк до одн≥Їњ доби.

 

1.  оментована статт¤ надаЇ право в≥дпов≥дному кер≥внику проводити службо≠ве розсл≥дуванн¤ з в≥дстороненн¤м прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ, стосовно ¤кого проводитьс¤ розсл≥дуванн¤, в≥д виконанн¤ повноважень за посадою або без такого в≥дстороненн¤.

ѕри в≥дстороненн≥ трудов≥ в≥дносини не припин¤ютьс¤, також не припин¤Їтьс¤ ≥ д≥¤ трудового договору, але прац≥вник тимчасово не допускаЇтьс¤ до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в. “акий сп≥вроб≥тник зобовТ¤заний прибувати до м≥сц¤ пост≥йноњ служби та виконувати функц≥ональн≥ обовТ¤зки ≥ завданн¤, кр≥м тих, ¤к≥ стали предметом порушенн¤.

якщо стосовно особи р¤дового або начальницького складу проводитьс¤ службове розсл≥дуванн¤ ≥ вона була в≥дсторонена в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в за посадою, наприклад, у звТ¤зку з порушенн¤м заход≥в безпеки при поводженн≥ з табельною вогнепальною зброЇю або порушенн¤м вимог режиму таЇмност≥, то њй у першому випадку заборон¤Їтьс¤ видача† вогнепальноњ зброњ та виконанн¤ функц≥й, повТ¤заних з поводженн¤м з≥ зброЇю (несенн¤ служби, вико≠нанн¤ навчально-тренувальних та спортивних стр≥льб тощо), а в другому випадку Ц особу в≥дсторонюють в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, повТ¤заних з роботою над документами, ¤к≥ мають ≥нформац≥ю обмеженого користуванн¤. « ≥ншими документами такий сп≥вроб≥тник може працювати без обмежень.†††

«аконодавець пр¤мо встановив, що за прац≥вником орган≥в внутр≥шн≥х справ, стосовно ¤кого проводитьс¤ службове розсл≥ду≠ванн¤, на час в≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в збер≥гаЇтьс¤ зароб≥тна плата в розм≥р≥ посадового окладу, окладу за спец≥альне званн¤, надбавок за вислугу рок≥в та безперервну службу, ≥нших виплат ≥ надбавок.

2. –≥шенн¤ про в≥дстороненн¤ особи р¤дового або начальницького складу в≥д посади приймають начальники, ¤ким надано право прийн¤тт¤ на службу або призначенн¤ ц≥Їњ особи на посаду. ѕро в≥дстороненн¤ прац≥вника орган≥в внутр≥шн≥х справ, стосовно ¤кого проводитьс¤ службове розсл≥дуванн¤, в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в видаЇтьс¤ письмовий наказ.

3. “ривал≥сть в≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого дл¤ проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤.

—лужбове розсл≥дуванн¤ проводитьс¤ у м≥с¤чний терм≥н з дн¤ надходженн¤ до органу внутр≥шн≥х справ за¤ви, скарги, ≥нформац≥њ чи пов≥домленн¤ про порушенн¤. «а на¤вност≥ поважних причин строк проведенн¤ розсл≥дуванн¤ може бути продовжено кер≥вництвом органу внутр≥шн≥х справ, але не б≥льше н≥ж на один м≥с¤ць. ѕрац≥вник орган≥в внутр≥шн≥х справ, стосовно ¤кого проводитьс¤ службове розсл≥дуванн¤, може бути в≥дсторонений в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в терм≥≠ном до одного м≥с¤ц¤, а в раз≥ продовженн¤ строку проведенн¤ службового розсл≥дуванн¤ Ц на терм≥н продовженн¤ службового розсл≥дуванн¤, але не б≥льше двох м≥с¤ц≥в у сукупност≥.

4. ѕерел≥к п≥дстав в≥дстороненн¤ не Ї вичерпним. «аконами та ≥ншими норма≠тивно-правовими актами можуть бути передбачен≥ ≥нш≥ випадки, за ¤ких кер≥вник зобовТ¤заний в≥дсторонити прац≥вника в≥д виконанн¤ ним своњх службових обовТ¤зк≥в.

Ќачальник зобовТ¤заний не допускати прац≥вника до виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, а ¤кщо в≥н вже фактично њх виконуЇ, то в≥дсторонити його в≥д роботи можливо за такими п≥дставами:

1) по¤ва на служб≥ в стан≥ алкогольного спТ¤н≥нн¤.

‘акт по¤ви у нетверезому стан≥, ¤кий даЇ п≥дстави дл¤ в≥дстороненн¤ прац≥в≠ника в≥д роботи, може бути п≥дтверджений не лише актом медичного обстеженн¤, але й ≥ншими доказами, у тому числ≥ ≥ показанн¤ми св≥дк≥в, що також може стати фактичною п≥дставою дл¤ в≥дстороненн¤ прац≥вника (ознаки алкогольного спТ¤н≥нн¤ Ц див. коментар до ч. 3 ст. 15 —татуту). «аконодавець у коментован≥й статт≥ визначив, що в≥дстороненн¤ в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в за посадою за ц≥Їњ п≥дстави провадитьс¤ без виданн¤ письмового наказу на строк до одн≥Їњ доби.

јналог≥чним чином за начальником сл≥д визнати ≥ право в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ перебувають у стан≥ токсичного спТ¤н≥нн¤.

†ѕитанн¤ про в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ перебувають у стан≥ нарко≠тичного спТ¤н≥нн¤, вир≥шуютьс¤ дещо ≥накше. ¬≥дпов≥дно до ч. 3 ст. 12 «акону ”крањни Уѕро заходи протид≥њ незаконному об≥гу наркотичних засоб≥в, психотроп≠них речовин та прекурсор≥в ≥ зловживанн¤ нимиФ встановленн¤ на¤вност≥ стану наркотичного спТ¤н≥нн¤ в результат≥ незаконного вживанн¤ наркотичних засоб≥в Ї компетенц≥Їю т≥льки л≥кар¤, на ¤кого покладен≥ обовТ¤зки щодо проведенн¤ медич≠ного огл¤ду (обстеженн¤).

” раз≥ по¤ви сп≥вроб≥тника на робот≥ в стан≥ наркотичного спТ¤н≥нн¤ кер≥вник зобовТ¤заний направити його на медичний огл¤д. якщо прац≥вник в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д добров≥льного медичного огл¤ду або обстеженн¤ можливий його примусовий прив≥д з метою медичного огл¤ду (п. 2.3, 2.6 ≤нструкц≥њ про пор¤док ви¤вленн¤ та постановки на обл≥к ос≥б, ¤к≥ незаконно вживають наркотичн≥ засоби або психотропн≥ речовини). «вичайно, так≥ вимоги законодавства не повинн≥ ≥гноруватис¤. јле не сл≥д думати, що начальник позбавлений права вжити екстрених заход≥в до того, ¤к прац≥вник буде примусово доставлений до медичного закладу дл¤ огл¤ду ≥ буде встановлено факт наркотичного спТ¤н≥нн¤. ѕраво людини на житт¤, здоровТ¤, њњ безпека визнаютьс¤ в ”крањн≥ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю (ст. 3  онституц≥њ ”крањни). ÷е конституц≥йне положенн¤ може бути основою дл¤ в≥дстороненн¤ в≥д роботи особи, стосовно ¤коњ† ≥снуЇ припущенн¤ вважати, що вона перебуваЇ в стан≥ наркотичного спТ¤н≥нн¤.

2) в≥дмова або ухиленн¤ в≥д проходженн¤ обовТ¤зкових медичних огл¤д≥в.

