–≈јЋ≤«ј÷≤я ѕ–ј¬ј ј“≈—“ќ¬јЌ»’ прац≥вник≥в ќ–√јЌ≤¬ ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤’ —ѕ–ј¬ Ќј ќЅ''™ƒЌјЌЌя

¬ажливим елементом, що закр≥плюЇ ≥ спри¤Ї розвитку демократичних свобод в сусп≥льств≥, Ї гарантоване державою наданн¤ права громад¤нам на обТЇднанн¤ в громадськ≥ формуванн¤, пов''¤зан≥ сп≥льними ≥нтересами, бажанн¤ми, чи з необх≥дност≥. «г≥дно з ч. 1 ст. 36 ќсновного «акону ”крањни, громад¤ни ”крањни мають право на обТЇднанн¤ в пол≥тичн≥ парт≥њ ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх прав ≥ свобод та задоволенн¤ пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних, культурних та ≥нших ≥нтерес≥в. “акож ц¤ норма  онституц≥њ ”крањни вказуЇ на певн≥ обмеженн¤ щодо створенн¤ громадських обТЇднань, ¤к≥ можуть бути встановлен≥ т≥льки в законодавчому пор¤дку ≥ лише в ≥нтересах нац≥ональноњ безпеки та громадського пор¤дку, охорони здоров''¤ населенн¤ або захисту прав ≥ свобод ≥нших людей. ¬с≥ об''Їднанн¤ громад¤н, незалежно в≥д њх статусу р≥вн≥ перед законом ( ч. 5 ст. 36  онституц≥њ ”крањни).

ѕравову основу створенн¤, д≥¤льност≥ ≥ л≥кв≥дац≥њ (розпуску) громадських орган≥зац≥й складаЇ «акон ”крањни "ѕро об''Їднанн¤ громад¤н", уведений в д≥ю ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 16 червн¤ 1992 р. є 2461-12. ¬≥дпов≥дно до ст. 3 цього «акону громадською орган≥зац≥Їю Ї об''Їднанн¤ громад¤н дл¤ задоволенн¤ та захисту своњх законних соц≥альних, економ≥чних, творчих, в≥кових, нац≥онально-культурних, спортивних та ≥нших сп≥льних ≥нтерес≥в. «аконом заборон¤Їтьс¤ обмеженн¤ прав ≥ свобод громад¤н у зв''¤зку з њх належн≥стю або неналежн≥стю до обТЇднань громад¤н (ст. 7).

ќдночасно, норма ст. 4 «акону визначаЇ п≥дстави обмежень на створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть об''Їднань громад¤н, метою д≥¤льност≥ ¤ких Ї: зм≥на шл¤хом насильства конституц≥йного ладу; п≥дрив безпеки держави; пропаганда в≥йни, насильства чи жорстокост≥; розпалюванн¤ нац≥ональноњ чи рел≥г≥йноњ ворожнеч≥; створенн¤ незаконних воЇн≥зованих формувань; обмеженн¤ загальновизнаних прав людини тощо. ќб''Їднанн¤ громад¤н д≥ють за принципами добров≥льност≥, р≥вноправност≥ њх член≥в, самовр¤дуванн¤, законност≥ та гласност≥ (ст. 6).

¬исв≥тлен≥ питанн¤ Ї загальними вимогами ¤к до створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й, так ≥ до реал≥зац≥њ прав громад¤н на участь у них.

ќдним ≥з суб''Їкт≥в, ¤ким надано право на об''Їднанн¤ в громадськ≥ орган≥зац≥њ, Ї прац≥вники орган≥в внутр≥шн≥х справ. ¬≥дпов≥дно до ст. 22 ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни вказан≥ особи дл¤ охорони своњх профес≥йних, службово-трудових, соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в можуть об''Їднуватись у громадськ≥ об''Їднанн¤, д≥¤льн≥сть ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ на законодавч≥й основ≥.

 р≥м того, правов≥ акти м≥ст¤ть р¤д обмежень, що безпосе-редньо стосуютьс¤ права на участь у д≥¤льност≥ громадських об''Їднань ц≥Їњ категор≥њ ос≥б. “ак, «акон ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", грунтуючись на вищевказан≥й конституц≥йн≥й норм≥, визначаЇ певн≥ випадки щодо заборони участ≥ таких ос≥б у д≥¤льност≥ громадських обТЇднань. «окрема, ч. 7 ст. 18 цього «акону заборон¤Ї прац≥вникам м≥л≥ц≥њ бути членами пол≥тичних парт≥й, рух≥в або ≥нших громадських формувань, ¤к≥ мають перед собою пол≥тичн≥ ц≥л≥. ≤нших, кр≥м пол≥тичних, обмежень ц≥Їю нормою не передбачено. “ому немаЇ н≥¤ких, з точки зору закону, перешкод дл¤ участ≥ прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ у будь-¤ких ≥нших громадських обТЇднанн¤х: товариствах, союзах, обТЇднанн¤х включаючи м≥жнародн≥, з метою задоволенн¤ своњх ≥нтерес≥в або захисту своњх прав. ¬иход¤чи з викладеного, особи р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ можуть об''Їднуватись, бути членами або брали участь у д≥¤льност≥ р≥зноман≥тних громадських обТЇднань, ¤к-от: сп≥лках ф≥лател≥ст≥в, письменник≥в, журнал≥ст≥в тощо, клубах за ≥нтересами (к≥нолог≥в, колекц≥онер≥в, аматор≥в-винах≥дник≥в та ≥н.), спортивних секц≥¤х та њх обТЇднанн¤х (товариствах) ≥ т.п. јле ¤кщо громадське об''Їднанн¤ займаЇтьс¤ будь-¤кими видами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, брати участь у них прац≥вникам м≥л≥ц≥њ заборон¤Їтьс¤ (ч. 8 ст. 18 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю").