—татт¤ 17 «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф, ¤ка покладаЇ на кер≥вника обовТ¤зок в≥дсторон¤ти в≥д роботи прац≥вника, ¤кий ухил¤Їтьс¤ в≥д проходженн¤ обовТ¤зкового медичного огл¤ду, доповнюЇтьс¤ правилом ст. 15 того ж «акону, ¤ке надаЇ право спец≥ал≥стам з охорони прац≥ вимагати в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли медичний огл¤д. —л≥д також ураховувати, що ст. 31 ќснов законодавства ”крањни про охорону здоровТ¤ ≥ ст. 26 «акону ”крањни Уѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф покладають на власник≥в ≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й в≥дпов≥дальн≥сть за шк≥длив≥ насл≥дки дл¤ здоровТ¤ населенн¤, завдан≥ допуском до роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли обовТ¤зковий медичний огл¤д. ѕокладенн¤ такоњ в≥дпов≥дальност≥ також св≥дчить про те, що кер≥вник несе публ≥чно-правовий обовТ¤зок в≥дсторон¤ти в≥д роботи прац≥вник≥в, ¤к≥ не пройшли медичний огл¤д. ” силу такого обовТ¤зку в межах службових правов≥дносин начальник одержуЇ субТЇктивне право в≥дсторон¤ти прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ повноважень за посадою. « метою попередженн¤ конфл≥кт≥в ми рекомендували б ураховувати практику, що склалас¤ за багато рок≥в, ¤ка не вважала за можливе в≥дстороненн¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ не пройшли обовТ¤зковий медичний огл¤д, без в≥дпов≥дного поданн¤ орган≥в сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби. ÷¤ практика переважаЇ в судах. ѕункт 2.1 ≤нструкц≥њ про пор¤док внесенн¤ поданн¤ про в≥дстороненн¤ ос≥б в≥д роботи або ≥ншоњ д≥¤льност≥ зазначаЇ, що в≥дстороненн¤ (у тому числ≥ ос≥б, ¤к≥ не пройшли обовТ¤зковий медичний огл¤д) в≥д роботи проводитьс¤ на п≥дстав≥ поданн¤ в≥дпов≥дних посадових ос≥б державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби. “ому кер≥внику у в≥дпов≥дних випадках доц≥льно було б пов≥домити органи санеп≥демслужби про ос≥б, ¤к≥ ухил¤ютьс¤ в≥д медичного огл¤ду, одержати поданн¤ про в≥дстороненн¤ ≥ т≥льки пот≥м в≥дсторон¤ти прац≥вник≥в в≥д роботи.

¬≥дмова або ухиленн¤ в≥д проходженн¤ обовТ¤зкового медичного огл¤ду в≥дпов≥дно до ст. 26 «акону ”крањни Уѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф Ї порушенн¤м службовоњ дисципл≥ни. “им самим законодавець зазначаЇ, що особи, ¤к≥ без поважних причин не пройшли у встановле≠ний терм≥н обовТ¤зковий медичний огл¤д у повному обс¤з≥, можуть бути прит¤гнут≥ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥;

3) в≥дмова або ухиленн¤ в≥д навчанн¤, ≥нструктажу ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥ та протипожежноњ безпеки.

“акий зах≥д може бути застосований до прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах з п≥двищеною небезпекою, або там, де необх≥дний профес≥йний доб≥р. “ак≥ особи повинн≥ один раз на р≥к проходити перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативних акт≥в про охорону прац≥ (ст. 18 «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф). ѕроте й ≥нш≥ прац≥вники, ¤к≥ ухил¤ютьс¤ в≥д ≥нструктажу, навчанн¤ ≥ перев≥рки знань з питань охорони прац≥, можуть бути в≥дсторонен≥ в≥д роботи. ÷е випливаЇ з≥ ††††††††ст. 46  «пѕ ”крањни, ст. 15, 18 «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф.

” звТ¤зку з в≥дмовою в≥д навчанн¤, ≥нструктажу та перев≥рки знань з питань пожежноњ безпеки можуть бути в≥дсторонен≥ прац≥вники, перел≥чен≥ в †††††††††††††††††ст. 8 «акону ”крањни Уѕро пожежну безпекуФ. ”становлено, що ≥нструктаж з пожежноњ безпеки щор≥чно зобовТ¤зан≥ проходити вс≥ прац≥вники. ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною пожежною небезпекою, один раз на р≥к проход¤ть перев≥рку знань нормативних акт≥в з пожежноњ безпеки.

—трок в≥дстороненн¤ не повинен перевищувати одн≥Їњ доби. якщо прац≥вник усуне перешкоди дл¤ допуску до роботи (пройде курс навчанн¤, ≥нструктаж, здасть в≥дпов≥дний ≥спит), йому в≥дразу маЇ бути надана можлив≥сть продовжувати роботу. якщо в≥н не усуне причин, ¤к≥ послужили п≥дставою дл¤ в≥дстороненн¤, в≥н може бути прит¤гнутий до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни.

ѕ≥дл¤гають в≥дстороненню в≥д роботи й т≥ прац≥вники, ¤к≥ не склали ≥спиту (не пройшли перев≥рку знань) з питань пожежноњ безпеки. ѕ≥дставою дл¤ в≥дстороненн¤ в цьому випадку Ї ч. 6 ст. 18 «акону Уѕро охорону прац≥Ф ≥ ч. 7 ст. 8 «акону Уѕро пожежну безпекуФ. ’оча прац≥вник у цьому випадку ≥ проходив перев≥рку знань, однак в≥н не склав ≥спит.

„астина 6 ст. 15 «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф надаЇ право спец≥ал≥стам з охорони прац≥ вимагати в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли перев≥рку знань з питань охорони прац≥. Ќалежить також ураховувати норми  онституц≥њ ”крањни, ¤к≥ визнають за громад¤нами ”крањни право на житт¤ ≥ закр≥плюють обовТ¤зок держави захищати житт¤ людини. “ому ≥ питанн¤ про в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не здали встановлен≥ ≥спити, маЇ вир≥шуватис¤, насамперед, на основ≥ норм  онституц≥њ. ÷е означаЇ, що у вс≥х випадках, коли продовженн¤ роботи прац≥вника, ¤кий не пройшов перев≥рку знань в≥дпов≥дно до встановлених правил, загрожуЇ безпец≥ громад¤н або самого прац≥вника, в≥н повинен бути в≥дсторонений в≥д роботи.

Ќачальник, ¤кий в≥дсторонив в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в п≥длеглого без достатн≥х на то п≥дстав, несе за це в≥дпов≥дальн≥сть.

 

—татт¤ 18. ¬иконанн¤ та зн¤тт¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ виконуЇтьс¤ негайно, але не п≥зн≥ше м≥с¤ц¤ з дн¤ його накладанн¤, не враховуючи пер≥оду перебуванн¤ особи р¤дового або начальницького складу у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥ або њњ тимчасовоњ непрацездатност≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього строку дисципл≥нарне ст¤гненн¤ не виконуЇтьс¤.

“ак≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к зв≥льненн¤ з посади та зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ, накладен≥ на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ тимчасово непрацездатн≥ або перебувають у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥, виконуютьс¤ п≥сл¤ њх прибутт¤ до м≥сц¤ проходженн¤ служби.

ќсоби, з вини ¤ких накладен≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ не виконан≥ без поважних причин, несуть в≥дпов≥дальн≥сть за цим —татутом.

” раз≥ поданн¤ скарги виконанн¤ накладеного дисципл≥нарного ст¤гненн¤ не припин¤Їтьс¤.

“ак≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥ та зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ, вважаютьс¤ виконаними п≥сл¤ виданн¤ наказу по особовому складу.

ќсоба р¤дового або начальницького складу вважаЇтьс¤ такою, ¤ка не маЇ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, ¤кщо њњ заохочено шл¤хом дострокового зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, нагороджено державною нагородою чи в≥дзнакою ѕрезидента ”крањни або минув р≥к з дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

 

” статт≥ 14 —татуту зазначено, що про накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ видаЇтьс¤ наказ, зм≥ст ¤кого оголошуЇтьс¤ особовому складу органу внутр≥шн≥х справ. «м≥ст наказу доводитьс¤ до в≥дома особи р¤дового або начальницького складу, ¤ку прит¤гнуто до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥д п≥дпис. ” раз≥ зв≥льненн¤ з посади або зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ особ≥ р¤дового або начальницького складу видаЇтьс¤ вит¤г з наказу.

” статт≥ 6 —татуту визначено, що обл≥к заохочень ≥ дисципл≥нарних ст¤гнень, що застосовуютьс¤ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, ведуть п≥дрозд≥ли по робот≥ з персоналом орган≥в внутр≥шн≥х справ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних наказ≥в. ¬≥домост≥ про дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, застосован≥ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, занос¤тьс¤ в м≥с¤чний строк до особових справ цих ос≥б ≥з зазначенн¤м таких даних: 1) хто, коли та на ¤к≥й п≥дстав≥ наклав дисципл≥нарне ст¤гненн¤; 2) номер ≥ дата наказу про накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, в≥дм≥тка про ознайомленн¤ з наказом та ≥нформац≥¤ про те, чи не оскаржувавс¤ наказ про накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ (а в раз≥ оскарженн¤ Ц ¤ке р≥шенн¤ прийн¤то, ким ≥ коли); 3) номер ≥ дата наказу про зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ або в≥дм≥тка про зак≥нченн¤ строку його д≥њ.

”се вищезазначене даЇ п≥дстави д≥йти висновку, що наказ про накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ маЇ бути лише письмовий. —ам —татут передбачаЇ можлив≥сть виданн¤ усних наказ≥в (ст. 4), а зг≥дно з≥ ст. 12 може накладатись таке дисципл≥нарне ст¤гненн¤ ¤к усне зауваженн¤. јле зм≥ст ст. 6 —татуту визначаЇ, що вс≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ що застосовуютьс¤ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, обл≥ковуютьс¤. ¬≥домост≥ про заохоченн¤ та дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, застосован≥ до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, занос¤тьс¤ в м≥с¤чний строк до особових справ цих ос≥б ≥з зазначенн¤м в≥дпов≥дних даних. «м≥ст наказу доводитьс¤ до в≥дома особи р¤дового або начальницького складу, ¤ку прит¤гнуто до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥д п≥дпис.

¬≥дпов≥дно таке дисципл≥нарне ст¤гненн¤, ¤к Уусне зауваженн¤Ф, незважаючи на його назву, накладаЇтьс¤ за процедурою, передбаченою дл¤ вс≥х ≥нших вид≥в ст¤гнень.†

як зазначено у ч. 11 ст. 14 —татуту в раз≥ вчиненн¤ незначного порушенн¤ службовоњ дисципл≥ни начальник може обмежитись усним попередженн¤м особи р¤дового або начальницького складу щодо необх≥дност≥ суворого додержанн¤ службовоњ дисципл≥ни. Ћише усне попередженн¤, ¤ке не в≥днесено до дисципл≥нарних ст¤гнень, не п≥дл¤гаЇ обл≥ку ≥ до особовоњ справи не заноситьс¤.

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ виконуЇтьс¤ негайно, але не п≥зн≥ше м≥с¤ц¤ з дн¤ його накладанн¤, не враховуючи пер≥оду перебуванн¤ особи р¤дового або начальницького складу у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥ або њњ тимчасовоњ непрацездатност≥. ¬иконанн¤ Ї одн≥Їю ≥з трьох форм реал≥зац≥њ норми права (виконанн¤ норми, використанн¤ норми, застосуванн¤ норми). ¬иконанн¤ норми пол¤гаЇ в тому, що учасники регульованих в≥дносин точно сл≥дкують приписам, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в нормах щодо њх обовТ¤зк≥в (обовТ¤зкових д≥й або обовТ¤зк≥в утриматис¤ в≥д певних д≥й). ” виконанн≥ припис≥в норми беруть участь ус≥ можлив≥ учасники в≥дносин, тобто вс≥, кому адресован≥ конкретн≥ норми[7].

“аким чином, на реал≥зац≥ю наказу про накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ даЇтьс¤ строк, ¤кий не може перевищувати одного м≥с¤ц¤. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього строку дисципл≥нарне ст¤гненн¤ не виконуЇтьс¤.

“ак≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к зв≥льненн¤ з посади та зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ, накладен≥ на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ тимчасово непрацездатн≥ або перебувають у в≥дпустц≥, в≥др¤дженн≥, виконуютьс¤ п≥сл¤ њх прибутт¤ до м≥сц¤ проходженн¤ служби.

“имчасова непрацездатн≥сть, перебуванн¤ у в≥дпустц≥ або в≥др¤дженн≥ мають бути належним чином оформлен≥. ѕ≥дтвердженн¤м того, що особа тимчасово непрацездатна, Ї листок непрацездатност≥. «разок листка непрацездатност≥, техн≥чний опис листка непрацездатност≥, ≤нструкц≥ю про пор¤док заповненн¤ листка непрацездатност≥ затверджено сп≥льним наказом ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ ”крањни, ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ з тимчасовоњ втрати працездатност≥, ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань ”крањни Уѕро затвердженн¤ зразка, техн≥чного опису листка непрацездатност≥ та ≤нструкц≥њ про пор¤док заповненн¤ листка непрацездатност≥Ф в≥д 3 листопада 2004 року є 532/274/136-ос/1406 («ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 17 листопада 2004 року за є 1454/10053).

Ћисток непрацездатност≥ Ц це багатофункц≥ональний документ, ¤кий Ї п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ в≥д роботи у звТ¤зку з непрацездатн≥стю та матер≥ального забезпеченн¤ застрахованоњ особи в раз≥ тимчасовоњ непрацездатност≥, ваг≥тност≥ та полог≥в. Ћицьовий б≥к бланка листка непрацездатност≥ заповнюЇтьс¤ л≥карем або молодшим медичним прац≥вником з медичною осв≥тою. «воротний б≥к бланка листка непрацездатност≥ заповнюЇтьс¤ за м≥сцем роботи застрахованоњ особи. «аписи зд≥йснюютьс¤ розб≥рливим почерком, без помарок, син≥м, ф≥олетовим або чорним чорнилом. Ќасамперед заповнюЇтьс¤ кор≥нець листка непрацездатност≥. ѕ≥дкреслюЇтьс¤ слово УпервиннийФ або Упродовженн¤Ф, у раз≥ продовженн¤ листка непрацездатност≥ зазначаЇтьс¤ номер попереднього листка. «азначаютьс¤ так≥ дан≥: пр≥звище, ≥мТ¤ та по батьков≥ (повн≥стю) непрацездатного, м≥сце його роботи (назва п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), дата видач≥ листка (цифрою вказуЇтьс¤ число, п≥сл¤ чого л≥терами Ц назва м≥с¤ц¤, цифрою зазначаЇтьс¤ р≥к), пр≥звище л≥кар¤, ¤кий видав листок, номер медичноњ карти амбулаторного чи стац≥онарного хворого, п≥дпис одержувача в граф≥ Уѕ≥дпис одержувачаФ. ѕаспортна частина листка (пр≥звище непрацездатного, ≥мТ¤ та по батьков≥, в≥к) заповнюЇтьс¤ за документами, м≥сце роботи Ц з≥ сл≥в непрацездатного. ѕ≥сл¤ заповненн¤ кор≥нець залишаЇтьс¤ в заклад≥ охорони здоровТ¤.

” граф≥ Уѕричина непрацездатност≥Ф сл≥д обовТ¤зково п≥дкреслити в≥дпов≥дну причину зв≥льненн¤ в≥д роботи. ѕункти 2, 4 виправленню не п≥дл¤гають. ” граф≥ У–ежимФ обовТ¤зково вказуЇтьс¤ режим, ¤кий призначаЇтьс¤ хворому: стац≥онарний, амбулаторний, пост≥льний, домашн≥й, санаторний, в≥льний тощо. ” граф≥ У¬≥дм≥тки про порушенн¤ режимуФ зазначаЇтьс¤ дата порушенн¤ режиму, що засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписом л≥кар¤. ¬иди порушень режиму вказуютьс¤ в граф≥ Уѕрим≥ткаФ з обовТ¤зковим записом у медичн≥й карт≥ амбулаторного чи стац≥онарного хворого. ” граф≥ Уѕеребував у стац≥онар≥Ф зазначаютьс¤ дати госп≥тал≥зац≥њ та виписки з≥ стац≥онарного в≥дд≥ленн¤.