ƒл¤ захисту трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в  онституц≥¤ ”крањни надаЇ громад¤нам право на обТЇднанн¤ ≥ участь у д≥¤льност≥ профес≥йних сп≥лок, ¤к≥ за своњм статусом Ї р≥зновидом громадських об''Їднань. ” них обТЇднуютьс¤ громад¤ни на п≥дстав≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в за родом своЇњ профес≥йноњ д≥¤льност≥. ”с≥м профес≥йним сп≥лкам надан≥ р≥вн≥ права (ч. 3 ст. 36  онституц≥њ ”крањни).

–азом з тим сл≥д мати на уваз≥, що «акон ”крањни "ѕро об''Їднанн¤ громад¤н" питанн¤ д≥¤льност≥ профсп≥лок не регулюЇ. Ѕланкетна норма ч. 4 ст. 1 цього «акону лише даЇ розТ¤сненн¤, що особливост≥ правового регулюванн¤ њх д≥¤льност≥ визначаютьс¤ «аконом ”крањни про профсп≥лки. ” свою чергу, прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни «акон ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права ≥ гарант≥њ д≥¤льност≥" в≥д 15 вересн¤ 1999 р., вид≥л¤ючи пор¤д з ≥ншими суб''Їктами правов≥дносин специф≥ку статусу прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, у ч. 2 ст. 3 даЇ розТ¤сненн¤, зг≥дно з ¤ким "особливост≥ застосуванн¤ цього «акону у «бройних —илах ”крањни (дл¤ в≥йськовослужбовц≥в), органах внутр≥шн≥х справ, —лужб≥ безпеки ”крањни встановлюютьс¤ в≥дпов≥дними законами".

¬≥дсутн≥сть у правовому кол≥ зазначених нормативно-правових акт≥в передбачаЇ, що д≥¤льн≥сть профсп≥лкових орган≥зац≥й в органах внутр≥шн≥х справ тепер (тобто до прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного закону) повинна зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до загальних норм  онституц≥њ ”крањни, «акону ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥", а також зг≥дно з правовими нормами прийн¤тих ран≥ше документ≥в про д≥¤льн≥сть профсп≥лок атестованих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ у частин≥, що не суперечить нормам вищевказаних закон≥в.

ѕраво на створенн¤ профес≥йноњ сп≥лки в систем≥ орган≥в внутр≥шн≥х справ встановлено ч. 7 ст. 18 «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю". ѕроведеною 28 березн¤ 1992 р. установчою конференц≥Їю атестованих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни було засновано профес≥йну сп≥лку ≥ затверджено њњ —татут. ѕрийн¤тим —татутом передбачено, що створена профсп≥лка Ї самост≥йною громадською орган≥зац≥Їю, незалежною в≥д впливу державних, пол≥тичних та громадських орган≥зац≥й, њм не п≥дзв≥тна ≥ не п≥дл¤гаЇ контролю з њх боку (п. 1.1 —татуту). ƒ≥¤льн≥сть профсп≥лки зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародних угод та чинного законодавства ”крањни, а також до положень —татуту ( п. 1.2).

—татутом профсп≥лки атестованих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥ш-н≥х справ ”крањни визначено ц≥л≥ д≥¤льност≥ ц≥Їњ громадськоњ орган≥за-ц≥њ, основними з ¤ких Ї:

захист профес≥йних, трудових, соц≥ально-економ≥чних, правових ≥ духовних ≥нтерес≥в, громад¤нських прав, чест≥ ≥ г≥дност≥ член≥в профсп≥лки ( п. 2.1.1);

представництво в державних органах ≥ громадських орган≥зац≥¤х при вир≥шенн≥ питань, ¤к≥ порушують ≥нтереси член≥в профсп≥лки (п. 2.1.2).

¬≥дпов≥дно до п. 5.1 —татуту профсп≥лки профсп≥лкова орган≥зац≥¤ з метою захисту законних ≥нтерес≥в ≥ прав член≥в профсп≥лки може застосовувати вс≥ методи, ¤к≥ не суперечать чинному законодавству.