ќсобам, в ¤ких тимчасова непрацездатн≥сть настала поза пост≥йним м≥сцем проживанн¤ ≥ роботи, листок непрацездатност≥ видаЇтьс¤ за п≥дписом головного л≥кар¤, що засв≥дчуЇтьс¤ круглою печаткою закладу охорони здоровТ¤. «апис зд≥йснюЇтьс¤ в граф≥ У¬идачу листка непрацездатност≥ дозвол¤юФ з обовТ¤зковим записом у медичних картах амбулаторного чи стац≥онарного хворого.

” правому нижньому пол≥ листка непрацездатност≥ у граф≥ Уѕрим≥ткаФ л≥карем зд≥йснюютьс¤ так≥ записи:

1. ѕри порушенн≥ хворим призначеного режиму вказуЇтьс¤ вид порушенн¤ (наприклад, несвоЇчасна ¤вка на прийом до л≥кар¤; алкогольне, наркотичне, токсичне спТ¤н≥нн¤ п≥д час л≥куванн¤; вих≥д на роботу без дозволу л≥кар¤; самов≥льне залишенн¤ закладу охорони здоровТ¤; вињзд на л≥куванн¤ в ≥нший заклад охорони здоровТ¤ без в≥дм≥тки про дозв≥л вињзду; в≥дмова в≥д направленн¤ або несвоЇчасна ¤вка на ћ—≈  та ≥н.).

2. ” раз≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ у звТ¤зку ≥з захворюванн¤м або травмою, що сталис¤ внасл≥док алкогольного, наркотичного, токсичного спТ¤н≥нн¤ або д≥й, повТ¤заних з ними, робитьс¤ позначка про таке спТ¤н≥нн¤.

3. ” раз≥ направленн¤ на санаторно-курортне л≥куванн¤ зазначаютьс¤ номер пут≥вки, дати початку та зак≥нченн¤ пут≥вки, назва санаторно-курортного закладу.

4. ” раз≥ направленн¤ на дол≥куванн¤ в реаб≥л≥тац≥йне в≥дд≥ленн¤ санаторно-курортного закладу вказуютьс¤ номер реаб≥л≥тац≥йноњ пут≥вки, дати початку та зак≥нченн¤ пут≥вки, назва санаторно-курортного закладу.

5. ” раз≥ помилок текст у листку виправл¤Їтьс¤, що п≥дтверджуЇтьс¤ записом У¬иправленому в≥ритиФ, п≥дписом л≥куючого л≥кар¤ та печаткою закладу охорони здоровТ¤ Уƒл¤ листк≥в непрацездатност≥Ф.

Ќа бланку листка непрацездатност≥ дозвол¤Їтьс¤ не б≥льше двох виправлень.

Ќомери бланк≥в листк≥в непрацездатност≥, дата видач≥, продовженн¤, дати в≥дв≥дуванн¤ повторних огл¤д≥в, виписки на роботу обовТ¤зково ф≥ксують у медичн≥й карт≥ амбулаторного чи стац≥онарного хворого.

” раз≥ втрати листка непрацездатност≥, оформленн¤ його дубл≥ката зд≥йснюЇтьс¤ л≥куючим л≥карем за на¤вност≥ дов≥дки з м≥сц¤ роботи про те, що виплата за цим листком не зд≥йснювалас¤. ” верхньому правому кут≥ листка зазначаЇтьс¤ Удубл≥катФ, у граф≥ У«в≥льненн¤ в≥д роботиФ одним р¤дком записуЇтьс¤ весь пер≥од непрацездатност≥, що п≥дтверджуЇтьс¤ п≥дписом ≥ печаткою л≥куючого л≥кар¤ та голови л≥карсько-консультативноњ ком≥с≥њ. ” медичн≥й карт≥ амбулаторного чи стац≥онарного хворого робитьс¤ в≥дпов≥дний запис ≥з зазначенн¤м номера дубл≥ката листка непрацездатност≥.

ѕор¤док наданн¤ та перебуванн¤ у в≥дпустц≥ регламентуЇтьс¤ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 липн¤ 1991 року є 114 Уѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справФ.

ќсобам р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ надаютьс¤ в≥дпустки:

а) чергов≥;

б) короткостроков≥;

в) через хворобу;

г) кан≥кул¤рн≥;

д) у звТ¤зку ≥з зак≥нченн¤м навчальних заклад≥в системи ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;

Ї) додатков≥ та соц≥альн≥ (по ваг≥тност≥, пологах ≥ догл¤ду за дитиною), творч≥, у звТ¤зку з навчанн¤м.

ќбчисленн¤ тривалост≥ в≥дпусток Ц подобове. —в¤тков≥ дн≥, установлен≥ законодавством неробочими, до в≥дпусток не включаютьс¤.

ѕри визначенн≥ тривалост≥ в≥дпусток не враховуЇтьс¤ також час, необх≥дний на дорогу до м≥сц¤ проведенн¤ в≥дпустки ≥ назад, у тому числ≥ при под≥л≥ в≥дпустки на дв≥ частини, а також при в≥дкликанн≥ прац≥вника з в≥дпустки.

ќсобам р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ захвор≥ли п≥д час черговоњ в≥дпустки, продовжуЇтьс¤ на число невикористаних дн≥в. ѕродовженн¤ в≥дпустки зд≥йснюЇтьс¤ начальником, ¤кий њњ надав, на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного документа, засв≥дченого л≥карем ≥ начальником (головним л≥карем) л≥кувального закладу.

¬≥дкликанн¤ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу з черговоњ в≥дпустки, ¤к правило, заборон¤Їтьс¤. ” раз≥ крайньоњ необх≥дност≥ в≥дкликанн¤ з черговоњ в≥дпустки може бути дозволено пр¤мим начальником (начальником √оловного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х справ јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м.  иЇва та —евастопол≥, на транспорт≥, йому р≥вних ≥ вище).

 ороткостроков≥ в≥дпустки особам р¤дового ≥ начальницького складу надаютьс¤ за на¤вност≥ поважних причин на строк до дес¤ти д≥б, без урахуванн¤ часу, необх≥дного дл¤ проњзду до м≥сц¤ проведенн¤ в≥дпустки ≥ назад.  ороткострокова в≥дпустка у тривал≥сть черговоњ в≥дпустки не включаЇтьс¤.

¬≥дпустка через хворобу надаЇтьс¤ особам р¤дового ≥ начальницького складу на п≥дстав≥ висновк≥в в≥йськово-л≥карськоњ ком≥с≥њ. “ривал≥сть в≥дпустки через хворобу визначаЇтьс¤ характером захворюванн¤. ” загальному обчисленн≥ час безперервного перебуванн¤ у в≥дпустц≥ через хворобу не повинен перевищувати чотирьох м≥с¤ц≥в, кр≥м випадк≥в, коли законодавством передбачен≥ б≥льш тривал≥ строки перебуванн¤ на л≥куванн≥. ÷ей строк може бути продовжений р≥шенн¤м пр¤мого начальника (начальником √оловного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х справ јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м.  иЇва та —евастопол≥, на транспорт≥, йому р≥вних ≥ вище) на п≥дстав≥ висновку л≥кувального закладу.

ѕо зак≥нченн≥ встановленого строку безперервного перебуванн¤ у в≥дпустц≥ через хворобу особи р¤дового ≥ начальницького складу п≥дл¤гають огл¤ду в≥йськово-л≥карською ком≥с≥Їю дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про њх придатн≥сть дл¤ подальшоњ служби.

„ас перебуванн¤ на л≥куванн≥ ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу в звТ¤зку з одержанн¤м ними при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в поранень, контуз≥й або кал≥цтва строком не обмежуЇтьс¤. Ќа л≥карський огл¤д вказан≥ особи направл¤ютьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ л≥куванн¤.

¬≥дпустка через хворобу в тривал≥сть черговоњ в≥дпустки не включаЇтьс¤.

 ан≥кул¤рн≥ в≥дпустки надаютьс¤ особам р¤дового ≥ начальницького складу, ¤к≥ навчаютьс¤ на очних факультетах (в≥дд≥ленн¤х) у навчальних закладах системи ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни один раз прот¤гом навчального року п≥д час перерви в зан¤тт¤х на строки, визначен≥ навчальними планами.

 ан≥кул¤рна в≥дпустка в тривал≥сть черговоњ в≥дпустки не включаЇтьс¤.

ƒодатков≥ ≥ соц≥альн≥ в≥дпустки особам р¤дового ≥ начальницького складу надаютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства.

ƒисципл≥нарний —татут визначив, що в раз≥ поданн¤ скарги виконанн¤ накладеного дисципл≥нарного ст¤гненн¤ не припин¤Їтьс¤. јле в раз≥ оскарженн¤ наказу про накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ до адм≥н≥стративного суду, зг≥дно з≥ ст. 117  одексу јдм≥н≥стративного судочинства ”крањни (дал≥ Ц  ј—”) суд за клопотанн¤м позивача або з власноњ ≥н≥ц≥ативи може постановити ухвалу про вжитт¤ заход≥в забезпеченн¤ адм≥н≥стративного позову, ¤кщо ≥снуЇ очевидна небезпека запод≥¤нн¤ шкоди правам, свободам та ≥нтересам позивача до ухваленн¤ р≥шенн¤ в адм≥н≥стративн≥й справ≥, або захист цих прав, свобод та ≥нтерес≥в стане неможливим без вжитт¤ таких заход≥в, або дл¤ њх в≥дновленн¤ необх≥дно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ¤кщо очевидними Ї ознаки протиправност≥ р≥шенн¤, д≥њ чи безд≥¤льност≥ субТЇкта владних повноважень.

ѕоданн¤ адм≥н≥стративного позову, а також в≥дкритт¤ провадженн¤ в адм≥н≥стративн≥й справ≥ не зупин¤ють д≥ю оскаржуваного р≥шенн¤ субТЇкта владних повноважень, але суд у пор¤дку забезпеченн¤ адм≥н≥стративного позову може в≥дпов≥дною ухвалою зупинити д≥ю р≥шенн¤ субТЇкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуютьс¤.

”хвала негайно надсилаЇтьс¤ до субТЇкта владних повноважень, що прийн¤в р≥шенн¤, та Ї обовТ¤зковою дл¤ виконанн¤.

“ак≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤, ¤к зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥ та зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ вважаютьс¤ виконаними п≥сл¤ виданн¤ наказу по особовому складу. “акий наказ видаЇтьс¤ лише уповноваженою посадовою особою.

ќсоба р¤дового або начальницького складу вважаЇтьс¤ такою, ¤ка не маЇ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, ¤кщо њњ заохочено шл¤хом дострокового зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, нагороджено державною нагородою чи в≥дзнакою ѕрезидента ”крањни, або минув р≥к з дн¤ накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤. ≤снуЇ певна особлив≥сть щодо зн¤тт¤ таких дисципл≥нарних ст¤гнень, ¤к зв≥льненн¤ з посади, пониженн¤ в спец≥альному званн≥, зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ або зак≥нченн¤ строку д≥њ цих вид≥в ст¤гнень. ќсоба р¤дового або начальницького складу, ¤ка маЇ дисципл≥нарне ст¤гненн¤, може заохочуватис¤ лише п≥сл¤ дострокового зн¤тт¤ цього ст¤гненн¤, але не ран≥ше н≥ж через три м≥с¤ц≥ з дн¤ виданн¤ наказу про накладанн¤ в≥дпов≥дного ст¤гненн¤. Ќедоречно вести мову про зн¤тт¤ такого дисципл≥нарного ст¤гненн¤ ¤к зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ. ƒисципл≥нарний —татут поширюЇтьс¤ лише на ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ. ќсоба, зв≥льнена з орган≥в внутр≥шн≥х справ, не перебуваЇ на служб≥ ≥ тому ƒисципл≥нарний —татут до нењ не застосовуЇтьс¤. ћожна вести мову лише про скасуванн¤ наказу про зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ.

 ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”–—– затверджено Уѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањнськоњ –—–Ф в≥д 29 липн¤ 1991  року є 114.

ѕунктом 37 цього ѕоложенн¤ встановлено, що пониженн¤ спец≥ального званн¤ на один ступ≥нь ос≥б молодшого, середнього ≥ старшого начальницького складу провадитьс¤ в пор¤дку, визначеному ƒисципл≥нарним статутом орган≥в† внутр≥шн≥х справ. ќсоби молодшого,† середнього ≥ старшого начальницького складу, знижен≥ в спец≥альному званн≥,† поновлюютьс¤ в попередньому званн≥ не† ран≥ше† н≥ж† через† р≥к† п≥с뤆 пониженн¤ званн¤ при позитивн≥й атестац≥њ незалежно в≥д займаноњ† ними† штатноњ† посади наказами начальник≥в, ¤к≥† прийн¤ли† р≥шенн¤† про† пониженн¤† званн¤,† њм р≥вних ≥ вище. ƒо поновленн¤ особи молодшого, середнього, старшого начальницького складу в попередньому†† спец≥альному званн≥ ≥ присвоЇнн¤ њм чергового спец≥ального званн¤ повторне† пониженн¤†† в спец≥альному званн≥ не допускаЇтьс¤.

ѕунктами 41 та 45 ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби встановлено,† що перем≥щенн¤ ос≥б† р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ з вищих посад на нижч≥ в≥дбуваЇтьс¤: у пор¤дку дисципл≥нарног ст¤гненн¤†† в≥дпов≥дно† до ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ.

ѕониженн¤ в посад≥† в пор¤дку† дисципл≥нарного† ст¤гненн¤ провадитьс¤ начальником, ¤кому таке право надано ƒисципл≥нарним статутом орган≥в внутр≥шн≥х справ. ” наказах п особовому складу про перем≥щенн¤† ос≥б р¤дового та начальницького складу на нижч≥ посади зазначаютьс¤ п≥дстави перем≥щенн¤, передбачен≥† ѕоложенн¤м про проходженн¤ служби.

ѕодальше просуванн¤† по† служб≥† ос≥б р¤дового ≥† начальницького складу, ¤к≥ були перем≥щен≥ на нижч≥ посади провадитьс¤ в пор¤дку,† установленому пунктом 43 цього ѕоложенн¤ ≥ ƒисципл≥нарним статутом орган≥в внутр≥шн≥х справ. ѕункт 43 ѕоложенн¤ викладено в так≥й редакц≥њ: просуванн¤† по† служб≥ ос≥б† р¤дового ≥† начальницького складу провадитьс¤, ¤к правило, на конкурсн≥й основ≥ з урахуванн¤м њх† д≥лових† ≥ особистих ¤костей, результат≥в роботи ≥† про¤вленоњ здатност≥ виконанн¤ обовТ¤зк≥в на вищ≥й посад≥, а також висновк≥в атестац≥њ. ѕор¤док ≥ умови проведенн¤ конкурсу на зам≥щенн¤ вищоњ посади визначаютьс¤ ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ.

 

 

—татт¤ 19. ѕравов≥ насл≥дки накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

ќсоба р¤дового або начальницького складу, на ¤ку накладено дисципл≥нарне ст¤гненн¤, не може бути призначена на вищу посаду доти, доки це ст¤гненн¤ не буде зн¤то.

 

—татт¤ 19 встановлюЇ правило, зг≥дно з ¤ким призначенн¤ особи р¤дового або начальницького складу на вищу посаду не зд≥йснюЇтьс¤ до зн¤тт¤ ст¤гненн¤. як було зазначено в ст. 18 —татуту, особа р¤дового або начальницького складу вважаЇтьс¤ такою, ¤ка не маЇ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, ¤кщо њњ заохочено шл¤хом дострокового зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, нагороджено державною нагородою чи в≥дзнакою ѕрезидента ”крањни, або минув р≥к з дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

¬≥дпов≥дно до ст. 9 ƒисципл≥нарного —татуту за мужн≥сть, в≥двагу, героњзм, розумну ≥н≥ц≥ативу, старанн≥сть, сумл≥нне та бездоганне виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в до ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу може бути застосовано такий вид заохоченн¤ ¤к дострокове зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤. ѕ≥дставою дл¤ зн¤тт¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ Ї також нагородженн¤ державною нагородою чи в≥дзнакою ѕрезидента ”крањни.