“лумаченн¤ зм≥сту п. 1.5 ≥ 2.1.1 —татуту дозвол¤Ї зробити висновок про те, що профес≥йна сп≥лка маЇ захищати ≥ зобов''¤зуЇтьс¤ захищати лише тих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ Ї членами профсп≥лки. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ п. 2.2.5 —татуту, положенн¤ ¤кого одн≥Їю ≥з задач профсп≥лки визначаЇ захист законних ≥нтерес≥в член≥в профсп≥лки. ќднак на практиц≥, ¤к св≥дчать де¤к≥ приклади, профсп≥лка може захища ≥ тих прац≥вник≥в, ¤к≥ не Ї членами профсп≥лки. ѕ≥дставою дл¤ цього Ї виконанн¤ положенн¤ п. 2.2.1 —татуту, зг≥дно з ¤ким до задач профсп≥лки в≥днесено зд≥йсненн¤ контролю за додержанн¤м «акону ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", ѕоложенн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни та ≥нших нормативних документ≥в.

ќсобливост≥ взаЇмов≥дносин м≥ж кер≥вництвом (адм≥н≥страц≥Їю) орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ профсп≥лкою атестованих прац≥вник≥в регулюютьс¤ п. 1.3 —татуту, зг≥дно з ¤ким взаЇмини м≥ж вказаними сторонами будуютьс¤ на засадах д≥лового сп≥вроб≥тництва стор≥н, њх взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥ за вз¤т≥ на себе зобовТ¤занн¤, передбачен≥ колективним договором. Ќа виконанн¤ положенн¤ цього пункту м≥ж колег≥Їю ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни ≥ –адою профес≥о-нальноњ сп≥лки атестованих прац≥вник≥в укладено ”году, затверджену р≥шенн¤м колег≥њ ћ¬— ”крањни та –адою профсп≥лки орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни в≥д 5 лютого 1993 р. є 1 км/5-1. ћетою ц≥Їњ ”годи стало прийн¤тт¤ сторонами взаЇмних зобов''¤зань, що спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ умов прац≥, побуту, в≥дпочинку ≥ реал≥зац≥ю в≥дпов≥дних правових гарант≥й прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, а предмет ”годи складають питанн¤, що регулюють забезпеченн¤ необх≥дних умов зд≥йсненн¤ службовоњ д≥¤льност≥, розвиток соц≥альноњ сфери в органах внутр≥шн≥х справ.

÷≥Їю ”годою охоплюЇтьс¤ комплекс взаЇмних зобов''¤зань стор≥н з таких питань: забезпеченн¤ службовоњ д≥¤льност≥; забезпе-ченн¤ контролю за виплатою зароб≥тноњ плати, доплат та надбавок; розробка заход≥в, повТ¤заних з охороною прац≥ та забезпеченн¤м страхуванн¤; спри¤нн¤ п≥двищенню р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ, профес≥йноњ п≥дготовки прац≥вник≥в; дотриманн¤ соц≥альних гарант≥й; охорона здоров''¤ тощо. ’≥д виконанн¤ сп≥льно вз¤тих зобов''¤зань, ¤к передбачено ч. 2 п. 4.6 ”годи, повинен висв≥тлюватись на стор≥нках газети "≤м''¤м закону" та в ≥нших засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

як визначено п. 1.3 —татуту, право на членство в профсп≥лц≥ маЇ будь-¤кий атестований прац≥вник чи пенс≥онер орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤кий визнаЇ њњ —татут, сплачуЇ членськ≥ внески ≥ бере участь у робот≥ одн≥Їњ з первинних орган≥зац≥й. ѕрава ≥ обовТ¤зки член≥в профсп≥лки атестованих прац≥вник≥в визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до —татуту.

ƒ≥¤льн≥сть профсп≥лок перебуваЇ п≥д конституц≥йним ≥ законо-давчим захистом. «окрема, за перешкоду законн≥й д≥¤льност≥ профсп≥лок або њх орган≥в встановлено крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть. ѕерешкоджати законн≥й д≥¤льност≥ профсп≥лок означаЇ обмежувати або позбавл¤ти њх можливост≥ зд≥йснювати своњ статутн≥ права ≥ обовТ¤зки, передбачен≥ чинним законодавством. ƒл¤ квал≥ф≥кац≥њ под≥бних д≥й, ¤к злочинних, ≥ прит¤гненн¤ винних до в≥дпов≥дальност≥ не маЇ значенн¤ спос≥б њх вчиненн¤: чи то навмисне невиконанн¤ законного р≥шенн¤ профсп≥лки або заборона проводити загальн≥ збори, чи протизаконний розпуск профсп≥лки, а так само ≥ д≥њ, повТ¤зан≥ з насильством або погрозою вчинити таке насильство щодо кер≥вник≥в профсп≥лки з метою домогтис¤ прийн¤тт¤ неправом≥рних р≥шень або недопущенн¤ належного виконанн¤ ними службових обовТ¤зк≥в тощо.

“епер активно триваЇ процес становленн¤ профсп≥лки атестованих прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, розвиток њњ орган≥зац≥йних форм, оновленн¤ ≥ вдосконаленн¤ правовоњ бази д≥¤льност≥ профсп≥лки.