«аконом ”крањни Уѕро державн≥ нагороди ”крањниФ в≥д 16 березн¤ †††††††††††††††2000 року встановлено так≥ види державних нагород:

званн¤ У√ерой ”крањниФ;

орден;

медаль;

в≥дзнака У≤менна вогнепальна збро¤Ф;

почесне званн¤ ”крањни;

ƒержавна прем≥¤ ”крањни;

президентська в≥дзнака.

¬ ”крањн≥ встановлюютьс¤ так≥ ордени:

орден кн¤з¤ ярослава ћудрого I, II, III, IV, V ступен¤;

орден У«а заслугиФ I, II, III ступен¤;

орден Ѕогдана ’мельницького I, II, III ступен¤;

орден У«а мужн≥стьФ I, II, III ступен¤;

орден кн¤гин≥ ќльги I, II, III ступен¤;

орден ƒанили √алицького.

¬ ”крањн≥ встановлюютьс¤ так≥ медал≥:

У«а в≥йськову службу ”крањн≥Ф;

У«а бездоганну службуФ I, II, III ступен¤;

У«ахиснику ¬≥тчизниФ.

¬ ”крањни встановлюютьс¤ почесн≥ званн¤ (усього 38 вид≥в), зокрема:

У«аслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки ”крањниФ;

У«аслужений економ≥ст ”крањниФ;

У«аслужений журнал≥ст ”крањниФ;

У«аслужений л≥кар ”крањниФ;

У«аслужений прац≥вник культури ”крањниФ;

У«аслужений прац≥вник осв≥ти ”крањниФ;

У«аслужений прац≥вник охорони здоровТ¤ ”крањниФ;

У«аслужений прац≥вник соц≥альноњ сфери ”крањниФ;

У«аслужений прац≥вник ф≥зичноњ культури ≥ спорту ”крањниФ;

У«аслужений юрист ”крањниФ.

ѕрезидент ”крањни маЇ право встановлювати й ≥нш≥ президентськ≥ в≥дзнаки. Ќаприклад, в≥дзнаки ѕрезидента ”крањни Ц медаль У«а працю ≥ звит¤гуФ, юв≥лейна медаль У60 рок≥в визволенн¤ ”крањни в≥д фашистських загарбник≥вФ, ѕочесна √рамота ѕрезидента ”крањни за активну благод≥йницьку д≥¤льн≥сть у гуман≥тарн≥й сфер≥ тощо.

 

—татт¤ 20. ѕор¤док поданн¤ та розгл¤ду скарг

ќсоба р¤дового або начальницького складу маЇ право усно чи письмово посл≥довно звернутис¤ з≥ скаргою щодо накладанн¤ на нењ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ до старшого пр¤мого начальника Ц аж до м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ ”крањни або до суду.

якщо вир≥шенн¤ питань, порушених у скарз≥, не належить до повноважень начальника, ¤кий њњ отримав, скарга не п≥зн≥ше н≥ж прот¤гом пТ¤ти дн≥в надсилаЇтьс¤ за належн≥стю, про що пов≥домл¤Їтьс¤ за¤вников≥.

«аборон¤Їтьс¤ пересилати скарги на розгл¤д тих начальник≥в, д≥њ чи р≥шенн¤ ¤ких оскаржуютьс¤.

 

√ромад¤ни ”крањни мають право звернутис¤ до орган≥в державноњ влади, м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднань громад¤н, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, посадових ос≥б в≥дпов≥дно до њх функц≥ональних обовТ¤зк≥в ≥з зауваженн¤ми, скаргами та пропозиц≥¤ми, що стосуютьс¤ њх статутноњ д≥¤льност≥, за¤вою або клопотанн¤м щодо реал≥зац≥њ своњх соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних та особистих прав ≥ законних ≥нтерес≥в та скаргою про њх порушенн¤.

« метою забезпеченн¤ реал≥зац≥њ громад¤нами конституц≥йного права на зверненн¤, пол≥пшенн¤, вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ њх особистого прийому в центральному апарат≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, п≥дпор¤дкованих йому органах внутр≥шн≥х справ ”крањни, а також у вищих навчальних закладах, на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х, що належать до сфери його управл≥нн¤, та на виконанн¤ ст. 40  онституц≥њ ”крањни «акон≥в ”крањни Уѕро зверненн¤ громад¤нФ, Уѕро м≥л≥ц≥юФ, Уѕро статус народного депутата ”крањниФ, Уѕро статус депутат≥в м≥сцевих радФ, Уѕро ≥нформац≥юФ, ”каз≥в ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо забезпеченн¤ конституц≥йних прав громад¤н на зверненн¤Ф в≥д 19 березн¤ 1997 року є 241, Уѕро додатков≥ заходи щодо забезпеченн¤ реал≥зац≥њ громад¤нами конституц≥йного права на зверненн¤Ф в≥д ††13 серпн¤ 2002 року є 700 та Уѕро нев≥дкладн≥ заходи з удосконаленн¤ орган≥зац≥њ прийому громад¤н органами державноњ влади, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та посадовими ≥ службовими особами цих орган≥вФ в≥д 14 кв≥тн¤ 2004 року є 434, постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14 кв≥тн¤ 1997 року є 348 Уѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ з д≥ловодства за зверненн¤ми громад¤н в органах державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обТЇднанн¤х громад¤н, на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥, у засобах масовоњ ≥нформац≥њФ, розпор¤дженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро покращанн¤ роботи з депутатськими запитами ≥ зверненн¤миФ в≥д ††††††††††††††††††††††††††††††††23 кв≥тн¤ 2003 року є 216-р було затверджено ѕоложенн¤ про пор¤док роботи з≥ зверненн¤ми громад¤н ≥ орган≥зац≥њ њх особистого прийому в систем≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни (наказ в≥д 10 жовтн¤ 2004 року є 1177, зареЇстрований у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 26 жовтн¤ 2004 року за є 1361/9960).

—карга Ц зверненн¤ з вимогою про поновленн¤ прав ≥ захист законних ≥нтерес≥в громад¤н, порушених д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю), р≥шенн¤ми державних орган≥в, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, обТЇднань громад¤н, посадових ос≥б.

ƒо р≥шень, д≥й (безд≥¤льност≥) управл≥нськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ можуть бути оскаржен≥, належать так≥ унасл≥док ¤ких:

порушено права ≥ законн≥ ≥нтереси чи свободи громад¤нина (групи громад¤н);

створено перешкоди дл¤ зд≥йсненн¤ громад¤нином його прав ≥ законних ≥нтерес≥в чи свобод;

незаконно покладено на громад¤нина будь-¤к≥ обовТ¤зки або його незаконно прит¤гнуто до в≥дпов≥дальност≥.

—карга на д≥њ чи р≥шенн¤ органу внутр≥шн≥х справ, посадовоњ особи цього органу подаЇтьс¤ в пор¤дку п≥длеглост≥ вищому органу або посадов≥й особ≥, що не позбавл¤Ї особу р¤дового або начальницького складу права звернутис¤ до суду зг≥дно з чинним законодавством, а в раз≥ в≥дсутност≥ такого органу або незгоди з прийн¤тим за скаргою р≥шенн¤м Ц безпосередньо до суду.

ќсоба р¤дового або начальницького складу може подати скаргу особисто або через уповноважену на це ≥ншу особу.

—карга в ≥нтересах особи р¤дового або начальницького складу за його уповноваженн¤м, оформленим у встановленому законом пор¤дку, може бути подана ≥ншою особою, трудовим колективом або орган≥зац≥Їю, ¤ка зд≥йснюЇ правозахисну д≥¤льн≥сть.

ƒо скарги додаютьс¤ на¤вн≥ р≥шенн¤ або коп≥њ р≥шень, ¤к≥ приймалис¤ за його зверненн¤м ран≥ше, а також ≥нш≥ документи, потр≥бн≥ дл¤ розгл¤ду скарги, ¤к≥ п≥сл¤ њњ розгл¤ду повертаютьс¤ особ≥ р¤дового або начальницького складу.

 ер≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ та њх заступники при розгл¤д≥ скарги зобовТ¤зан≥ уважно вникати в њх суть, у раз≥ потреби вимагати у виконавц≥в матер≥али њх перев≥рки, направл¤ти прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ на м≥сц¤ дл¤ перев≥рки викладених у скарз≥ факт≥в, уживати ≥нших заход≥в дл¤ обТЇктивного вир≥шенн¤ поставлених авторами скарги питань.

Ѕезпосередн≥ виконавц≥ при зд≥йсненн≥ перев≥рок за скаргами обовТ¤зково сп≥лкуютьс¤ з њх авторами, зТ¤совують ус≥ порушен≥ питанн¤ та обставини, детально вникають в њх суть, вживають заход≥в щодо захисту конституц≥йних прав ос≥б р¤дового або начальницького складу в межах своЇњ компетенц≥њ зг≥дно з чинним законодавством.

“ерм≥н розгл¤ду скарг обчислюЇтьс¤ з дн¤ њх надходженн¤ та реЇстрац≥њ в органи внутр≥шн≥х справ до дн¤ направленн¤ за¤внику в≥дпов≥д≥ на його зверненн¤. якщо останн≥й день терм≥ну розгл¤ду скарги припадаЇ на неробочий день, то останн≥м днем терм≥ну вважаЇтьс¤ перший п≥сл¤ нього робочий день.

ўодо кожноњ скарги не п≥зн≥ше н≥ж у пТ¤тиденний терм≥н маЇ бути прийн¤те одне з таких р≥шень:

прийн¤ти до свого провадженн¤;

передати дл¤ вир≥шенн¤ до п≥дпор¤дкованого чи ≥ншого органу внутр≥шн≥х справ;

над≥слати за належн≥стю до ≥ншого органу виконавчоњ влади, ¤кщо питанн¤, порушен≥ у зверненн≥, не вход¤ть до компетенц≥њ орган≥в внутр≥шн≥х справ, про що одночасно пов≥домити автора;

залишити без розгл¤ду за на¤вност≥ п≥дстав, визначених у ст. 8 «акону ”крањни Уѕро зверненн¤ громад¤нФ.

” раз≥ направленн¤ скарги дл¤ перев≥рки й прийн¤тт¤ р≥шенн¤ до п≥дв≥домчих орган≥в внутр≥шн≥х справ терм≥н розгл¤ду такоњ скарги обчислюЇтьс¤ з дн¤ надходженн¤ його до органу внутр≥шн≥х справ вищого р≥вн¤ й зак≥нчуЇтьс¤ днем наданн¤ в≥дпов≥д≥ тим органом внутр≥шн≥х справ, ¤кий його розгл¤дав по сут≥. ¬ ≥нших випадках терм≥н розгл¤ду звернень громад¤н обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ њх реЇстрац≥њ.

ѕро пересиланн¤ зверненн¤ до ≥ншого органу внутр≥шн≥х справ сл≥д обовТ¤зково ≥нформувати автора зверненн¤.

 

—карги розгл¤даютьс¤ ≥ вир≥шуютьс¤ в терм≥н не б≥льше одного м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ њх надходженн¤, ураховуючи вих≥дн≥, св¤тков≥ та неробоч≥ дн≥, а т≥, ¤к≥ не потребують додаткового вивченн¤ та проведенн¤ перев≥рки за ними, Ц нев≥дкладно, але не п≥зн≥ше 15 дн≥в в≥д дн¤ њх отриманн¤.

«а скаргами ос≥б р¤дового або начальницького складу, за ¤кими неможливо своЇчасно зак≥нчити перев≥рку та прийн¤ти в установлений терм≥н р≥шенн¤, виконавець не п≥зн≥ше н≥ж за три робоч≥ дн≥ до зак≥нченн¤ цього терм≥ну письмово допов≥даЇ кер≥вников≥ органу внутр≥шн≥х справ або його заступников≥ ≥ порушуЇ питанн¤ щодо продовженн¤ терм≥ну в межах, установлених законодавством про зверненн¤ громад¤н. ѕри цьому загальний терм≥н вир≥шенн¤ питань, порушених у скарз≥, не може перевищувати 45 дн≥в.

ѕро продовженн¤ терм≥ну розгл¤ду автор зверненн¤ пов≥домл¤Їтьс¤ письмово.

«верненн¤ в≥йськовослужбовц≥в, а також член≥в њх с≥мей центрального апарату ћ¬— ”крањни вир≥шуютьс¤ в терм≥н до 15 дн≥в в≥д дн¤ њх надходженн¤, а в ≥нших органах внутр≥шн≥х справ Ц нев≥дкладно, але не п≥зн≥ше н≥ж через с≥м дн≥в. ” раз≥ потреби строки вир≥шенн¤ таких звернень можуть бути продовжен≥, але не б≥льш ¤к в≥дпов≥дно ще до 15 або до 7 дн≥в, про що автору зверненн¤ пов≥домл¤Їтьс¤.

—карга щодо накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ може бути подана до адм≥н≥стративного суду.  омпетенц≥¤ адм≥н≥стративних суд≥в поширюЇтьс¤ на:

1) спори ф≥зичних чи юридичних ос≥б ≥з субТЇктом владних повноважень щодо оскарженн¤ його р≥шень (нормативно-правових акт≥в чи правових акт≥в ≥ндив≥дуальноњ д≥њ), д≥й чи безд≥¤льност≥;

2) спори з приводу прийн¤тт¤ громад¤н на публ≥чну службу, њњ проходженн¤, зв≥льненн¤ з публ≥чноњ служби;

ƒо адм≥н≥стративного суду маЇ право звернутис¤ з адм≥н≥стративним позовом особа, ¤ка вважаЇ, що порушено њњ права, свободи чи ≥нтереси у сфер≥ публ≥чно-правових в≥дносин.

јдм≥н≥стративний позов подаЇтьс¤ до адм≥н≥стративного суду у форм≥ письмовоњ позовноњ за¤ви особисто позивачем або його представником. ѕозовна за¤ва може бути над≥слана до адм≥н≥стративного суду поштою.

јдм≥н≥стративний позов може м≥стити вимоги про:

1) скасуванн¤ або визнанн¤ нечинним р≥шенн¤ в≥дпов≥дача Ц субТЇкта владних повноважень повн≥стю чи окремих його положень;

2) зобовТ¤занн¤ в≥дпов≥дача Ц субТЇкта владних повноважень прийн¤ти р≥шенн¤ або вчинити певн≥ д≥њ;

3) зобовТ¤занн¤ в≥дпов≥дача Ц субТЇкта владних повноважень утриматис¤ в≥д вчиненн¤ певних д≥й;

4) ст¤гненн¤ з в≥дпов≥дача Ц субТЇкта владних повноважень кошт≥в на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ його незаконним р≥шенн¤м, д≥Їю або безд≥¤льн≥стю;

5) виконанн¤ зупиненоњ чи невчиненоњ д≥њ;

6) установленн¤ на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ компетенц≥њ (повноважень) субТЇкта владних повноважень.

ѕозовна за¤ва може м≥стити, кр≥м визначених ч. 3 ц≥Їњ статт≥, ≥нш≥ вимоги на захист прав, свобод чи ≥нтерес≥в у сфер≥ публ≥чно-правових в≥дносин.

” позовн≥й за¤в≥ зазначаютьс¤:

1) найменуванн¤ адм≥н≥стративного суду, до ¤кого подаЇтьс¤ позовна за¤ва;

2) ≥мТ¤ (найменуванн¤) позивача, поштова адреса, а також номер засобу звТ¤зку, адреса електронноњ пошти, ¤кщо так≥ Ї;

3) ≥мТ¤ (найменуванн¤) в≥дпов≥дача, посада ≥ м≥сце служби посадовоњ чи службовоњ особи, поштова адреса, а також номер засобу звТ¤зку, адреса електронноњ пошти, ¤кщо так≥ в≥дом≥;

4) зм≥ст позовних вимог ≥ викладенн¤ обставин, ¤кими позивач обірунтовуЇ своњ вимоги;

5) у раз≥ необх≥дност≥ Ц клопотанн¤ про зв≥льненн¤ в≥д сплати судового збору; зв≥льненн¤ в≥д оплати правовоњ допомоги ≥ забезпеченн¤ наданн¤ правовоњ допомоги, ¤кщо в≥дпов≥дний орган в≥дмовив особ≥ в забезпеченн≥ правовоњ допомоги; призначенн¤ судовоњ експертизи; витребуванн¤ доказ≥в; виклик св≥дк≥в тощо;

6) перел≥к документ≥в та ≥нших матер≥ал≥в, що додаютьс¤.

Ќа п≥дтвердженн¤ обставин, ¤кими обірунтовуютьс¤ позовн≥ вимоги, позивач зазначаЇ докази, про ¤к≥ йому в≥домо ≥ ¤к≥ можуть бути використан≥ судом.

ƒо позовноњ за¤ви додаютьс¤ њњ коп≥њ та коп≥њ вс≥х документ≥в, що приЇднуютьс¤ до нењ, в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ в≥дпов≥дач≥в, документ про сплату судового збору, кр≥м випадк≥в, коли його не належить сплачувати.

ѕозовна за¤ва п≥дписуЇтьс¤ позивачем або його представником ≥з зазначенн¤м дати њњ п≥дписанн¤.

ѕозовна за¤ва подаЇтьс¤ до м≥сцевого адм≥н≥стративного суду за м≥сцем проживанн¤ (перебуванн¤м, знаходженн¤) позивача.

 

 

—татт¤ 21. —троки оскарженн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень

ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути оскаржено прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в з дн¤ ознайомленн¤ з наказом особи, на ¤ку воно накладено.

ѕропущений строк дл¤ поданн¤ скарги може бути поновлено старшим пр¤мим начальником, ¤кий маЇ право накладати дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤.

—тарший пр¤мий начальник у раз≥ надходженн¤ за¤ви про поновленн¤ пропущеного строку поданн¤ скарги повинен всеб≥чно та обТЇктивно розгл¤нути њњ ≥ прийн¤ти в≥дпов≥дне р≥шенн¤ не п≥зн≥ше дес¤ти дн≥в п≥сл¤ надходженн¤ за¤ви.

ѕро результати розгл¤ду за¤ви про поновленн¤ пропущеного строку пов≥домл¤ютьс¤ особа р¤дового або начальницького складу, ¤ка њњ подала, та начальник, ¤кий наклав на нењ дисципл≥нарне ст¤гненн¤.

 

” статт≥ встановлено строки оскарженн¤ накладеного ст¤гненн¤, а також процедура поновленн¤ пропущеного строку дл¤ поданн¤ скарги. «аконодавець надаЇ можлив≥сть оскаржити дисципл≥нарне ст¤гненн¤ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в з дн¤ ознайомленн¤ з наказом особи, на ¤ку воно накладене.

ѕро накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ видаЇтьс¤ наказ, зм≥ст ¤кого оголошуЇтьс¤ особовому складу органу внутр≥шн≥х справ.

«м≥ст наказу доводитьс¤ до в≥дома особи р¤дового або начальницького складу, ¤ку прит¤гнуто до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥д п≥дпис. ” раз≥ зв≥льненн¤ з посади або зв≥льненн¤ з орган≥в внутр≥шн≥х справ особ≥ р¤дового або начальницького складу видаЇтьс¤ вит¤г з наказу. ” раз≥ в≥дмови особи р¤дового або начальницького складу в≥д ознайомленн¤ з наказом п≥д розписку або в≥дмови отримати вит¤г з наказу про зв≥льненн¤ складаЇтьс¤ в≥дпов≥дний акт.

—татт¤ м≥стить трим≥с¤чний строк дл¤ поданн¤ скарги. ÷ей строк Ї в≥дм≥нним в≥д строк≥в поданн¤ скарги, установлених «аконом ”крањни Уѕро зверненн¤ громад¤нФ та  одексом адм≥н≥стративного судочинства ”крањни.

«аконом ”крањни Уѕро зверненн¤ громад¤нФ, а саме ст. 17 зазначеного «акону встановлено, що Ускарга на р≥шенн¤, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадов≥й особ≥ вищого р≥вн¤ прот¤гом одного року з моменту його прийн¤тт¤, але не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з часу ознайомленн¤ громад¤нина з прийн¤тим р≥шенн¤м. —карги, подан≥ з порушенн¤м зазначеного терм≥ну, не розгл¤даютьс¤. ѕропущений з поважноњ причини терм≥н може бути поновлений органом чи посадовою особою, ¤ка розгл¤даЇ скаргуФ. ћожна зробити висновок, що ƒисципл≥нарний статут м≥стить зб≥льшений строк дл¤ поданн¤ скарги, н≥ж це передбачено «аконом ”крањни Уѕро зверненн¤ громад¤нФ (три м≥с¤ц≥ проти одного). ¬одночас  ј—” у ст. 99 встановлюЇ, що Уадм≥н≥стративний позов може бути подано в межах строку зверненн¤ до адм≥н≥стративного суду, встановленого цим  одексом або ≥ншими законами. ƒл¤ зверненн¤ до адм≥н≥стративного суду за захистом прав, свобод та ≥нтерес≥в особи встановлюЇтьс¤ р≥чний строк, ¤кий, ¤кщо не встановлено ≥нше, обчислюЇтьс¤ з дн¤, коли особа д≥зналас¤ або повинна була д≥знатис¤ про порушенн¤ своњх прав, свобод чи ≥нтерес≥в. ƒл¤ захисту прав, свобод та ≥нтерес≥в особи цим  одексом та ≥ншими законами можуть встановлюватис¤ ≥нш≥ строки дл¤ зверненн¤ до адм≥н≥стративного суду, ¤к≥, ¤кщо не встановлено ≥нше, обчислюютьс¤ з дн¤, коли особа д≥зналас¤ або повинна була д≥знатис¤ про порушенн¤ своњх прав, свобод чи ≥нтерес≥в. якщо законом встановлена можлив≥сть досудового пор¤дку вир≥шенн¤ спору ≥ позивач скориставс¤ цим пор¤дком, то обчисленн¤ строку зверненн¤ до адм≥н≥стративного суду починаЇтьс¤ з дн¤, коли позивач д≥знавс¤ про р≥шенн¤ субТЇкта владних повноважень за результатами розгл¤ду його скарги на р≥шенн¤, д≥њ або безд≥¤льн≥сть субТЇкта владних повноваженьФ. “аким чином,  ј—” пр¤мо встановлюЇ правило, за ¤ким строк поданн¤ скарги маЇ обчислюватись за ƒисципл≥нарним статутом, а не за ч. 2 ст. 99  ј—”.

” статт≥ також встановлено, що в раз≥ пропущенн¤ строку особою, ¤ка маЇ право оскаржити дисципл≥нарне ст¤гненн¤, вона маЇ подати за¤ву про поновленн¤ пропущеного строку. ѕропущений з поважних причин процесуальний строк, установлений ƒисципл≥нарним —татутом може бути поновлений старшим пр¤мим начальником. Ќа розгл¤д за¤ви про поновленн¤ строку дл¤ поданн¤ скарги в≥дведено дес¤тиденний терм≥н. ѕ≥дставою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про поновленн¤ строку мають бути поважн≥ причини. ѕерел≥к таких поважних причин законодавством не встановлено. —тарший пр¤мий начальник самост≥йно даЇ оц≥нку причин пропущенн¤ строку ≥ приймаЇ в≥дпов≥дне р≥шенн¤. „астина коментованоњ статт≥ визначила, що про результати розгл¤ду за¤ви про поновленн¤ пропущеного строку пов≥домл¤ютьс¤ особа р¤дового або начальницького складу, ¤ка њњ подала, та начальник, ¤кий наклав на нењ дисципл≥нарне ст¤гненн¤. —татт¤ не встановлюЇ форми пов≥домленн¤. “обто таке пов≥домленн¤ може бути ¤к письмове, так ≥ усне. ¬одночас, б≥льш доц≥льним Ї письмове пов≥домленн¤. –≥шенн¤ старшого пр¤мого начальника про в≥дмову в поновленн≥ строку поданн¤ скарги теж може бути оскаржене.